Поросенка• 30 марта 2015
Життя на мінімальну зарплату. Фінішна пряма
23, 24,25, 26 дні експерименту життя на мінімальну зарплату. Витрачаю не більше 40 гривень на день, включно з проїздом, дрібними побутовими речами, харчуванням кота, їжею для мене і оплатою комунальних…
В кота нежить, голосно чхає кожних дві хвилини, тре носа, сльозяться очі. Вночі читаю про подібні симптоми, розумію, що в нього, мабуть, запалення слизової носа. Дивлюсь у свою аптечку і лікую тим, що є. Якщо не допоможе, доведеться везти до ветеринара, це обійдеться в нічогеньку суму, але здоров’я кота важливіше, ніж експерименти. Тому подумки прощаюсь із думкою прожити місяць на мінімальну зарплату.
Думаю, що якби я везла кота до ветлікаря, то тільки таксі обійшлось би в кругленьку суму, не кажучи про саме лікування. Вкотре переконуюсь, що людина, яка отримує мінімалку, не зможе прогодувати та полікувати домашню тваринку. Якщо припустити, що кіт навіть буде їсти те, що й людина, то зараз навіть нормальний антиблошиний нашийник коштує 30-50 гривень. Найпростіший корм в ближчому магазині – 7.50 за стограмову пачечку мокрого…
Коту, на щастя, стає ліпше, він дуже живучий здоров’як, отже, експеримент продовжується.
В четвер вже звично витрачаю 3 гривні на проїзд. Вранці їм попередньо зварений суп. В обід роблю бутерброд з попередньо купленого хліба і залишків сиру, який приносила мама.
Ввечері купую лампочку за 6 гривень. Знову їм суп.
Витрачаю 9 гривень, решту залишаю на завтра – збираємось святкувати Міжнародний день театру з колегами по сцені, треба буде кілька гривень здати на канапки. Купити бодай символічний подарунок режисеру – вже не виходить.
У п’ятницю зранку – вибираю за три картоплини з супу, більше не хочеться, набридло – страшне. Ще, здається, я підхопила котову вірусяку, а, можливо, це через те, що промерзла, катаючись на ровері, – на роботі безкінечно пчихаю, трохи крутить кістки. Хворіти мені також не дозволено. На обід грошей особливо нема, бо маю купити їсти коту і піти на невеличку зустріч до колег-театралів. Купую пачку горішків, щоби перекусити. Виявилось, що горішки коштують 9.50. Я в шоці, розумію, що краще було купити пачку каші, думала, що вони вартують десь з 4-5 гривень.
Горішками не наїдаюсь, але більше нічого купити не можу. Знаходжу позавчорашній хліб і з’їдаю шматок. Потім виявляю кілька пряників, ура, бонус. До вечора їсти не захочу.
Після роботи купую коту їжі на 26 гривень. Мокрий корм, до речі, вимішую йому з манкою. Так йому ситніше, а мені дешевше.
З колегами по театру закуповуємось, щоби щось покласти на стіл, здаємось по 20 гривень. Хтось приніс домашнє вино, хтось гриби, хтось солодощі. Вечеряю там. Отже, якщо враховувати вчора зекономлені гроші, мені лишається 10 гривень. Відкладаю їх на комунальні.
В суботу – купа планів, які непомітно руйнуються. Тренінг відміняється. Зранку з котом на пару їм трохи манки. Йду на майтер-клас із акварельного живопису, віддаю за нього 25 гривень. Гроші йдуть на компенсацію витрат, печиво, каву. На тренінгу – маса задоволення і печенько з кавою. Збираються творчі люди, які знаються на рукоділлі, розказують і показують цікаве, мені сверблять ручки, щоби вже купити все необхідне. Після тренінгу планувала зустріч, але майстер-клас затягнувся, тому зустріч перенеслась. Частково – добре, бо якщо врахувати витрачені на проїзд гроші, в мене лишилось на все 12 гривень. У кафешці я б навіть кави не купила, ну і залишилась би без вечер
2015-03-28_18-20-38_498
Після майстер-класу дехто йде в кафе, запрошують приєднуватись, втім, я відмовляюсь, мої гроші вже фактично витрачені.
На 12 гривень залишку купую картоплі. Домовляємось з хлопцем, що я роблю на двох пюре, а він – грибну підливку.
В неділю доїдаю вчорашнє пюре. До вечора – страшенно хочеться їсти. Треба йти на закупи. У кота закінчився корм, зоомагазин в центрі, де я купую йому їжу по 4.30 за пачку – закритий, в магазині біля мого будинку Кітікат по 7.50. Треба до завтра хоча б три пачки. Це космічно дорого, але вибору нема. Правда, в магазині виявляється, є залишки Фріскасу по 6 гривень, беру три пачки його. І також, нарешті, купую цукор за 14 гривень. Залишається 8 гривень. Не купую нічого, бо що я на тих 8 гривень візьму… На вечерю досмажую попередньо куплену картоплю.
Картопля направду набридла, навіть такому колорадському жуку, як я, але вибір невеликий. Їм.
Ще кілька днів і мій експеримент закінчиться.
99
0
Тому у мене не має кота, ні домашньої тварини, зате я багата чоловіком та синочком, яким портрібне повноцінне харчування з вітамінами, ну , може і мені щось перепаде. Підробити зараз вдається дуже рідко, хоча ми всі стараємся...
вот и я говорю, что выживут только молодые и здоровые, которые смогут выкрутиться и как-то просуществовать(((( А ведь сколько людей, даже молодых больных и даже если они работоспособны, то на лекарства цены просто неподъемные.
а зачем так мучиться? Я лежу на диване и в день 5 долларов зарабатываю , просто как хобби. , помимо з/п мужа.
А ведь речь идет о том, чтоб продержаться несколько дней в порядке эксперимента... А вот как можно в таком режиме ЖИТЬ?(((
У меня кота вчера весь день рвало шерстью. Как-то упустила момент вычесать, хотя он и гладкошестный. Поэтому, я такая жестокая, не кормила его весь вечер и на ночь еды не оставила. Только вода.
Сегодня с утра вместо привычных кошачих консерв он прекрасно доедал дочкину овсянку ))) так что не всегда коты это дорого. Всё зависит от их воспитания
Сегодня с утра вместо привычных кошачих консерв он прекрасно доедал дочкину овсянку ))) так что не всегда коты это дорого. Всё зависит от их воспитания
+1 А еще при наличии кота на Персены и Глицеседы деньги тратить не надо. Так что кот - это реальная экономия!!! А еще, лично для меня существование котов на Земле подтверждает, что Бог есть! Потому как они - совершенство!
А когда это ’совершенство’ пытается всеми четырьмя лапами спихнуть тебя с собственной кровати, потому как ему именно на том месте полежать охота - то таки да, я думаю что они себя богами и считают 
Ответ дляДетские_Будут?
А когда это ’совершенство’ пытается всеми четырьмя лапами спихнуть тебя с собственной кровати, потому как ему именно на том месте полежать охота - то таки да, я думаю что они себя богами и считают
Это тоже есть.
а у меня кот в последнее время ест вместе со мной капустную запеканку.
у нас намного улучшилось состояние с почками и кишечником
может, кому-то пригодится информация...
у нас намного улучшилось состояние с почками и кишечником
может, кому-то пригодится информация...
Ответ дляДетские_Будут?
А когда это ’совершенство’ пытается всеми четырьмя лапами спихнуть тебя с собственной кровати, потому как ему именно на том месте полежать охота - то таки да, я думаю что они себя богами и считают
А я всегда говорю ’Спасибо тебе, киця, что разрешила мне пожить у тебя в квартире’
это там, где расценки по полцента за пост?
надоела уже везде эта навязчивая реклама Адвего и россказни про высокие гонорары, а по факту - самая дешевая из всех бирж.
надоела уже везде эта навязчивая реклама Адвего и россказни про высокие гонорары, а по факту - самая дешевая из всех бирж.
Ответ дляЗоя Жорівна
Тому у мене не має кота, ні домашньої тварини, зате я багата чоловіком та синочком, яким портрібне повноцінне харчування з вітамінами, ну , може і мені щось перепаде. Підробити зараз вдається дуже рідко, хоча ми всі стараємся...
Це що ж у вас за чоловік, що дає вам задовольнятись тим, що ’перепаде’? Скоріше він повинен вам і синочку давати змогу повноцінно харчуватись з вітамінами...
если отминусовать коммуналку (меньше 500 вряд ли бывает коммунал), то 40 грн в день никак уже не получится. 1200 минус 500, это 700грн, т.е. 23 грн на день
’Витрачаю не більше 40 гривень на день, включно з проїздом, дрібними побутовими речами, харчуванням кота, їжею для мене і оплатою комунальних…’ - Получается 1200, 30 дней по 40 грн
(николаев)
у меня сейчас вообще жестяк. живем впятером на 50-60 грн в день.правда есть картошка ещё кг 100. и котов у меня трое, правда уже лет 6 не едят корм и живы до сих пор.
а, и сегодня тетка привезла сотню яиц-гуляем
а, и сегодня тетка привезла сотню яиц-гуляем
Комментарии к ответу