полезно всем, кто ходит в супермаркеты и гипермаркеты

Добрый день. Подскажите документы на которые можно ссылаться, когда что-то портишь при открытой выкладке товара (не специально)? И когда цена на кассе отличается от цены на ценнике для возмещения разницы? И точно в магазине не несут ответственность за сохранность вещей? Интересуют именно законодательные документы, на которые можно ссылаться



Щодо відкритої викладки товару.

Загальне правило встановлено Законом України «Про захист прав споживачів» ( ст.17), згідно з яким споживач має право вільного вибору продукції, а продавцеві заборонено примушувати до придбання непотрібного товару або товару неналежної якості (в тому числі розбитого).

Цивільним Кодексом України (ст.323, ст.668) встановлено, що ризик випадкової загибелі майна несе його власник. Потенційний споживач стане власником товару виключно після оплати його вартості в касі та отримання чеку.

Відповідно до Наказу Міністерства торгівлі СРСР від 23.03.1984 №75 "Об утверждении дифференцированных размеров списания потерь непродовольственных й продовольственных товаров в магазинах (отделах, секциях) самообслуживания", який на сьогодні є чинним, магазини самообслуговування мають право списувати розбитий чи зіпсований товар.

Однак, якщо споживач навмисно розіб´є товар у магазині, то він повинен в повному обсязі відшкодувати його вартість, що передбачено ст.1166 ЦКУ.

Щодо невідповідності цін у ціннику та чеку.

Ст. 15 ЗУ "Про захист прав споживачів": "Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги)..." В тому числі інформація про товар повинна містити його ціну, умови та правила придбання продукції.

Ця ж ст. 15 містить вимоги до цінника.

Вимоги до цінників також містяться в Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0004-97/print...

Стаття 18 ЗУ "Про захист прав споживачів": "1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. 2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов´язків на шкоду споживача." Закорема, есправедливими умовами ця стаття визначає

-установлення обов´язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;

-надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;

- надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору;

-визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору;

ст. 19 ЗУ "Про захист прав споживачів" забороняє ведення нечесної підприємницької діяльності, зокрема будь-якої діяльності (дій або бездіяльності), що вводить споживача в оману.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача, що надає право звернутись до адміністрації для повернення різниці у цінах на ціннику та у чеку.

Стаття 156-1 КУпАП передбачає: "Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Щодо камер схову у супермаркетах.

Відповідно до п.21 постанови Кабіну Міністрів України від 15.05.2006 N 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», суб´єкт господарювання зобов´язаний:

забезпечити доступ споживачів до торговельних об´єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об´єктах;
створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об´єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.

Адміністрація бере на себе обов´язок по збереженню зданих покупцями речей на зберігання. Це підтверджується видачею покупцеві номерного жетона, іншого знака, що засвідчує прийняття речі на зберігання (у відповідності до ст. 937 Цивільного кодексу України). Фактично Ви укладаєте з адміністрацією супермаркету договір про зберігання речей.

Відповідальність магазину (зберігача) у випадку втрати або ушкодження речі споживача (поклажодавця) передбачена статтями 950-951 Цивільного кодексу України.
Детальніше можна прочитати тут: http://kryvyirih.dp.ua/karta_saytu_pidrozdili_viko...(pokuptsi)_zdavati_rechi_pri_vkhodi_u_supermarket?

Бенза Екатерина
юрист