Бритоножка• 13 июля 2015
Из декрета в декрет... Срочно, кто рожал в начале 2014 г.!
Девочки, звонят спустя 2 года из бухгалтерии и говорят что нужно вернуть приличную сумму. Мол, неправильно начислили. В декрет уходила со школы, работала учителем. Кто-то знает как начисляют? Как проверить, что не обманывают? Отзовитесь опытные, умные и просто юристы!!! ))
показать весь текст
45
0
Читайте, в даном варианте єто чистой воді счетная ошибка Законодавство містить вичерпний перелік підстав для утримання із зарплати працівника:
•доручення самого працівника (наприклад, у рахунок погашення заборгованості за товари, придбані в розстрочку);
•наказ (розпорядження) роботодавця (ст. 127 КЗпП);
•виконавчі документи.
Порядок відрахувань із заробітної плати працівників за рішенням роботодавця визначає ст. 127 КЗпП.
Роботодавець має право здійснювати відрахування із заробітної плати працівників:
для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого та своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених у п. 3, 5 і 6 ст. 36 і п. 1, 2 і 5 ст. 40 КЗпП, а також у разі направлення на навчання та в зв’язку з виходом на пенсію;
при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (ст. 136 КЗпП).
У п. 24 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 р. № 13 зазначається, що вирішуючи спори, пов’язані із застосуванням ст. 127 КЗпП, суди мають враховувати, що:
вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених унаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого та своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами, якщо роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв’язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин. До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов’язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону й інших нормативно-правових актів, у т. ч. колективного договору;
не утримані під час звільнення суми за невідпрацьовані дні використаної працівником відпустки не можуть бути стягнені з нього судом, якщо трудовий договір припинено з підстав, зазначених у п. 3, 5, 6 ст. 36, п. 1, 2, 5 ст. 40 КЗпП, а також при направленні на навчання та у зв’язку з виходом на пенсію.
•доручення самого працівника (наприклад, у рахунок погашення заборгованості за товари, придбані в розстрочку);
•наказ (розпорядження) роботодавця (ст. 127 КЗпП);
•виконавчі документи.
Порядок відрахувань із заробітної плати працівників за рішенням роботодавця визначає ст. 127 КЗпП.
Роботодавець має право здійснювати відрахування із заробітної плати працівників:
для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого та своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених у п. 3, 5 і 6 ст. 36 і п. 1, 2 і 5 ст. 40 КЗпП, а також у разі направлення на навчання та в зв’язку з виходом на пенсію;
при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (ст. 136 КЗпП).
У п. 24 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 р. № 13 зазначається, що вирішуючи спори, пов’язані із застосуванням ст. 127 КЗпП, суди мають враховувати, що:
вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених унаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого та своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами, якщо роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв’язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин. До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов’язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону й інших нормативно-правових актів, у т. ч. колективного договору;
не утримані під час звільнення суми за невідпрацьовані дні використаної працівником відпустки не можуть бути стягнені з нього судом, якщо трудовий договір припинено з підстав, зазначених у п. 3, 5, 6 ст. 36, п. 1, 2, 5 ст. 40 КЗпП, а також при направленні на навчання та у зв’язку з виходом на пенсію.
У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
т.е. если бы предупредили в течении месяца, то отдавать нужно, а потом нет?
т.е. если бы предупредили в течении месяца, то отдавать нужно, а потом нет?
Просит на руки деньги отдать, счёт не даёт. Какие документы у бухгалтера должны быть основанием и доказательством, что это ошибка и я должна вернуть?
высчитывается сумма дохода(без учета больничных) за полгода, делите на кол-во дней(вот тут не очень помню, календарных или рабочих, я кажется считала по рабочим), находите среднюю ЗП и умножить на рабочие дни из 126 по декретному
Просите копию акта соцстраха, там обязательно будет сума, и копию Вашего больничного, там с обратной стороны будет расчет, как они считали. И если будете отдавать, Вам должны выписать приходный кассовый ордер, что бы в случае чего могли доказать, что Вы вернули эти деньги.
Ответ дляБритоножка
Мне сказали вернуть в течении недели!
Вот по этому поводу можете смело посылать, говорите вернете когда сможете
Ответ дляБритоножка
Нет, не так. Вы уже сидела в декрете, у Вас заработка не было.Считается: Ставка/30,44*126
автор зверніться до advokat-irpin.com.ua там є онлайн консультація можна зателефонувати. сама зверталась все розкажуть допоможуть.
Комментарии к ответу