Мексиканочка• 11 апреля 2013
Ну от чому я маю бути вічно мудріша?
Вже стільки всього назбиралось, що аж не можу більше((
Посварилась з чоловіком в енний раз. Кожна сварка, навіть через якусь дрібницю, закінчується або скандалом, або чоловік тупо починає строїти з себе обіженого сильно, так дістало, що аж нудить! До нього намагаєшся нормально, щось пояснити, свою думку викласти, навіть слухати не хоче. Взагалі ні з чим не рахується, тільки від мене вимагає. В хаті дурдом, 2 роки без меблів живемо, в хаті як на складі. Я вже більше так жити не можу! Мені не затишно знаходитись в такому місці(( Щось зробити не дозволяє, бо йому все не подобається. Яке будь також не хоче, якщо щось брати, то тільки суперове, а я вже згідна на меблі ну трішки ліпші за погані, щоб тільки можна було все з коробок повитягувати і поскладати, щоб до продуктів могла нормально добиратись. На щось просте гроші ше нашкрябаємо, і то більшість з того що я зароблю, якщо і не все, а от куди розходиться його зарплата - для мене загадка... Хоч і заробляє добре.
Одним словом, так дістав, що вже навіть не можу сказати, що щось відчуваю до нього... Після останньої сварки вигнав мене (тепер це припідносить зовсім інакше). Виганяв вже не перший раз. Ну, цього разу я пішла до мами з малим. Не можу сказати, що мама хеппі, але все ж тут хоч якісь умови кращі...
Більше тижня жили окремо. Ні разу не подзвонив навіть за малого запитатись. Всі зі всіх сторін напрягають мене, що мол я маю бути мудріша і йшла на уступки, ішла до нього миритись (всі це мама і свекруха). А я не хочу! Дістало! Ну, помиримось, і далі буду жити на його квартирі як квартирантка, або як прибиральниця і куховарка. Прав я там не маю ніяких! Там я не щаслива, та і взагалі вічно мене перевиховує і керує, і не дай Бог щось зробити не так... А як я щось прошу, то все мимо вух, або взагалі каже, що він такий є і мінятись не збирається...
З іншої сторони не хочу все руйнувати, але жити і мучитись теж не зможу, бо є певні речі, які є важливі для мене, такі як душевний спокій, рівноправність і затишок в домі....
Що робити?
А, забула написати, що з мамою ми теж живемо як кіт з собакою...
Посварилась з чоловіком в енний раз. Кожна сварка, навіть через якусь дрібницю, закінчується або скандалом, або чоловік тупо починає строїти з себе обіженого сильно, так дістало, що аж нудить! До нього намагаєшся нормально, щось пояснити, свою думку викласти, навіть слухати не хоче. Взагалі ні з чим не рахується, тільки від мене вимагає. В хаті дурдом, 2 роки без меблів живемо, в хаті як на складі. Я вже більше так жити не можу! Мені не затишно знаходитись в такому місці(( Щось зробити не дозволяє, бо йому все не подобається. Яке будь також не хоче, якщо щось брати, то тільки суперове, а я вже згідна на меблі ну трішки ліпші за погані, щоб тільки можна було все з коробок повитягувати і поскладати, щоб до продуктів могла нормально добиратись. На щось просте гроші ше нашкрябаємо, і то більшість з того що я зароблю, якщо і не все, а от куди розходиться його зарплата - для мене загадка... Хоч і заробляє добре.
Одним словом, так дістав, що вже навіть не можу сказати, що щось відчуваю до нього... Після останньої сварки вигнав мене (тепер це припідносить зовсім інакше). Виганяв вже не перший раз. Ну, цього разу я пішла до мами з малим. Не можу сказати, що мама хеппі, але все ж тут хоч якісь умови кращі...
Більше тижня жили окремо. Ні разу не подзвонив навіть за малого запитатись. Всі зі всіх сторін напрягають мене, що мол я маю бути мудріша і йшла на уступки, ішла до нього миритись (всі це мама і свекруха). А я не хочу! Дістало! Ну, помиримось, і далі буду жити на його квартирі як квартирантка, або як прибиральниця і куховарка. Прав я там не маю ніяких! Там я не щаслива, та і взагалі вічно мене перевиховує і керує, і не дай Бог щось зробити не так... А як я щось прошу, то все мимо вух, або взагалі каже, що він такий є і мінятись не збирається...
З іншої сторони не хочу все руйнувати, але жити і мучитись теж не зможу, бо є певні речі, які є важливі для мене, такі як душевний спокій, рівноправність і затишок в домі....
Що робити?
А, забула написати, що з мамою ми теж живемо як кіт з собакою...
показать весь текст
40
0
От так от почитаю часом і думаю, шо заміж ні ногою)) навіщо воно мені треба?)
А Вам справді бажаю прислухатися до свого серця. Маленькому теж треба рости в нормальній обстановці, не в катакомбах, щоб тато з мамою хоча б поважали одне одного.
А Вам справді бажаю прислухатися до свого серця. Маленькому теж треба рости в нормальній обстановці, не в катакомбах, щоб тато з мамою хоча б поважали одне одного.
Дайте мужу про себя срок где-то месяцев четыре или больше. Не ругайтесь с ним, ничего не требуйте, спокойно общайтесь и посмотрите... Меняется или нет, старается или нет, начинает ли относиться уважительно и приносить деньги в дом, если нет...то решайте дальше сами нужен ли он вам такой и на много ли Вам будет сложнее в жизни без него, отбросив ваши чувства и временное одиночество. Смотрите в корень.
Ответ дляOksana1
Так, что вам нужно сделать:
-Уяснить себе, что вы не квартирантка , а ЖЕНА. и , ЧТО ОН ОБЕЩАЛ, ЧТО ВСЕ ПОРОВНУ и ему так скажите!!
- хочется . что -то сделать в дом - ДЕЛАЙТЕ (ЕСЛИ ЕМУ НЕ НРАВИТЬСЯ - ЕГО ПРОБЛЕМЫ)
Так ему и говорите: Любимый ( сквозь зубы) сегодня приедет мебель, ДЛЯ ТВОЕГО РЕБЕНКА и нам нужно решить куда мы ее поставим.
И так далее и т.п.
Просто вашему любимому нужно руководство
ВСЕГДА сообщайте ему свои мысли и соображения ( и пусть по началу он будет якобы против), а вы как в пословице’ Собака лает, а караван идет!’
И обращайтесь к нему только: Любимый. золотой. кормилец.
И больше никаких уходов к маме!!!
Для себя составьте план по обустройству дома и потихоньку его подключайте!
На счет секса:
До ребенка все устраивало? А , что случилось?
Всегда повторяйте ему, что для вас он самый лучший!И блин ,изображайте страсть! А там и чувства подтянуться!
Все в ваших руках! Ведь мужья - они как дети! Покорми- покачай - дай сисю и ВСЕ! ОН ВАШ НА ВЕКИ!
-Уяснить себе, что вы не квартирантка , а ЖЕНА. и , ЧТО ОН ОБЕЩАЛ, ЧТО ВСЕ ПОРОВНУ и ему так скажите!!
- хочется . что -то сделать в дом - ДЕЛАЙТЕ (ЕСЛИ ЕМУ НЕ НРАВИТЬСЯ - ЕГО ПРОБЛЕМЫ)
Так ему и говорите: Любимый ( сквозь зубы) сегодня приедет мебель, ДЛЯ ТВОЕГО РЕБЕНКА и нам нужно решить куда мы ее поставим.
И так далее и т.п.
Просто вашему любимому нужно руководство
ВСЕГДА сообщайте ему свои мысли и соображения ( и пусть по началу он будет якобы против), а вы как в пословице’ Собака лает, а караван идет!’
И обращайтесь к нему только: Любимый. золотой. кормилец.
И больше никаких уходов к маме!!!
Для себя составьте план по обустройству дома и потихоньку его подключайте!
На счет секса:
До ребенка все устраивало? А , что случилось?
Всегда повторяйте ему, что для вас он самый лучший!И блин ,изображайте страсть! А там и чувства подтянуться!
Все в ваших руках! Ведь мужья - они как дети! Покорми- покачай - дай сисю и ВСЕ! ОН ВАШ НА ВЕКИ!
Ага, шас! Коли я сказала своєму, що малому ліжко треба вже зробити нормальне, він мені відповів, що не бачить він як взагалі там може бути дитяче ліжко, що воно йому не вписується... От тільки мені цікаво, не вписується до чого? До коробок?
А якби я сама замовила меблі і поставила його перед фактом, то після такого він би таке роздув, шо мама дорогая!
А якби я сама замовила меблі і поставила його перед фактом, то після такого він би таке роздув, шо мама дорогая!
З нас обох тільки я виглядаю черствою... А він то якраз чутливий, ось тільки егоїст, крім того...
Ну, а гроші дає тільки на продукти, ще періодично коли беруть покази лічильників, прошу тьотіньок постійно попередженння писати, що якщо не оплатимо, відключать послуги, тільки так вдається заставити заплатити, інакше борг назбирує за пів року.... Куди він решту грошей (6-7 тис.) діває, для мене загадка... І це при тому, що малого одягаємо не ми. Вічно щось дарують)
Ну, а гроші дає тільки на продукти, ще періодично коли беруть покази лічильників, прошу тьотіньок постійно попередженння писати, що якщо не оплатимо, відключать послуги, тільки так вдається заставити заплатити, інакше борг назбирує за пів року.... Куди він решту грошей (6-7 тис.) діває, для мене загадка... І це при тому, що малого одягаємо не ми. Вічно щось дарують)
автор, Ваш чоловік вас не поважає ні Вас, ні Вашу дитину, не піклується. це Ваше життя, воно дається тільки один раз. нАбіло переписати вже нічого не вийде. не можна приносити себе та свою дитину в жертву. якщо Вашому чоловіку потрібна хатня робітниця, хай найме її та платить їй за роботу. Ви-жінка, Вам потрібна любов, увага, піклування. а натомість що Ви отримуєте? зневагу? не можна дозволяти з собою так поводитися. Ви також маєте гідність, її потрібно поважати. як на мене, краще бути одній, ніж в поганій компанії. вирішувати, звичайно, Вам. для мене особисто така ситуації взагалі неприпустима. якщо чоловік не боїться втратити дружину-значить він її не кохає. а щодо сексу-при такому відношенні до Вас зі сторони чоловіка, про який секс може бути мова??? секс у жінок в голові: якщо є непорозуміння, образи-не може бути ніякого потягу до чоловіка. Не давайте себе на поталу!!! Навчіться любити себе. Навіщо витрачати своє життя на негідну людину? Вам не буде що згадати на старості років! Хочете казати як моя бабуся: «не прожила, а наче в смолі прокипіла»? Тікайте від нього!!!!! Ви ще зустрінете хорошу людину, яка буде Вас кохати! нехай Вам щастить!!!!
Я бы на месте автора подала на алименты. При чем в фиксированной сумме, а не в процентах. Это чтобы у него не появилось желание уменьшить официальную зарплату. И алементы не только на ребенка, но и на содержание себя до 3 лет детки. Он ДОЛЖЕН содержать семью. Читая автора и ответы ей, я думала что возможно сохранить семью, возможно изменить ситуацию. Но когда прочитала что кроватка ребенка ему нигде не вписывается, то поняла что это не просто эгоизм. Это полная клиника. Человек вообще никого не видит вокруг кроме себя. А еще я бы любыми путями прописала туда ребенка. Пусть не думает что все зависит только от него, и все скопом умрут, стоит ему только захотеть.
Автор, как я вас понимаю... Мой первый муж был просто один в один. Я уже и хитрила, бывало. Подговорила подругу чтобы она пришла к нам в гости и, типа,высказала такое ’ой как вы сложно живет, что у Петра совсем заработать не получается? Даже на линолеум заработать? Бедненькие и т.п. ’ Муж первое время велся, психовал, шел покупать линолеум, например. Но все-равно, ничего хорошего из этого в результате не вышло, я подала на развод. Тяжело было первое время, а потом ничего, все наладилось. Сейчас я замужем, с бывшим вижусь (больше он с ребенком видится). Когда у меня появился мужчина - бывший несколько раз подкатывал, что, мол, не думаешь ли ты, что мы сделали ошибку и нужно попробовать все начать сначала, но я эти разговоры пресекла. Ну не захотела я жить в постоянно угнетенном настроении, в состоянии постоянной скрытой вражды, борьбы за свои права.
Комментарии к ответу