Матюки, які роблять з тебе українця. Як правильно лаятись.

Авангардовий журнал «Відрижка», який видає українська молодь у Польщі, надрукував теоретичну розвідку в добряче підзабуту й занедбану практиками царину української брудної лайки, а також дав деякі настанови по її вживанню.

Національне самоусвідомлення українців зростає. Це дуже помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме «б*я» та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище «істинно русское». І що ж тепер робити? Як же тепер бути свідомому патріотові?

Та наш народ, слава Богу, має доробок і в цій царині. Не такий значний, як у братів, але дещо є.

Система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська.
Російські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи та особи, що беруть у ньому участь, мають ті чи інші сексуальні характеристики.

Матюки українські – копроректального типу, вони пов’язані, я перепрошую, з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту Цим українська лайка близька до лайки європейської. Порівняйте: французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське gowno.

Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, і не anus, а сраку в самому широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідничних м’язів традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті «за межу» чи «за курку».
Одначе перейдемо від сухих дефініцій до зеленого дерева практичних настанов.

Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживається позасистемне слово сцикун (сцикуха).

Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, вживаються фразеологізми: насеру його матері!, насеру ттвоїй матері (увага: твоїй вимовляється через два т), поцілуй мене в сраку!, поцілуй собаку в сраку!, йди ти в сраку!, щоб ти всрався!

Якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун.
Матеріальні збитки підсумовуються виразом собаці під хвіст.

Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: то гімно з’їж!

Російські матюки дають можливість пунктуації усного мовлення (бля замість коми, тощо). Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена цієї чудової властивості. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом насеру його матері та редукованими формами даного фразеологізму насеру матері і серу-матері (вимовляється як одне слово). Проте застерігаємо – будьте обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази насери собі в голови, щоб м’якіше спать було!




Все остальное по ссылке http://intermarium.com.ua/matyuky-yaki-roblyat-z-t...