22 мая в 08:02

Як би ви жили? Щоб обрали? Повертатись чи ні?

Постійно думаю що хочу жити вдома, але може це я просто втомилась? Я виїхала з Кривого Рогу на самому початку війни в Італію. Тут нема соціальних виплат, працюю на важкій роботі, але до 14 години. Син має хворобу і отримує тут ліки безкоштовно. Орендуємо житло з мамою і бабусею.
Але ще більше ніж робота мене засмучує, те що я тут не взмозі жити сама, як я звикла. І от в мене постійно в думках, що я хочу повернутись, але це Кривий Ріг, де проблема з питною водою, та і взагалі місто не айс, але ж рідне. Тут перспектив роботи не має, ну може в бар, але це теж не легко. Вдома тисяч 15-20 буде зп і аліменти. Житло вдома своє
Щоб ви робили на моєму місці?
65
Научительница 22 мая в 08:03
1
А ви можете змінити країну? Там де в Німеччині виплати є…
39 14 5 3
Ленивица-красавица 22 мая в 08:03
2
до окончания войны жила бы в Италии, потом вернулась домой
74 2
автор Борщичок 22 мая в 08:04
3
Ответ дляНаучительница
А ви можете змінити країну? Там де в Німеччині виплати є…
Ну це вже точно не хотілось би, там я думаю ситуація буде не кращою))
14
Як міряти? 22 мая в 08:06
4
Лето однозначно пересидите там оно будет тяжёлым. К Р часто обстреливают по критической инфраструктуре
Бывает по 9-10 тревог в день, сейчас отключают свет 3раза в день, тяжеловато будет морально
33 6 5
автор Борщичок 22 мая в 08:05
5
Ответ дляЛенивица-красавица
до окончания войны жила бы в Италии, потом вернулась домой
Я приїхала мені було 38 років, зараз 40 і кінця і краю не видно коли я знову буду жити так як я хочу🥲
Мені шкода свого життя
83 5 4
Добро с Кулаками 22 мая в 08:05
6
я и сама такая .дико хочется вернуться,но всё же детей в Харьков сейчас не повезу точно ,мало ли что мне там хочется ...(
36 1
Научительница 22 мая в 08:06
7
Ответ дляБорщичок
Ну це вже точно не хотілось би, там я думаю ситуація буде не кращою))
Чому? Там же є виплати, житло можуть дати. Це вже легше
10 6 1
автор Борщичок 22 мая в 08:06
8
Ответ дляЯк міряти?
Лето однозначно пересидите там оно будет тяжёлым. К Р часто обстреливают по критической инфраструктуре
Бывает по 9-10 тревог в день, сейчас отключают свет 3раза в день, тяжеловато будет морально
А я як раз зібралась на два місяці додому, вперше, вкінці червня
12 5 1
GaleTTa 22 мая в 08:06
9
Я в КР. Не возвращайтесь. Работа за 8000-14000 грн. бизнес скоро станет. Свет, воду выключают. Город в ужасном состоянии. Вода вонючая, будете таскать ещё бутыли с питьевой водой.
84 7
Анти-анонім 22 мая в 08:06
10
Живите там, вернуться всегда успеете
26 2
Карамбулкул 22 мая в 08:06
11
Знайдіть собі чоловіка з житлом в тій Італії, нехай забезпечує.
33 20 9 1
ЭкстрасенсиХаЯ 22 мая в 08:08
12
Почему из кучи стран с пособиями, вы выбрали пахать?
39 11 3
Як міряти? 22 мая в 08:08
13
Ответ дляБорщичок
Я приїхала мені було 38 років, зараз 40 і кінця і краю не видно коли я знову буду жити так як я хочу🥲
Мені шкода свого життя
Так у всех жизнь проходит из за этой войны не так как планировалось.
30 11
Лика-прилипка 22 мая в 08:08
14
Ответ дляБорщичок
Я приїхала мені було 38 років, зараз 40 і кінця і краю не видно коли я знову буду жити так як я хочу🥲
Мені шкода свого життя
А що вам зараз не дає жити, як ви хочете? Те, що живете з мамою?
8
автор Борщичок 22 мая в 08:08
15
Ответ дляКарамбулкул
Знайдіть собі чоловіка з житлом в тій Італії, нехай забезпечує.
))))) ну італійського діда я не хочу, а ті хто молоді не хочуть мене. Хоч я і дуже гарно виглядаю, але напевно завжди задовбана)) ніяких натяків на стосунки ще не було
41 2
Папина дочка 22 мая в 08:09
16
Ліки дитині є🙏
Пошукайте в Італії програми підтримки українців, має бути хоч фонд якийсь.
Тримайтеся, дуже Вас прошу 🙏
Не ставте на собі хрест, як на жінці, зареєструйтеся на сайті знайомств, хай у Вас все вийде!
56
автор Борщичок 22 мая в 08:10
17
Ответ дляЛика-прилипка
А що вам зараз не дає жити, як ви хочете? Те, що живете з мамою?
Так, нема особистого простору, фізична робота. Це мене гнітить. Як би я не налаштовувала життя в звичайному режимі в мене не виходить почувати себе норм. Спорт не допомагає, завжди думки повертаються до цих роздумів
12 1
СережкинаЯ 22 мая в 08:10
18
Ответ дляДобро с Кулаками
я и сама такая .дико хочется вернуться,но всё же детей в Харьков сейчас не повезу точно ,мало ли что мне там хочется ...(
А вдома ви будете жити так, як хочете?
32
ЭмчЭндЭм 22 мая в 08:10
19
Я повернулася з дітьми в Кривий Ріг через три місяці. Діти підлітки, були як в вакуумі, без друзів, спілкування, прогулянок, навіть в місцевій школі місця не було, тож навчалися онлайн. Старший син був з чоловіком вдома, бо більше 18 йому. Як хочете Ви - знаєте тільки Ви.
15 4 1
автор Борщичок 22 мая в 08:11
20
Ответ дляЭкстрасенсиХаЯ
Почему из кучи стран с пособиями, вы выбрали пахать?
В мене тут жила мама, поїхали ненадовго, бо в перші дні було страшно
3 2
Шаманю второпях 22 мая в 08:11
21
Сейчас точно не возвращалась бы при ваших вводных. Еще неизвестно как зимовать будем в Украине, есть вероятность, что не только без света, но и без газа(по объектам нафтогаза тоже прилетает). Оптимизма с работой это не добавляет. И свое жилье без коммуникаций тоже особо не порадует.
22
ЭмчЭндЭм 22 мая в 08:11
22
Ответ дляЯк міряти?
Так у всех жизнь проходит из за этой войны не так как планировалось.
Це точно, війна змінила життя у всіх. Моя сестра з чоловіком іноземцем виїхали на початку війни в його країну, але там теж не солодко.
10 6
автор Борщичок 22 мая в 08:12
23
Ответ дляСережкинаЯ
А вдома ви будете жити так, як хочете?
Так мені здається
9 4 2
So_so 22 мая в 08:13
24
Оставалась бы в Италии, Кривой Рог сейчас для ребенка не лучший вариант.
19 3
So_so 22 мая в 08:15
25
Ответ дляБорщичок
Я приїхала мені було 38 років, зараз 40 і кінця і краю не видно коли я знову буду жити так як я хочу🥲
Мені шкода свого життя
В Украине сейчас тоже далеко не все живут так как хотели бы. Просто Вы далеко и есть ощущение, что жизнь прежняя.
31 7 1
Королева краси 22 мая в 08:15
26
Ответ дляБорщичок
Я приїхала мені було 38 років, зараз 40 і кінця і краю не видно коли я знову буду жити так як я хочу🥲
Мені шкода свого життя
На жаль, вдома ви теж не будете жити так, як хочете. Зараз саме це і є ваше життя.
16 2 1
СережкинаЯ 22 мая в 08:16
27
Ответ дляБорщичок
Так мені здається
От ви дуже правильно написали, що вам здається. Спробуйте зрозуміти, що минулого життя, вже не буде. Вам сумно за життям і комфортом до війни.
21 1
сама себе прекрасная 22 мая в 08:16
28
Ответ дляЛенивица-красавица
до окончания войны жила бы в Италии, потом вернулась домой
І скільки чекати? 1-2-5 років? Це постійне життя в очікуванні, що заважає адаптації на новому місці.
10 3 1
Лика-прилипка 22 мая в 08:16
29
Ответ дляБорщичок
Так, нема особистого простору, фізична робота. Це мене гнітить. Як би я не налаштовувала життя в звичайному режимі в мене не виходить почувати себе норм. Спорт не допомагає, завжди думки повертаються до цих роздумів
Авторе, відверто - я б з КР намагалася б вирватися за буз-яку ціну навіть до війни, не те, що зараз повертатися туди з хворою дитиною під час війни.
А ще скажу, що зараз живу в регіоні, де дуже великий відсоток жінок працює роками в Італії, жодна ще не повернулася. Шукайте наших, іншу роботу, інше житло, чоловіка, згодом все складеться. Або як вамг пишуть - змінюйте країну на ту, де працювати не треба.
Подруга з початку війни живе в Італії, мову вже непогано знає, працювала в ресторані офіціанткою, зараз пішла в Макдональдс, дуже задоволена - офіційний контракт, хороші умови праці, офіційна зп, зручний графік + більше спілкування італійською
37 5 1
КондуктЕр тролейбуса 22 мая в 08:17
30
очень тяжело жить без света и воды
6 1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff

Ще з цiкавого

Популярные вопросы!

ещё

Сейчас читают!