Чи буде вінчана пара разом після смерті?

Я крестила сына в год. Под прессингом семьи. Дура. А сейчас мне сын говорит - а нахрена? Ты меня спросила? Мне все это чуждо. Бросил крестик и сказал, тнбенадо, ты и носи

Цікаво, як це виглядає. Теж схожий процес, як при вінчанні, але навпаки. Чи просто дають якийсь документ. Треба пошукати відео.

Я своих детей не крестила,даже под прессингом моей семьи, моего мужа- выросли. Захотят- обратятся

Вот, честно, как я могу выбрать религию моим детям? У них даже такой предмет есть в школе, но они, наверное, умнее меня и ко всему подходят со скепсисом.Да, я крещеная в православие, муж мой - католик, И что? Дети мои спрашивают:’Существует рай- ад?’ Я не знаю

Я не була присутня особисто. Але знаю кілька жінок, які виходили заміж вдруге і кажуть, що чоловік розвінчався і тепер ми можемо повінчатися..))
Взагалі, процедура наче як дозволена, лише, коли хтось із пари помирає, ну тобто геть крайня ситуація має бути. Але батюшки розширили функціонал, щоб не втрачати прибутків.

От і мені говорив знайомий, що він збирається розвінчатися з першою жінкою. Але як саме це відбувається не казав. Ми з ним давно вже не спілкувались, бо більше не працюємо разом.

Таке нагуглила, походу, це схожа процедура, як у суді:
«Передумовою укладення правосильного церковного подружжя є дотримання трьох загальних приписів: відсутність канонічних перешкод до вінчання; добра та непримушена воля взяти шлюб та додержання канонічної форми вінчання. Законно уділене і благословенне подружжя є нерозривним. Однак існує низка чинників, які можуть стати на перешкоді його дійсного встановлення, навіть якщо й були дотримані зовнішні церемонії.

У таких ситуаціях церковний законодавець передбачив спеціальну канонічну процедуру (див. нижче), яку хибно називають «церковне розлучення». Насправді йдеться про процес визнання недійсності церковного шлюбу . Під час цього судового процесу відбувається з’ясування обставин, за яких було укладене подружжя, вивчення фактів спільного проживання чоловіка і дружини і того, наскільки відповідально вони ставляться до взятих на себе подружніх обов’язків стосовно одне одного та своїх дітей, а також чи було дотримано канонічну форму вінчання. У разі недодержання принаймні одного з вищеперелічених пунктів подружжя визнають недійсним. Іншими словами, подружжя не існувало від початку, а тому чоловік і дружина вільні та можуть законно вступити в новий подружній союз. Або ж, навпаки, укладене раніше подружжя визнається дійсним – чоловік і жінка зобов’язані дотримуватися обов’язків, які випливають із його нерозривності. Отже, процес визнання недійсності церковного шлюбу – це один із передбачених церковним законодавцем процесів, за допомогою якого вірні християни, звернувшись до судового органу Церкви, можуть отримати підтвердження недійсності власного подружжя.

Процес визнання недійсності церковного шлюбу регулюють кан. 1185–1342 і кан. 1357–1377 Кодексу канонів Східних Церков (далі ККСЦ). Сам процес відбувається кількома етапами.

Усі матеріали, пов’язані з веденням процесу, є конфіденційними. Право доступу до інформації мають лише працівники трибуналу, які складають присягу про нерозголошення таємниці, і сторони, що беруть участь у процесі, або їх уповноважені.»

https://ugcc.lviv.ua/tserkovnyj-trybunal/

После смерти ничего нету - пустота. Вечная пустота. Сознание угасает и все. Все остальное выдумки, не более