Анонім Перший• 07 августа в 09:42
Що його робити бідним переселенцям. Ганяє нас як листя вітром
Так мені обідно. Всю молодість вгасили купити квартиру, облаштувати. А тепер бомжі з 2 чемоданами. Не знаєш де приткнутись.
У батьків теж хату розбомбили в окупації. Маму там люди пустили жити ( сказали скільки хочете, хоч все життя, бо там люди виїхали назавжди)
Вже розміняли 5 десяток. Працюємо але це тільки дає жити одним днем на плаву.
Така туга мене бере.
Люди мріють обсуждають ремонти, подорожі. А ти думаєш, якщо з цієї квартири попросять , дитині школу міняти, адаптація. А де завтра будемо ночувати. І ми ж навіть не маємо права захворіти , бо то ж крах. Хник
У батьків теж хату розбомбили в окупації. Маму там люди пустили жити ( сказали скільки хочете, хоч все життя, бо там люди виїхали назавжди)
Вже розміняли 5 десяток. Працюємо але це тільки дає жити одним днем на плаву.
Така туга мене бере.
Люди мріють обсуждають ремонти, подорожі. А ти думаєш, якщо з цієї квартири попросять , дитині школу міняти, адаптація. А де завтра будемо ночувати. І ми ж навіть не маємо права захворіти , бо то ж крах. Хник
26
286
300
0
ПФ... мы не переселенцы
Ребенок идёт в 6 класс в сентябре - это будет его пятая школа).
Так что не накручивайте себя)
Ребенок идёт в 6 класс в сентябре - это будет его пятая школа).
Так что не накручивайте себя)
121
8
4
1
Та там свої нюанси. Житло належить одній хазяйкі, але вона планує подарувати родичу. Таке. Населений пункт не величкий. Житла практично немає в оренду. Якщо зїзддати то в інший населений пункт
24
Капець( Може спробувати пошукати вже зараз щось стабільніше, щоб не було раптових ’сюрпризів’. Це ж жахливий стрес дає.
1
10
На жаль, ми попросили сімʼю з Донецька залишити нашу квартиру у Києві. Рік прожили вони там, платили тільки за комуналку, і-то не перші місяці. Бо обставини змінилися.
2
19
Ми з Херсону, і я ці два роки відчуває себе «перекотиполем». Там пожили, там побули, і мені ще 33, то якось не так трагічно
Мамі 60, все життя працювала важко, щоб щось мати, і таки має… у Херсоні
Ненавиджу кацапів
Мамі 60, все життя працювала важко, щоб щось мати, і таки має… у Херсоні
Ненавиджу кацапів
3
111
Ви трохи не уловили мого посилу.
Це один з моментів. А таких моментів багато і вони душать мене.
В мене нема того що люди називають ’ домом’
Це один з моментів. А таких моментів багато і вони душать мене.
В мене нема того що люди називають ’ домом’
14
72
7
Автор, но, справедливости ради, у многих нет дома, многие всю жизнь на аренде и без войны. Ну, что делать. Откладывайте потихоньку, есть города с очень недорогой недвижимостью - при желании можно купить что-то своё.
2
8
81
Одна справа, коли цього і не було
Інша - коли все було.
Так, звісно, треба жити тут і зараз. Але морально та матеріально ви ж розумієте …
Інша - коли все було.
Так, звісно, треба жити тут і зараз. Але морально та матеріально ви ж розумієте …
1
2
63
14
Спросите, что вам делать у тех, кто в таком положении уже второй раз за эти 10 лет. Наверняка они как-то приспособились, знаю многие заграницу выехали, чтобы в третий раз на одни и те же грабли не наступить
12
30
Справедливості заради одне діло коли в тебе ніколи не було. Інше коли ти заробляв, відкладуваа, в чомусь відмовляв. Влаштував собі сімейне гніздо. Туди можна прийти вночі голим, босим, голодним, лягти на своє ліжко і ти ’ вдома’
3
5
111
9
Я вже думала про заграницю. Але напевно не хочу на соціал, якщо вже їхати то з перспективою осісти. А я не впевнена що в 45 я витягну
4
25
конечно, вам лечге, вы хоть пожили в нормальных услових, а те другие в вечной гонке и вечном, хроническом не прходящем стрессе.
8
4
51
Справедливости ради они жопу не поднимали и ничем не жертвовали, что бы на него заработать.
80
8
1
Те, що в нас дійсно дикий ринок оренди(
Я теж винаймаю, з тих самих причин і це вперше в житті. В договорі прописано, що про зміну ціни мене мають попередити за місяць. Насправді мені ультимативно сказали в день оплати, що тепер на тисячу більше маю платити. Сперечатись? Щоб раптово перед новим навчальним роком шукати житло біля тієї ж школи? А в мене ще кішка, з нею ще задачка з зірочкою.
Я теж винаймаю, з тих самих причин і це вперше в житті. В договорі прописано, що про зміну ціни мене мають попередити за місяць. Насправді мені ультимативно сказали в день оплати, що тепер на тисячу більше маю платити. Сперечатись? Щоб раптово перед новим навчальним роком шукати житло біля тієї ж школи? А в мене ще кішка, з нею ще задачка з зірочкою.
6
20
Таких як ви зараз кожен пʼятий, багато ще з 2014 року таких саме перекати поле які вже другий раз все втрачають, зберіться 40 років то не про що, держава трохи допомагає на оренду, чого плакати
живі здорові то головне
Р.S ми теж впо
живі здорові то головне
Р.S ми теж впо
8
1
1
31
Автор, так живут многие и не только сейчас в Украине. Мои родители тоже ездили за работой с 2008 года. Это съёмные квартиры и отсутствие ощущения своего дома. Они хорошо зарабатывали, но вот такие обстоятельства.
Сейчас так живу я в Украине и моя сестра в Канаде.
Пол Европы живёт на сьеме всю жизнь.
Да, это тяжело, но таковы реалии нашего мира сегодня
Возьмите себя в руки и находите чему радоваться
Сейчас так живу я в Украине и моя сестра в Канаде.
Пол Европы живёт на сьеме всю жизнь.
Да, это тяжело, но таковы реалии нашего мира сегодня
Возьмите себя в руки и находите чему радоваться
13
22
1
Мне кажется, это зависит от восприятия человека. От его философского отношения к жизни.
Когда думаешь всю жизнь, что ты в этом мире только гость и ты только временно здесь, то эти все переезды воспринимаются легко. Тогда ты не привязываешься к месту. Ты везде себя чувствуешь как дома.
Понятно, что иногда может и накатить за домом, который был, а теперь его нет. Не без этого.
Но в общем - вот так...
Когда думаешь всю жизнь, что ты в этом мире только гость и ты только временно здесь, то эти все переезды воспринимаются легко. Тогда ты не привязываешься к месту. Ты везде себя чувствуешь как дома.
Понятно, что иногда может и накатить за домом, который был, а теперь его нет. Не без этого.
Но в общем - вот так...
13
19
Ой. За границей не не намного проще.
Своя отдельная адаптация. Квартиры тоже в аренде + требования к жильцам другие.
Язык, отсутствие работы (только муж работает). Цены другие
Уже не знает что твой «дом». Ездила в Киев (делать детям паспорта новые). И мой репетитор говорит: что? Когда домой? И сам осекся. Так как именно в тот момент я вроде бы «дома сидела». Но уже и там не дом, и заграницей «не дом».
Да, тревоги нет конечно, свет есть (хотя тоже бывают аварии), но другие вещи съедают этот комфорт.
Короче я не жалуюсь. Автора очень понимаю.
Своя отдельная адаптация. Квартиры тоже в аренде + требования к жильцам другие.
Язык, отсутствие работы (только муж работает). Цены другие
Уже не знает что твой «дом». Ездила в Киев (делать детям паспорта новые). И мой репетитор говорит: что? Когда домой? И сам осекся. Так как именно в тот момент я вроде бы «дома сидела». Но уже и там не дом, и заграницей «не дом».
Да, тревоги нет конечно, свет есть (хотя тоже бывают аварии), но другие вещи съедают этот комфорт.
Короче я не жалуюсь. Автора очень понимаю.
12
1
Да нифига не легко на самом деле).
И по деньгам дорого и таскать все барахло за собой - тоже геморрой. Но как есть)
И по деньгам дорого и таскать все барахло за собой - тоже геморрой. Но как есть)
8
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Комментарии к ответу