Поддакиваю иногДА• 10 октября в 11:29
Ну я не розумію чому мене так повернуло на тих лімфовузлах
Ну не може так бути, що ця тема в мені сидить вже більше двох років. Я ж навіть не знала де вони знаходяться.
В тепер я знаю кожен розмір кожного лімфовузла на шиї , підщелепного на дотик в дитини. Знаю які вони на дотик коли дитина хворіє чи захворіє ( вони стають чуть чуть більші), знаю коли він здоровий які розміри в тих лімфовузлів.
Але проблема в тому , що один день мені здається що вони нормальні, інший здається що вони чуть стали більші , потім знов все те саме і так по колу.
Я маю якусь манію, що постійно потрібно їх пробувати, щоб не пропустити нічого, їх збільшення чи ще щось. За минулий рік робила дитині УЗД на ті лімфовузли шийні 4 чи 5 шт.
Їх пробували лікарі, сказали все ок. Але сказали що робити просто раз в рік УЗД щоб контролювати розміри, але то я думаю вони так сказали бо бачили що я тривожна дуже.
Я після таких консультацій в лікарів заспокоююсь на кілька тижнів - місяць, і можу не пальпувати їх, а потім знов.
Знов слідкую чи не збільшились, от дитина в школі а я думаю як він там, що як прийде потрібно перевірити лімфовузли, їх розмір.
У мене часто була тривожність, але щоб так довго більше двох років мене не попускало, то це якийсь нонсенс.
Розумієте, я вже зробила УЗД на лімфовузли навіть доньці, і розміри її лв майже такі як і в сина, але в сина я всі можу прощупати, а в доньки ні, бо вони глибше, тому її лв мені не цікаві як на диво. Лише сина, бо вони близько до шкіри, і під пальцями всіх їх відчутно. В мене тоже не відчутно ( і по УЗД тоже розміри +- як у дітей, тобто і 10 і 11 і 7 і 9 мм, підщелепні 13-16, все як в дітей, по розмірах, але нащупати можу лише в сина).
П´ю вже антидепресанти, півроку, я наче менше тривожна, але бажання перевірити лв в мене не проходить навіть на таблетках.
В тепер я знаю кожен розмір кожного лімфовузла на шиї , підщелепного на дотик в дитини. Знаю які вони на дотик коли дитина хворіє чи захворіє ( вони стають чуть чуть більші), знаю коли він здоровий які розміри в тих лімфовузлів.
Але проблема в тому , що один день мені здається що вони нормальні, інший здається що вони чуть стали більші , потім знов все те саме і так по колу.
Я маю якусь манію, що постійно потрібно їх пробувати, щоб не пропустити нічого, їх збільшення чи ще щось. За минулий рік робила дитині УЗД на ті лімфовузли шийні 4 чи 5 шт.
Їх пробували лікарі, сказали все ок. Але сказали що робити просто раз в рік УЗД щоб контролювати розміри, але то я думаю вони так сказали бо бачили що я тривожна дуже.
Я після таких консультацій в лікарів заспокоююсь на кілька тижнів - місяць, і можу не пальпувати їх, а потім знов.
Знов слідкую чи не збільшились, от дитина в школі а я думаю як він там, що як прийде потрібно перевірити лімфовузли, їх розмір.
У мене часто була тривожність, але щоб так довго більше двох років мене не попускало, то це якийсь нонсенс.
Розумієте, я вже зробила УЗД на лімфовузли навіть доньці, і розміри її лв майже такі як і в сина, але в сина я всі можу прощупати, а в доньки ні, бо вони глибше, тому її лв мені не цікаві як на диво. Лише сина, бо вони близько до шкіри, і під пальцями всіх їх відчутно. В мене тоже не відчутно ( і по УЗД тоже розміри +- як у дітей, тобто і 10 і 11 і 7 і 9 мм, підщелепні 13-16, все як в дітей, по розмірах, але нащупати можу лише в сина).
П´ю вже антидепресанти, півроку, я наче менше тривожна, але бажання перевірити лв в мене не проходить навіть на таблетках.
1
11
85
0
огоспади... залиште дитину в спокої... я вам просто не хочу розповідати, який може бути прикол з лімфовузлами, що сидять глибоко... бо ви ще и доньку замордуєте.
Знайдіть собі інше захоплення. Собачку якусь хворобливу заведіть, щоб її лікувати. Це буде ще дорожче, ніж людську дитинку. Але дітям буде легше, та й песик розрадить.
Я вас добре розумію, сама маю тривожність, алез через пережите лікування онкогематологічного захворювання у дитини.
Знайдіть собі інше захоплення. Собачку якусь хворобливу заведіть, щоб її лікувати. Це буде ще дорожче, ніж людську дитинку. Але дітям буде легше, та й песик розрадить.
Я вас добре розумію, сама маю тривожність, алез через пережите лікування онкогематологічного захворювання у дитини.
5
Почему не госпитализируют принудительно таких как автор? Это же ходячая опасность в первую очередь для ее родных, соседей, окружающих.
7
а знаете что самое страшное? вы не хотите обратиться к психиатру с этой проблемой, а в итоге пойдете к психиатру с сыном. потому что эту тревожность вы передадите ему. и он будет постоянно думать, что он заболел чем-то неизлечимым после каждого чиха. и будет в семье 2 нездоровых человека. переключитесь на дочку - будет три.
4
Ну аналізи в дітей добрі, УЗД щитовидки і внутрішніх органів добрі , ще просто зробила УЗД лв і все ок.
Просто лікарі кажуть що все ок, а я ніяк не можу вгомонитись з лв, завжди дивлюсь шию, навіть сиджу обідаю і дітьми і розглядаю шию на відстані, мимоволі, не можу ні на чому сконцентруваттсь.
Я розумію що страшні хвороби мають ще якісь симптоми, але я помішана на тих лв. Я більше ні про що не можу думати
Просто лікарі кажуть що все ок, а я ніяк не можу вгомонитись з лв, завжди дивлюсь шию, навіть сиджу обідаю і дітьми і розглядаю шию на відстані, мимоволі, не можу ні на чому сконцентруваттсь.
Я розумію що страшні хвороби мають ще якісь симптоми, але я помішана на тих лв. Я більше ні про що не можу думати
5
Так ей сразу станет легче. Типа, не напрасно те лимфоузлы лапала каждые 2 минуты и детей таскала по врачам. Это её только обрадует.
3
2
Ні, не дай Боже такої біди..я дуже цього боюсь, тому й перевіряю по триста разів, бо думаю що чи імунолог, чи педіатр, чи гематолог , чи УЗД щось могли пропустити. І лише е коли їх пропальпує лікар, чи подивиться УЗД то чуть видихаю, а потім по новому за кілька тижнів чи місяць починаю тривогу
4
Так у вас дети невротиками и ипохондриками вырастут! Вы им психику калечите. Еще есть куча болезней, кроме ваших лимфоузлов, если обо всем думать, то и с ума сойти можно!
3
И зачем вы пишите каждый раз? Чем вам тут помогут, если до вас не доходит ничего??? Вам уже сто раз сказали, что все ок, что толку? Или надо, чтоб написали, что не ок, чего вы ждете непонятно вообще
3
Та да, там стационар по ней плачет. Вместо того, чтобы ребёнку найти занятие по душе или собственную попу пойти подкачать на радость мужу, она с вечно озабоченным лицом щупает те лимфоузлы и таскается по врачам.
3
Просто з однієї сторони шиї в сина при повороті голови видніється гулька, вже більше 5-6 років. Колись вона мене напрягала. Вона має 10 мм. Пішла її обстежувати, і лікар каже що то все ок, мол з іншої також такі є, але чуть глибше , їх можна нащупати але вони не помітні , от я і попробувала вдома їх нащупати. Дійсно є, десь 4-5 штук, ну коли з´явились не знаю, але є вже точно років 1-2.
Тоді й зробила УЗД. Підщелепні коли дитина повністю здорова і давно не хворіла 13-15 мм, шийні від 4-5 мм до 10-11 мм. Всі сказали що це нормальні лв, а те що їх можна нащупати, то просто така особливість дитини і тому що вони близько до шкіри .
Мол в доньки та й у всіх інших такі самі +-, але просто глибше, а в повних взагалі лише на УЗД видно, бо не відчуваються під жиром.
Тоді й зробила УЗД. Підщелепні коли дитина повністю здорова і давно не хворіла 13-15 мм, шийні від 4-5 мм до 10-11 мм. Всі сказали що це нормальні лв, а те що їх можна нащупати, то просто така особливість дитини і тому що вони близько до шкіри .
Мол в доньки та й у всіх інших такі самі +-, але просто глибше, а в повних взагалі лише на УЗД видно, бо не відчуваються під жиром.
4
От того что вы каждый день пишете на советчице ничего не изменится.
Ложитесь на лечение в стационар.
Ложитесь на лечение в стационар.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Комментарии к ответу