"Будапешт". Україну обіграли зубри дипломатії"

Тут багато в темах, хто згадує цей меморандум, гарантів і що там ніби були гарантії, а яких фактично не дали, а він сам перетворився на клаптик паперу з юридичного боку...

Що таке Будапештський меморандум і чи може він захистити Україну

14 січня 1994 року лідери України, Сполучених Штатів Америки та Росії підписали спільну заяву про наміри вивезти з України всю ядерну зброю. Наступною того року була угода, яку з усіх міжнародних договорів найбільше згадують, коли йдеться про російське вторгнення до України. Це Будапештський меморандум. Його уклали через 11 місяців, 5 грудня 1994 року. Історик з міста Кропивницький Юрій Митрофаненко розповів Суспільному, у чому суть Будапештського меморандуму і чи є сенс про нього зараз так часто говорити.

’Україну обіграли зубри дипломатії’

’Кожну угоду треба розуміти ’до’ і ’після’. До Будапештського меморандуму Україна мала ядерну зброю і була ядерною державою. Після цього вона свій ядерний статус втратила’, – так коротко історик Юрій Митрофаненко пояснює зміст документа, який 5 грудня 1994 року підписали президенти чотирьох країн – України, США, Великобританії й Росії.

Фактично ж наша держава почала роззброюватися за кілька років до цього.

Ще в Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року йшлося про те, що Україна наміряється позбутися ядерної зброї. У 1991 році Верховна Рада заявила про без’ядерний статус. Також того року під час Мінської угоди країни СНД вирішили, що всю ядерну зброю з колишнього СРСР зосередять в Росії. Пізніше ядерне роззброєння України закріпилося на міжнародному рівні.

14 січня 1994 року президенти України, США й Росії (Леонід Кравчук, Білл Клінтон і Борис Єльцин) виступили з Тристоронньою заявою про те, що ’всі ядерні боєзаряди будуть виведені з території України до Росії для цілей їх наступного розукомплектування у якомога коротший можливий час’. Ця зустріч відбулася в московському Кремлі. У тому самому році, 5 грудня глави країн зібралися ще раз уже в Будапешті й підписали меморандум. Цього разу до американського й російського президентів приєднався британський прем’єр-міністр. Україну ж представляв уже не Леонід Кравчук, а його наступник Леонід Кучма: його обрали в липні 1994 року.

’Домовився про цю угоду Кравчук, – пояснює Юрій Митрофаненко. – Кучма ж був у ситуації людини, яка повинна була виконувати все, що підписав його попередник. Хоча я не сумніваюся, що він уклав би ту саму угоду’.

Офіційна назва Будапештського договору – ’Меморандум про гарантії безпеки у зв´язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї’. За цим документом Україна мала ліквідувати всю ядерну зброю на своїй території. Водночас США, Росія й Велика Британія зобов´язалися поважати незалежність, суверенітет і наявні кордони України, а також що ’ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України’. При цьому всі країни сказали, що проводитимуть ’консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов´язань’.

США, Британія і Росія мали свій інтерес, говорить Юрій Митрофаненко. Після розпаду СРСР Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал. Більше було лише в Росії й США. ’Тепер захід заспокоївся, що ядерна зброя буде в одних руках. Краще не мати на континенті багато ядерних країн. Росія ж потішилася, що ми їм віддали ядерну зброю. Щодо України, то її молода недосвідчена дипломатія була обіграна зубрами’, – каже історик.

За словами Юрія Митрофаненка, уже тоді частина українців усвідомлювала, що Будапештський меморандум криє в собі небезпеку. ’Досвідчені юристи говорили: ’Вас обманули. Вам дали гарантії, механізм отримання яких, по-перше, не прописано. А по-друге, будь-яка міжнародна угода має бути ратифікована. Меморандум не затверджений парламентами США, Великобританії й Росії. Тому коли зараз кажуть, що це лише клаптик паперу, то з точки зору зобов’язань – це так. Якщо ж говорити про моральну відповідальність – інша справа’.

З огляду на мораль лише Росія порушила угоду, говорить Юрій Митрофаненко. Решта країн Україну підтримують. ’Після російського вторгнення Англія і США сказали: ’Добре. Ми введемо санкції. Ми вам допомагатимемо й сприятимемо відновленню вашої територіальної цілісності. Але покажіть норму, що ми повинні надавати вам військову допомогу? От у цьому й був недолік Будапештського меморандуму’.

Україна ж свої зобов’язання виконала і роззброїлася. 2 червня 1996 року країна була вже без’ядерною.

’Не можна пишатися беззахисністю’

Окрім без’ядерного статусу, Україна вирішила заявити ще й про нейтральність, позаблоковість і багатовекторність. Це все було виписано в Конституції 1996 року. І цим українці ще й пишалися в 90-х роках, нагадує Юрій Митрофаненко.

https://suspilne.media/kropyvnytskiy/358542-so-tak...