Анютины ласки• 13 ноября в 10:18
У така рак легені. Карцинома. Операцію і хімію не можна. Де взяти сили?
Татові 57
Дуже багато захворювань: нирки, діабет і тд
Операцію може не перенести через нирки.
Рак легень, карцинома
Хімію також не можна..
Можна промені і все. Стадію не знаю.
Дівчата, як триматися? Як не впасти в депресію?
Не пишіть, будь ласка, прогнози, що все пропало.
А просто, де взяти сили?
У мене сім‘я, дитина.,
А сил нема, хочеться прокинутися, що це був просто сон
Дуже багато захворювань: нирки, діабет і тд
Операцію може не перенести через нирки.
Рак легень, карцинома
Хімію також не можна..
Можна промені і все. Стадію не знаю.
Дівчата, як триматися? Як не впасти в депресію?
Не пишіть, будь ласка, прогнози, що все пропало.
А просто, де взяти сили?
У мене сім‘я, дитина.,
А сил нема, хочеться прокинутися, що це був просто сон
12
3
1
Я не тону• 13 ноября в 10:20
Співчуваю, в мене тато від раку помер у 61 рік. Раджу таблетки анантаваті, мене добре тримали, щоб з розуму не зійти і вони на рослинній основі.
1
автор
Анютины ласки
• 13 ноября в 10:20
Вибачте, я думала перша тема не опублікувалася. Сайт завис. Я закривала, але не закрилося
Мадам Тю-лю-лю• 13 ноября в 10:21
Выехать он не может на лечение в Европу? Там хоть уровень жизни напоследок будет получше, и все не ляжет на Ваши плечи... у знакомых так женщина уехала, хоть пожила не в нищете напоследок..
7
автор
Анютины ласки
• 13 ноября в 10:22
Ответ дляМадам Тю-лю-лю
Выехать он не может на лечение в Европу? Там хоть уровень жизни напоследок будет получше, и все не ляжет на Ваши плечи... у знакомых так женщина уехала, хоть пожила не в нищете напоследок..
він зоче з нами а не в Європу
3
Мадам Тю-лю-лю• 13 ноября в 10:23
Ответ дляАнютины ласки
він зоче з нами а не в Європу
так и Вы с ним
4
Зубная фея• 13 ноября в 10:23
Я впала в депресію
Потім і сама злягла.
А потім вже і в психлікарню потрапила.
Потім і сама злягла.
А потім вже і в психлікарню потрапила.
9
2
автор
Анютины ласки
• 13 ноября в 10:24
Ответ дляЗубная фея
Я впала в депресію
Потім і сама злягла.
А потім вже і в психлікарню потрапила.
Потім і сама злягла.
А потім вже і в психлікарню потрапила.
Я боюся цього…
автор
Анютины ласки
• 13 ноября в 10:24
Хотіла б побачити того, хто поставив фейспалм на таку тему.
1
Я не тону• 13 ноября в 10:26
Ответ дляАнютины ласки
Я боюся цього…
Приймайте заспокійливі, сходіть до лікаря, якщо зовсім погано. Вам потрібно триматися, татові теж буде важко дивитися, якщо ви в депресію впадете. Я збирала всі сили і підтримувала, возила по лікарням, ми в різні зверталися, їздили, пробували. Не врятували, на жаль, але я зробила все, що могла, а від того якби я опустила руки і впала в депресію тільки гірше всім би було. Просто прийміть, що ця ситуація вже є і треба жити виходячи з цього.
5
Просто болталка• 13 ноября в 10:28
Ви просите не писати наслідки, все самі розумієте...
Але Ви повинні розуміти, що у Вас діти і Вам потрібно тримати себе в тонусі для них і їх майбутнього, і татові буде легше бачити біля себе не ’потухшу’ доньку.
Тримайтеся хоча б перед ними, сил Вам і терпіння
Але Ви повинні розуміти, що у Вас діти і Вам потрібно тримати себе в тонусі для них і їх майбутнього, і татові буде легше бачити біля себе не ’потухшу’ доньку.
Тримайтеся хоча б перед ними, сил Вам і терпіння
1
Два-три тижні і фсьо• 13 ноября в 10:29
Рекомендую книгу Анастасии Леухиной «Совсем не страшная книга. О жизни, смерти и всем, что между ними»
Мамина корзиночка• 13 ноября в 10:30
Обіймаю вас, не знаю де шукати сил в таких випадках, напевно заради дітей потрібно хоч спробувати не здуріти самій від переживань
1
КокошинЭль• 13 ноября в 10:39
Ответ дляМадам Тю-лю-лю
Выехать он не может на лечение в Европу? Там хоть уровень жизни напоследок будет получше, и все не ляжет на Ваши плечи... у знакомых так женщина уехала, хоть пожила не в нищете напоследок..
У меня знакомый в Польше с подозрением на онко. (У уже был рак лёгких двадцать лет назад.)Но он там работал ещё до войны, и страховка есть. Там не очень. Снимок описать не могут две недели. Всё очень долго. Собирается домой ехать.
1
автор
Анютины ласки
• 13 ноября в 10:40
Ответ дляПросто болталка
Ви просите не писати наслідки, все самі розумієте...
Але Ви повинні розуміти, що у Вас діти і Вам потрібно тримати себе в тонусі для них і їх майбутнього, і татові буде легше бачити біля себе не ’потухшу’ доньку.
Тримайтеся хоча б перед ними, сил Вам і терпіння
Але Ви повинні розуміти, що у Вас діти і Вам потрібно тримати себе в тонусі для них і їх майбутнього, і татові буде легше бачити біля себе не ’потухшу’ доньку.
Тримайтеся хоча б перед ними, сил Вам і терпіння
Друга стадія. Вони в Києві. Вмовляю звернутися в інститут раку, плслузати їх, а вони здаються і впали духом вже.
Раздражевская• 13 ноября в 10:40
Автор, в моєї мами був рак, не легень. І операцію можна було, і хімію, і опромінення. Думаєте від того легше було? Повірте, що ні.
Я пішла до терапевта, так і сказала, що сама не потягну, призначив ліки.
Я пішла до терапевта, так і сказала, що сама не потягну, призначив ліки.
автор
Анютины ласки
• 13 ноября в 10:42
Ответ дляРаздражевская
Автор, в моєї мами був рак, не легень. І операцію можна було, і хімію, і опромінення. Думаєте від того легше було? Повірте, що ні.
Я пішла до терапевта, так і сказала, що сама не потягну, призначив ліки.
Я пішла до терапевта, так і сказала, що сама не потягну, призначив ліки.
Одужала мама?
Раздражевская• 13 ноября в 10:43
Ответ дляАнютины ласки
Одужала мама?
Ні, померла в 51 рік після двох років лікування.
3
автор
Анютины ласки
• 13 ноября в 10:58
Ответ дляРаздражевская
Ні, померла в 51 рік після двох років лікування.
Як це страшно і боляче..😭
Радуга-дуга• 13 ноября в 11:03
Ответ дляАнютины ласки
Друга стадія. Вони в Києві. Вмовляю звернутися в інститут раку, плслузати їх, а вони здаються і впали духом вже.
Так друга гарно лікується.
І променеву терапію хворий отримав дуже якісно,ефект сильний.Лежав з моїм чоловіком,то вже готувався на операцію
Теж лікувались в інституті раку,хай тато їде.
Автор,мусите набратись сил.
На жаль,я в своєму віці,вже без препаратів не годна.
Хай вам лікар пропише.
І променеву терапію хворий отримав дуже якісно,ефект сильний.Лежав з моїм чоловіком,то вже готувався на операцію
Теж лікувались в інституті раку,хай тато їде.
Автор,мусите набратись сил.
На жаль,я в своєму віці,вже без препаратів не годна.
Хай вам лікар пропише.
2
Радуга-дуга• 13 ноября в 11:04
Добавлю в підтримку:карцинома легень у чоловіка.
Вже 8 років в ремісії,слава Богу
Вже 8 років в ремісії,слава Богу
3
автор
Анютины ласки
• 13 ноября в 11:08
Ответ дляРадуга-дуга
Добавлю в підтримку:карцинома легень у чоловіка.
Вже 8 років в ремісії,слава Богу
Вже 8 років в ремісії,слава Богу
Дякую за підтримку❤️
Сливочная пенка• 13 ноября в 12:14
Ответ дляАнютины ласки
Друга стадія. Вони в Києві. Вмовляю звернутися в інститут раку, плслузати їх, а вони здаються і впали духом вже.
Автор, милая, держитесь, вторая стадия - еще есть надежда, уговорите пройти облучение и химию, у меня мама прожила после 6 красных химий еще 12 лет, но потом все таки рак победил, обнаружили метастазы в голове.
автор
Анютины ласки
• 13 ноября в 12:16
Ответ дляСливочная пенка
Автор, милая, держитесь, вторая стадия - еще есть надежда, уговорите пройти облучение и химию, у меня мама прожила после 6 красных химий еще 12 лет, но потом все таки рак победил, обнаружили метастазы в голове.
Хімію лікарі не рекомендують.
Тато сказав залишити його в спокоі. Прийняв вибір нічого не робити і жити скільки Бог дасть…я не можу змиритися😭
Тато сказав залишити його в спокоі. Прийняв вибір нічого не робити і жити скільки Бог дасть…я не можу змиритися😭
Встидаюся запитать• 13 ноября в 12:52
Не впасти в депресію не вийде, бо це горе сім´ї, я пройшла рак з мамою, мама померл((, я плакала скільки треба було, ну не при мамі звичайно, це горе треба пережити, так як раніше вже не буде, ви повинні бути з ним до кінця.
Заспокійливі таблетки, філософські роздуми про життя , це трохи допомагало.
Заспокійливі таблетки, філософські роздуми про життя , це трохи допомагало.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Назад Комментарии к ответу