Брюнетка в Мармеладе• 20 ноября 2024
Чи зробили діти ваше життя щасливішим?
Маю доньку, 5 років, дуже активна дитина. Люблю її, але дуже втомлююся. З чоловіком розлучена, він воює, дитина повністю на мені: забрати з садка, відвести на танці, погуляти і т.п. Бабуся живе в сусідньому місті. Зараз постійні тривоги, мені потрібно працювати і бути з нею водночас, і я настільки втомилася. Дивлюся як дівчата ходять на англійську, спортзал і розумію, що я як прикута, нікуди не можу піти. Життя наче проходить повз. Зустрічаюся з чоловіком, у нього є син, але хоче ще спільну дитину, каже, що це для нього найбільше щастя. Дитиною своєю займається більше ніж мама. Але мені страшно уявити пережити це все знову, я вичавлена як лимон і чекаю коли дитина зможе залишатися сама. Мама теж каже, що я повинна радіти, діти це найважливіше. Чи стали ви дійсно щасливою з появою дитини?
1
1
4
31
0
Ну, счастливее не знаю, но наполненной точно. Жизни своей без детей не представляла, это как естественный ход вещей, надо их иметь (пишу конкретно про себя).
10
Не гнівіть всесвіт. Багато є матерів, які втратили раптово дитину, то це найбільше горе на все життя. У мене є клієнтка, у якої донька загинула в ДТП разом з її чоловіком. То вона сама нещасна людина в світі. Плаче увесь час.
1
5
4
В том, что автор одинокая и на ней двойной груз в сложное время. Она должна и работать и полностью заниматься ребенком и быт.
Конечно, сделал счастливее, не смотря на то, что аутист - не понимает, не разговаривает, истерит, бьет, не спит ночью
Устаю, привязана к дому и сыну, но нахожу время и себя порадовать. Выезды к косметологу иногда и постоянно маникюр, педикюр.
Не могу на окрашивание уехать на целый день, поэтому крашу корни дома), в рестораны не езжу - заказываю доставку, в спортзал не хожу, но и желания не было)
Устаю, привязана к дому и сыну, но нахожу время и себя порадовать. Выезды к косметологу иногда и постоянно маникюр, педикюр.
Не могу на окрашивание уехать на целый день, поэтому крашу корни дома), в рестораны не езжу - заказываю доставку, в спортзал не хожу, но и желания не было)
5
2
Так може бути і в шлюбі.
Мені навпаки стало легше, коли почали жити з чоловіком окремо. Але у мене і дитина старша (10 років), хоча має особливості, поведінкові в основному, через які інколи капець як важко. Але без чоловіка ресурсу мого вистачає надовше.
Мені навпаки стало легше, коли почали жити з чоловіком окремо. Але у мене і дитина старша (10 років), хоча має особливості, поведінкові в основному, через які інколи капець як важко. Але без чоловіка ресурсу мого вистачає надовше.
Я и без детей была счастлива, а с ними - это просто другое счастье, разделённое, что ли. Которое растет и развивается, отделяется от тебя. Но нет, никаких радужных пони и прочего вранья. Бывает нелегко.
3
Так у всіх так. Чи ні? У мене серйозна робота, школа, гуртки, побут, домашні тварини. Виключно на мені. Бо чоловік каже, що він суддя, а це сама важлива професія в світі, та й у мами природний обов´язок.
2
Мій чоловік безапеляційно стверджує, що дитина і побут це на жінці. Змінити його світогляд уже не вийде.
1
У моєї подружки донька загинула 14 років тому. Ні дня не було, щоб вона не ходила на кладовище .((( Горе.
5
1
Конечно, такие вещи решаются на этапе гражданского брака. Я поняла, что мы с мужем поладим именно когда начали вместе жить.
1
1
Доречі, саме поява дітей відкрила в мені багато талантів))) мені так стало цікаво творити. Вишивати, в’язати іграшки, пледи, шити, робити прикраси для волосся, придумувала розвиваючі ігри для дітей.
1
У меня дочка с Синдромом дифицита внимания и гиперактивностью. Уже 12 лет своей жизни нет.... Ну просто нет..... Папа зарабатыва5ет деньги на жизнь. Я не могу пойти работать до сих пор.....ребенок на дистанционке. Сам учиться не может вообьще. Мне приходится с ней делать уроки целыми днями, т.к ребюнок постоянно отвлекается и психует. Второго ребенка я не хочу однозначно. У меня и так одна звездочка за пяитерых))) Ну реально помню как в детстве на площадке гуляли и мамам двояняшек легче чем мне намного было. За моей глаз да глаз....
И сейчас в быту не организована вообще, поесить не дозовешся, спать нге уложить.....С виду как просто непослушный избалованный ркебнок((( Но дело в диагнозе(((
Но я не представляю жизнь без нее. Дочка самое дорогое что у меня есть
Автлор, у ВЫас дете в садик ходит, уроки делать не надо... с чего Вы устали?
И сейчас в быту не организована вообще, поесить не дозовешся, спать нге уложить.....С виду как просто непослушный избалованный ркебнок((( Но дело в диагнозе(((
Но я не представляю жизнь без нее. Дочка самое дорогое что у меня есть
Автлор, у ВЫас дете в садик ходит, уроки делать не надо... с чего Вы устали?
Так, діти зробили мене щасливою.
Але до певного віку було дуже тяжко. Старший був дуже активний, шумний, непосидючий. А всі близьки від нього втомлювалися одразу. Я теж втомлювалася, але мені нікуди діватися було. Якби хоч трошки можна було розділити той час з дітьми - мені було б набагато легше. А я була заміжня і не сирота, батьки і свекри в тому ж місті жили.
Автор, тяжкий період мине, і швидше, ніж Вам зараз здається.
Але до певного віку було дуже тяжко. Старший був дуже активний, шумний, непосидючий. А всі близьки від нього втомлювалися одразу. Я теж втомлювалася, але мені нікуди діватися було. Якби хоч трошки можна було розділити той час з дітьми - мені було б набагато легше. А я була заміжня і не сирота, батьки і свекри в тому ж місті жили.
Автор, тяжкий період мине, і швидше, ніж Вам зараз здається.
Скажем так, они сделали ее больше счастливой чем несчастной в процентном соотношении ))) всякое бывает
Давайте рожать каждому встречному Васи🤦♀️, подумайте сможете ли вы тянуть потом сама двух детей в случае чего
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу