Вы общаетесь со своими кумовьями? Я недавно перестала и рада

Мне те её ’подарки’ триста лет не надо. Но справедливости ради, я ж написала, что если бы она (ничего не делая для моего ребенка), не обсирала свою куму, то я бы молчала и не обижалась

Где я написала что-то непонятно? Она никогда его ни с чем не поздравляла.

Золото на перший рік народження. На вечерю зазвичай лєго .ще Новий рік і Миколайчик.
Ще можна на карту, вони самі все куплять

Так ви образились наче, що вони добре відсвяткували пасху (див старпост) а на обсирання мовчали)

Интересно, моя ’кума’ тоже так считает?

А хто Вас змушував це робити?

А що Ви очікуєте від куми?
Її обов´язок не подарунки.
А зводити дитину до причастя .
Чи помолитися за здоров´я.
Щось у нас дуже наплутано . І куча очікувань

Она их тоже не выполнила

Я теж перестала спілкуватися. Я викладалася по повній, всім на всі свята подарунки, жодного разу з порожніми руками не приходила. Коли місто було в облозі і в мене вийшло купити м´яса і крупи - бігла пішки на інший кінець міста, щоб їм занести, бо ж там двоє дітей. Хоча місто градами обстрілювали. А коли її чоловік зміг дістати гуманітарки (10 кг), то моїй дитині і шматочка не передали. Але в той період я цього не помічала. А помітила, коли рік тому переїхала з дитиною в інше місто України. І відтоді при кожному спілкуванні я чую, що мені добре живеться, я урвала у долі ласий шмат, а вона бідна-нещасна. А момент, що я переїхала, щоб забезпечити дитині лікування і реабілітацію, плюс живу і виховую дитину сама, чомусь опускається. Ще й може сказати, що нічого страшного там немає, всі діти хворіють. Ага, 10 років лікування і в решті решт тільки зараз реміссія - це ж нічого страшного.
Не скандалила, просто припинила спілкуватися.

Вы молодец! У нас ситуации похожи. Только я не вырывалась никуда, а муж пошел на войну. И кума постоянно звонила и говорила, что ’все пошли туда только ради денег и жив ли мой муж??’

Меня от слов «кума», «кумовья» типает

Странный атавизм в нашей культуре
Пусть крестят те, кто набожный и ходит в церковь каждое воскресенье , а подарки ждать от кумовей или от нескольких пар кумовей это очень и очень странно

Поддерживаю. Я вышла замуж, муж при деньгах и должности. И вот в меня как в будущую куму вцепилась парочка его знакомых, которые меня пару раз в жизни видели. Все, надо, чтобы я их ребенка крестила. И я должна поверить, что я им подошла по человеческим качествам, духовности и тд, а не по выгоде своего мужа? Ага. Я отказалась, они напирали, мол, нельзя отказывать. Я парировала, что нельзя навязывать и сказала, что моя религия не позволяет никого крестить, детали объяснять не буду. Потом от общих знакомых, узнала, что они считали, что если у меня своих детей нет, я буду, по их мнению, их ребенка облизывать и трястись над ним. А я вообще чужих не люблю.

Да, записать крестными служителей церкви и никто никому не должен.

Вы молодец! У нас ситуации похожи. Только я не вырывалась никуда, а муж пошел на войну. И кума постоянно звонила и говорила, что ’все пошли туда только ради денег и жив ли мой муж??’

Решили скрепить отношения, так сказать )

У Вас адское терпение.У меня она бы пошла на хер сразу после первого закидона

Не спілкуюся.

Лише вітаю на День Народження.
Шкодую, що не знала, що можна відмовитися від звання хрещеної
То тягар