Что у вас происходило внутри к 40 годам?

Разочарую. Ничего в момент 40-летия с вами в один миг не случиться. Разве что можете получить интоксикацию алкоголем при чрезмерном отмечании.
А внутренний мир у всех разный, что в 20, что в 30, что в 60

Ничего. Нравлюсь всегда. Поменяла страну в 46, замуж вышла в 47, машину подарил в 48 (свою продала еще в пандемию)

Мне до 40 летния еще 1,5 года.
Но внутри меня сплошные танцы прямо сейчас.
Рожать через месяц-полтора :))

А так в жизни ничего не меняется. И сомневаюсь что за год что-то изменится.

Мне 38. Ничего. Ментально мне-28 все еще)

Не в один же миг вы поменяетесь, это постепенно происходит, а так с возрастом мозгов побольше стало.

я внутри ощущала себя на 25 - у меня был романтический период с будущим мужем))

Бурчить живіт)))

В середині мене було чудо, крихітне. Тому думок про 40 років і мене, майже не було. Кризіс накрив мене аж в 48.

Какой кризис? Средних лет?

Так, той самий що зараз у автора.

Да!

Зажила наконец-то!

45 - баба ягодка опять. Дети взрослые. Опыт есть. Работа. Достаток. Комплексы улетучились, сомнения тоже. Муж кстати свинтил, рыдала два года, потом привыкла, сейчас не представляю как бы с ним жила.

Итого: учу 2 иностранных (уже уровни B2), учусь новой профессии, много путеществую, много читаю, много общаюсь с разными людьми, люблю и любима - он молодой и успешный айтишник.

Кто бы мне сказал в мои 40 - не поверила бы.

Нет, нет, нет, нет, нет
😁

На чужое мнение сильно пофиг не стало, но увереннее я стала.
К 40 у меня слишком много всего случилось, началась война, я потеряла дом, работу. Переехали в Черкассы из Донецкой обл. Тут уже поменяла несколько работ, жизнь заставляет крутиться. С мужем разошлись, не развелись пока что, но вместе не живём. По этому поводу первый раз в жизни обзавелась любовником.
В целом, для 40 лет моя жизнь поменялась слишком радикально.

Захотелось Вас обнять! Я представляю, как вам тяжело. Все у вас получится , удачи

не заметила, как они пролетели
после 40 - время летит быстрее
сейчас мне 50
никого не поменяла, только в 48 поменяла работу
кайфую
дети выросли
с мужем - не потеряли друг друга

Ничего не изменилась, кроме того что поменяла мужа

З війною в багатьох життя змінилося дуже радикально. Добре те, що людська психіка може адаптуватися іноді до дуже важких, незвичних речей.

В мои 40 дочке будет 14. Сейчас мозг выносит , а тогда наверное будет трудным подростком и я чекнусь 🤪
А вообще, так грустно как представляю 40, 50, 60…. Всё дальше от 20 и 30 😢 и ближе к старости…

Появились возрастные изменения и здоровье стало требовать вложений,а так ничего не поменялось

Появилось куча болячек, о которых я не подозревала, т.к. в целом была здорова, часто стала болеть, как раз мое 40 летние припало на ковид и началось по три раза в год болеть
Стала равнодушнее , но в тоже время легче на подъем, стала ездить отдыхать, даже если никто не хочет, взяла ребенка и поехала. Поняла, что жизнь проходит и никто кроме меня не не проживает, нужно быть активнее.

В мои 40 вылезла онкология. Вырезала матку и яичники. Сейчас ’наслаждаюсь’ жизнью, воспитываю 7летку.
Не надо Вам, Автор, мой сценарий

А як саме накрив?
Аналогічна ситуація. Мені 40, а дитині 4, нема часу на всякі думки..
Буду вдячна почути досвід інших. Можливо порадите додатково ще щось..
Гарного дня!

Тільки вчора з подругами обговорювали наші 40.
І у кожної свої сприйняття 40, хоча ми всі троє 1984 року народження.
Одна плакалась і хотіла назад в 20+, коли була зірка танцпола (з сімейним життям не склалося). Друга жалілася на здоров´я ( з 30+ дійсно багато болячок повилазили).
А я навпаки сказала, що мої 40 стали для мене щасливішими, ніж 20 і 30.
4 роки тому я стала мамою, хоча заміжня 18 років.
Цьогоріч повністю змінила свій підхід до роботи. Звільнилася і пішла у власну справу.
Завдяки рішенню звільнитися, у мене повністю помінявся ритм життя. Тепер я живу розміряно, гармонічно з собою, сім´єю і світом.
Мені мої 40+ дуже подобаються.
Тому у кожного свій досвід 40, який залежить від нашого минулого і характеру .

Коли дитина подорослішала то у мене з´явились претензії до мого зовнішнього виду. Я з категорії відьом. Це коли жінка довнго не старіє, бо генетика. А потім різко клімакс і все що інші старіли за 10-15 років, у мене вилізло на обличчі та фігурі за 2 роки. Різке старіння то шок. в дзеркало не хотілось дивитись.
Пункт 2. Я узнала де моє серце. від лікарів і методом наукового тика зрозуміла що не можу існувати на таких швидкостях як раніше. Я можу все встигати, але серце тоді нагадує що йому це не подобається. Кілька років пішло на те щоб замедлиться, уповільнитись. Це новий перегляд приоритетів. Важливо не важливо + Срочно не срочно. А це за собою тягне перерозподіл обов´язків. Що домашнім не до вподоби. Десь срачу стало більше, бо здоров´я вийшло в приоритеті над чистотою. Перегляд харчування, бо рота треба зашити. Стало більше хоббі що заспокоюють, але вони з підвищеною фізичною активністю. Життя це рух. Життя це дихання. Жити трошки більше для себе.