Бриджит_Фрикандо• 25 августа в 15:10
До якого лікаря звертатися - коли розумієш, що втомився жити?
Дівчата, щось дивне відбувається в голові , наче пустота утворюється , думки такі - а коли це вже закінчиться , все рівно колись та закінчиться, навіщо стільки себе мучити якщо можна раз і все , раніше заздрила людям які не пропускають все в житі так близько через серце , боялася захворіти на рак - а зараз пустота, навіть думати не хочеться ні про що , у важких ситуаціях намагалася триматися , думала про хороше , дітей, батьків, а зараз …. Навіть не знаю як сказати та описати , просто втомилася жити , і розумію що хтось з усіх сил намагається боротися за здоровʼя , а я …. Та я б і помінялася з тією людиною , і це я на пігулках заспокійливих , думки такі - ок, переживу поганий період , настане хороший, але потім знову станеться щось погане , не хочу, не маю сил боротися з біллю в душі , не вірю людям , не хочу бачити як помирати будуть колись батьки , не хочу проживати знову та знову погані моменти , рано чи пізно все рівно помру , навіщо тоді змушувати душу страждати так - що аж земля уходить з під ніг , всередині тіла просто чорна рана , пустота в голові , я не відчуваю голоду , не маю бажань ніяких , розум просто в тумані і коли пʼю велику дозу сильного заспокійливого засипаю і думаю як би добре було не прокинутися . Дивний стан , навіть описати важко , вперше таке , мабуть поки не накрило повністю повинна піти до лікаря , а от до якого ? Хто мав схожий стан - як вибратися ?
1
ШаленаГруша• 25 августа в 15:11
Психіатр. Не витрачайте час та гроші на психотерапевтів. Кажу на своєму прикладі
5
Душа компанії• 25 августа в 15:15
Ответ дляШаленаГруша
Психіатр. Не витрачайте час та гроші на психотерапевтів. Кажу на своєму прикладі
Мені навпаки психіатр радив психотерапевта,типу ліки не приберуть ваш стан повністю,а тільки тимчасово ,потрібен психотерапевт
2
Угадайс• 25 августа в 15:15
ну які пігулки заспокійливі?? вам вже ад потрібно приймати, і то бігом
1
ШаленаГруша• 25 августа в 15:18
Ответ дляДуша компанії
Мені навпаки психіатр радив психотерапевта,типу ліки не приберуть ваш стан повністю,а тільки тимчасово ,потрібен психотерапевт
Мені теж радив. Але ліки допомогли повністю. На відміну від психотерапевта , який був до цього, марно викинула гроші та ускладнилася ситуацію
2
1
Ms. Похвала• 25 августа в 15:25
Психиатр. Или в идеале психиатр еще и с психологом в одном флаконе. Но это уже прям идеально. Я не врач, но кажется, что вам надо АД, а уже потом психолог и терапия в долгую
Деловитая• 25 августа в 15:30
Психотерапевт, психиатр это про другое.
А так то, можете начать делать что вам нравится и все наладится.
А так то, можете начать делать что вам нравится и все наладится.
А я з косою• 25 августа в 15:33
Ответ дляШаленаГруша
Мені теж радив. Але ліки допомогли повністю. На відміну від психотерапевта , який був до цього, марно викинула гроші та ускладнилася ситуацію
Слушайте, проблем много. Психиатр занимается свое сферой, психотерапевт- своей. Ваш совет из серии- не ходите к неврологу, идите сразу к нейрохирургу, чего деньги тратить.
Деловитая• 25 августа в 15:33
Ответ дляШаленаГруша
Мені теж радив. Але ліки допомогли повністю. На відміну від психотерапевта , який був до цього, марно викинула гроші та ускладнилася ситуацію
А какая причина была? Ну просто таблетки же не устраняют причину
ШаленаГруша• 25 августа в 15:36
Ответ дляА я з косою
Слушайте, проблем много. Психиатр занимается свое сферой, психотерапевт- своей. Ваш совет из серии- не ходите к неврологу, идите сразу к нейрохирургу, чего деньги тратить.
Я не буду сперечатися, мабуть у вас свій досвід. Просто після лікування мене кілька років тому, нещодавно довелося йти до того ж психіатра моєму синові. З дуже подібними як у автора симптомами. Він довго відмовлявся, казав що все добре і він справиться, аж допоки не зміг працювати. Йому поставили діагноз, призначили препарати, приймає 3 місяці - помінявся кардинально в настрої, працює, має плани.
автор
Бриджит_Фрикандо
• 25 августа в 15:40
Ответ дляДеловитая
Психотерапевт, психиатр это про другое.
А так то, можете начать делать что вам нравится и все наладится.
А так то, можете начать делать что вам нравится и все наладится.
Я кілька років займалася з психологом, але там була інші причина , вчилася себе відстоювати , проблеми були у спілкуванні з дитиною , мені тоді дуже допомогло , навіть донька сказала - мама ти інша стала , щ тобою так легко тепер , і мені стало легко з нею , наче в голові все розклалося по поличкам . Себе більше любити почала тоді , і якось так дійсно жити стало легше після психолога. Зараз інше - не хочеться , от взагалі нічого не хочеться , навіть думати , я спочатку така - закажи суші , ти ж любиш , замовила , а їсти не хочеться , піди купи собі щось - пішла походила хвилин 15, втомилася і поїхала до дому , незвично від того що перестала відчувати страх смерті , а навпаки - думаю , це ж так добре буде , одна секунда - і тебе немає, не потрібно буде жити ще років 40.
ШаленаГруша• 25 августа в 15:40
Ответ дляДеловитая
А какая причина была? Ну просто таблетки же не устраняют причину
Великий депресивний розлад. Він лікується медикаментозно впливом препаратів, які наводять лад в серотоніново- норадреналіновому обігу. Це складно описувати науково, але таблетки допомагають. Причину змінити часом важко або неможливо, а своє відношення до неї досить реально.
ШаленаГруша• 25 августа в 15:45
Ответ дляБриджит_Фрикандо
Я кілька років займалася з психологом, але там була інші причина , вчилася себе відстоювати , проблеми були у спілкуванні з дитиною , мені тоді дуже допомогло , навіть донька сказала - мама ти інша стала , щ тобою так легко тепер , і мені стало легко з нею , наче в голові все розклалося по поличкам . Себе більше любити почала тоді , і якось так дійсно жити стало легше після психолога. Зараз інше - не хочеться , от взагалі нічого не хочеться , навіть думати , я спочатку така - закажи суші , ти ж любиш , замовила , а їсти не хочеться , піди купи собі щось - пішла походила хвилин 15, втомилася і поїхала до дому , незвично від того що перестала відчувати страх смерті , а навпаки - думаю , це ж так добре буде , одна секунда - і тебе немає, не потрібно буде жити ще років 40.
Оце якраз і є симптоми депресивного розладу. Ступінь визначить лікар. Я вас дуже розумію, сама майже рік жила в такому стані. НІчого не хотілося, все здавалося марним. Навіщо прибирати в квартирі, навіщо доглядати за собою, навіщо з кимось спілкуватися, всі розмови такі пусті, навіщо купувати речі, готувати їсти..хотілося просто лежати, що я й робила після роботи. Єдине, що я не могла кинути роботу і може вона мене і врятувала. Бо останнім дзвіночком стала відсутність сну, а без нього я не могла працювати. Тоді допетрала що потрібний психіатр. Жалкую тільки що раніше не звернулася
Деловитая• 25 августа в 15:47
Ответ дляБриджит_Фрикандо
Я кілька років займалася з психологом, але там була інші причина , вчилася себе відстоювати , проблеми були у спілкуванні з дитиною , мені тоді дуже допомогло , навіть донька сказала - мама ти інша стала , щ тобою так легко тепер , і мені стало легко з нею , наче в голові все розклалося по поличкам . Себе більше любити почала тоді , і якось так дійсно жити стало легше після психолога. Зараз інше - не хочеться , от взагалі нічого не хочеться , навіть думати , я спочатку така - закажи суші , ти ж любиш , замовила , а їсти не хочеться , піди купи собі щось - пішла походила хвилин 15, втомилася і поїхала до дому , незвично від того що перестала відчувати страх смерті , а навпаки - думаю , це ж так добре буде , одна секунда - і тебе немає, не потрібно буде жити ще років 40.
К семейному, потом к эндокринологу и на анализы. К психиатру успеете, а поговорить к психотерапевту, психолог это ни о чём.
Деловитая• 25 августа в 15:49
Ответ дляШаленаГруша
Великий депресивний розлад. Він лікується медикаментозно впливом препаратів, які наводять лад в серотоніново- норадреналіновому обігу. Це складно описувати науково, але таблетки допомагають. Причину змінити часом важко або неможливо, а своє відношення до неї досить реально.
Ну так вот пока не измените причину или свое отношение к ней, то таблетки не помогут. Я прошла этот путь и сейчас иду, у меня инвалидность с учётом психиатрии.
Ни одни таблетки не помогли сами по себе.
Ни одни таблетки не помогли сами по себе.
ШаленаГруша• 25 августа в 15:52
Ответ дляДеловитая
Ну так вот пока не измените причину или свое отношение к ней, то таблетки не помогут. Я прошла этот путь и сейчас иду, у меня инвалидность с учётом психиатрии.
Ни одни таблетки не помогли сами по себе.
Ни одни таблетки не помогли сами по себе.
А як можна змінити війну? ))) Можна змінити лише своє ставлення до неї. І саме антидепресанти мені в цьому допомогли. У сина наприклад, взагалі дистимія (хронічний депресивний епізод), і то він за допомогою препаратів значно покращив своє самопочуття.
Деловитая• 25 августа в 16:00
Ответ дляШаленаГруша
А як можна змінити війну? ))) Можна змінити лише своє ставлення до неї. І саме антидепресанти мені в цьому допомогли. У сина наприклад, взагалі дистимія (хронічний депресивний епізод), і то він за допомогою препаратів значно покращив своє самопочуття.
Выехать в страну где нет войны. Ну и я незнаю где вы живёте, го в том же Киеве сам факт войны многих не напрягает.
ШаленаГруша• 25 августа в 16:11
Ответ дляДеловитая
Выехать в страну где нет войны. Ну и я незнаю где вы живёте, го в том же Киеве сам факт войны многих не напрягает.
А якщо неможливо виїхати? Покинути чоловіка, який воює та сина майже призовного віку?
Дякую за поради, але вони мені не потрібні. Якось без вас розберуся, чому в мене була важка депресія, і як я з неї вилазила, кого в Києві напружує факт війни, а кого ні. Ви мабуть далекі від подібних проблем, тому вам дуже легко роздавати поради.
Дякую за поради, але вони мені не потрібні. Якось без вас розберуся, чому в мене була важка депресія, і як я з неї вилазила, кого в Києві напружує факт війни, а кого ні. Ви мабуть далекі від подібних проблем, тому вам дуже легко роздавати поради.
Деловитая• 25 августа в 16:25
Ответ дляШаленаГруша
А якщо неможливо виїхати? Покинути чоловіка, який воює та сина майже призовного віку?
Дякую за поради, але вони мені не потрібні. Якось без вас розберуся, чому в мене була важка депресія, і як я з неї вилазила, кого в Києві напружує факт війни, а кого ні. Ви мабуть далекі від подібних проблем, тому вам дуже легко роздавати поради.
Дякую за поради, але вони мені не потрібні. Якось без вас розберуся, чому в мене була важка депресія, і як я з неї вилазила, кого в Києві напружує факт війни, а кого ні. Ви мабуть далекі від подібних проблем, тому вам дуже легко роздавати поради.
Ясно, не помогли вам таблетки, но это ваш выбор.
Я писала выше, это моя тема как раз про мужа на войне и последствия у меня куда хуже, как и сама ситуация и ошибки ваши я прошла ещё год назад.
В общем хотите быть в норме лечитесь, не хотите ваше право, но не советуйте никому только таблетки, беды на делаете.
Я писала выше, это моя тема как раз про мужа на войне и последствия у меня куда хуже, как и сама ситуация и ошибки ваши я прошла ещё год назад.
В общем хотите быть в норме лечитесь, не хотите ваше право, но не советуйте никому только таблетки, беды на делаете.
автор
Бриджит_Фрикандо
• 25 августа в 16:27
Ответ дляШаленаГруша
Оце якраз і є симптоми депресивного розладу. Ступінь визначить лікар. Я вас дуже розумію, сама майже рік жила в такому стані. НІчого не хотілося, все здавалося марним. Навіщо прибирати в квартирі, навіщо доглядати за собою, навіщо з кимось спілкуватися, всі розмови такі пусті, навіщо купувати речі, готувати їсти..хотілося просто лежати, що я й робила після роботи. Єдине, що я не могла кинути роботу і може вона мене і врятувала. Бо останнім дзвіночком стала відсутність сну, а без нього я не могла працювати. Тоді допетрала що потрібний психіатр. Жалкую тільки що раніше не звернулася
Дякую, роботу я зараз міняю, не вивожу взагалі попередню.
ШаленаГруша• 25 августа в 16:28
Ответ дляДеловитая
Ясно, не помогли вам таблетки, но это ваш выбор.
Я писала выше, это моя тема как раз про мужа на войне и последствия у меня куда хуже, как и сама ситуация и ошибки ваши я прошла ещё год назад.
В общем хотите быть в норме лечитесь, не хотите ваше право, но не советуйте никому только таблетки, беды на делаете.
Я писала выше, это моя тема как раз про мужа на войне и последствия у меня куда хуже, как и сама ситуация и ошибки ваши я прошла ещё год назад.
В общем хотите быть в норме лечитесь, не хотите ваше право, но не советуйте никому только таблетки, беды на делаете.
Все мені допомогло, я закінчила терапію ще півтора роки тому успішно. Просто не люблю коли лізуть з непроханими порадами. А ви знов і знов їх роздаєте. Гарного дня
автор
Бриджит_Фрикандо
• 25 августа в 16:31
Ответ дляАвтопортрет нурофена
до паталогоанатома
Я би пішла , нічого там страшного, навпаки - тіло яке вже не має страждати, боліти, хвилюватися , проживати знову і знову цей день .
1
ШаленаГруша• 25 августа в 16:32
Ответ дляБриджит_Фрикандо
Дякую, роботу я зараз міняю, не вивожу взагалі попередню.
Може воно і до кращого. Сину також довелося змінити, бо не міг працювати взагалі. Але, пішов на іншу вже тоді, коли зявилися перші симтоми полегшення, півтора місяці був вдома. Ви просто маєте зрозуміти, що повірте, не ви одна з подібними проблемами. Це все можна взяти під контроль. Все налагодиться. І те, що ви розумієте, що вам необхідні допомога- це дуже і дуже добре. Бо є люди, які не розуміються свого стану і ніяк не діють. В мене в родині (не по моїй кровній лінії) був суїцид з цього приводу((
автор
Бриджит_Фрикандо
• 25 августа в 16:32
Ответ дляШаленаГруша
Все мені допомогло, я закінчила терапію ще півтора роки тому успішно. Просто не люблю коли лізуть з непроханими порадами. А ви знов і знов їх роздаєте. Гарного дня
І тепер все добре ? Вам хочеться жити це життя з усіма його проблемами , долати їх ?
1
автор
Бриджит_Фрикандо
• 25 августа в 16:41
Ответ дляШаленаГруша
Може воно і до кращого. Сину також довелося змінити, бо не міг працювати взагалі. Але, пішов на іншу вже тоді, коли зявилися перші симтоми полегшення, півтора місяці був вдома. Ви просто маєте зрозуміти, що повірте, не ви одна з подібними проблемами. Це все можна взяти під контроль. Все налагодиться. І те, що ви розумієте, що вам необхідні допомога- це дуже і дуже добре. Бо є люди, які не розуміються свого стану і ніяк не діють. В мене в родині (не по моїй кровній лінії) був суїцид з цього приводу((
Якщо чесно не зовсім розумію, просто ось в якийсь момент зрозуміла що перестала боятися смерті , втомилася жити це життя, не бачу сенсу страждати ще років 40, в душі чорна діра , в голові туман та нуль думок , і задумалася що все можна закінчити і раніше. І ось тут зрозуміла - я ще усвідомлюю це , ось пишу це , я ж не знаю як воно діє потім , може просто береш і закінчуєш все без думок. Я ж то думала просто атома , але зрозуміла що ні - просто не бачу сенсу в прибиранні, прогулянці, не відчуваю голод - їм через силу що побачу , таке відчуття наче ти в паралельному вимірі , типу сон.
1
ШаленаГруша• 25 августа в 16:43
Ответ дляБриджит_Фрикандо
І тепер все добре ? Вам хочеться жити це життя з усіма його проблемами , долати їх ?
Звісно проблеми нікуди не ділися, а деякі стали ще більшими. Але в мене зникли оці симптоми. Десь за два тижні після початку терапії я почала спати. Це був перший полегшуючий симптом. Пізніше помітила, що хочу прибрати в квартирі, почала знов з задоволенням наглядати за собою. Зменшилася тривога, роздратованість. Зробила ремонт власноруч - навчилася робити декоративну штукатурку. Помітила, що мене щось цікавить, а не просто я існую. Відновила спілкування з оточуючими, просто захотілося спілкуватися. От так з невеличких нюансів складалося лікування. Жити доводиться, адже себе не запхаєш назад, але проблеми не здаються такими, що їх абсолютно неможливо вирішити.
А судячи з вашого опису у вас більше схоже таки на дистимію, хронічну депресію. Саме такі слова страшні казав мені син, ті що ви пишете. Але він лікується і зараз сам мені каже- мам, мені стало легше, добре що я вирішив піти до лікаря.
Я ні в якому разі не відправляю вас до психіатра, це ви вирішите самі. Але просто знайте що, проблема така є у бугатьох і вона вирішується. В кого повністю, в когось частково, але це набагато полегшує життя
А судячи з вашого опису у вас більше схоже таки на дистимію, хронічну депресію. Саме такі слова страшні казав мені син, ті що ви пишете. Але він лікується і зараз сам мені каже- мам, мені стало легше, добре що я вирішив піти до лікаря.
Я ні в якому разі не відправляю вас до психіатра, це ви вирішите самі. Але просто знайте що, проблема така є у бугатьох і вона вирішується. В кого повністю, в когось частково, але це набагато полегшує життя
1
Деловитая• 25 августа в 16:47
Ответ дляШаленаГруша
Все мені допомогло, я закінчила терапію ще півтора роки тому успішно. Просто не люблю коли лізуть з непроханими порадами. А ви знов і знов їх роздаєте. Гарного дня
Заметно, как помогло) взаимно)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
