Сільський ансамбль• 27 августа в 10:55
Чого я чекаю...
Чоловік виїздний, може працювати віддалено. Я - також. Є гроші, щоб зняти житло на заході України (за кордон не плануємо). Хоча б на декілька місяців, на зиму. Але в дитини тут гарна школа, секції, друзі, налагоджений графік. Донька дуже складна, проблемна, завжди така була. Ще й підлітковий вік. Вже було таке що сиділи вдома, навчалась дистанційно. Це був жах, це не для неї. Після того я приймала антидепресанти, а вона відвідувала психолога. Як же я не хочу знову через це все проходити. Чоловік злиться "ну давайте загинемо тут всі разом, зате в Києві зі школой і друзями". Він правий, а мені тошно....
3
13
38
0
Рыбонька моя никто не хочет, переезды всё это ужасно, съёмные квартиры, новые школы, ни фига не знаешь. по Украине тяжело, за границу ещё тяжелее, тут никуда не денешься только себе на горло наступить.
Ну если Света Зимой не будет и будут всё время обстрелы, то всё равно в школу ходить ребёнок не будет и не на секции и не с друзьями никуда
Ну если Света Зимой не будет и будут всё время обстрелы, то всё равно в школу ходить ребёнок не будет и не на секции и не с друзьями никуда
9
2
Ні, він не правий. Ви хочете як краще для дитини і у вас не просто якісь теоретичні страхи а вже набутий досвід. А у нього лише теоретичні страхи. Якщо гроші не проблема, хіба не можна вирішити питання з поїздкою потім, якщо дійсно тут буде така срака що поїхати кудись буде виглядати як кращий варіант? Зараз чого рипатись? Хай дитина хоч побачить тих однокласників, поспілкується трохи.
6
4
На вашому місці однозначно західна. Над вами ще за кордоном наші ми вас там прийшли спасати просто будуть мочити без приводу і з приводом.
4
Я взагалі не розумію чого ви в Україні чекаєте з виїздним чоловіком і віддаленою роботою, а ви про зиму питаєте. Я щиро не розумію навіщо ви отримуєте весь цей досвід собі і ще й дитині, маючи можливість його не отримувати. Це ж на все життя вплине, на психіку і фізичне здоров´я. Війна закінчиться, а наслідки залишаться
2
2
Так вже зараз ср*ка. Ось сидимо на дачі під Києвом, треба в місто, не можемо виїхати - шахеди ті шниряють без кінця. Збивають прямо поруч. В Києві теж живемо не в самому спокійному районі....
5
За кордоном ми не зможемо робити на своїх роботах віддалено. Фізично не підемо вже - вік 45+. Також я маю складне хронічне захворювання, доступ до швидкої і кваліфікованої медичної допомоги для мене критично важливий.
Я в Києві. Як на мене, це ситуація яка дратує, але це ще не срака. Тут у багатьох діти на вулиці регулярно гуляють. Якщо у вас паніка від того що зараз, ну ок, тоді їдьте на захід. Ви ж самі знаєте як вам краще. І як вам краще не завжди співпадає з як краще іншим.
Питання не ’весело для неї’. Вона просто виносить нам всім мозок 24/7, коли вона вдома. Бити її, чи що?
4
Муж дурак какой-то , двум глупым бабам потакает. Жилье нашёл, билеты купил, дочке рот закрыл, жену за руку и на вокзал. Сиди ной дальше, овца, копию свою в жопу целуй побольше.
2
3
договариваться с дочкой - все как вы вот тут говорите - временно, до весны, найти заранее дело для дочери по интересам там, куда поедете чтобы занять мысли и руки...
1
весной не известно что будет, я комментирую соответственно намерениям, озвученным авторм.
И, да, решают - родители, но современное поколение родителей, в своем большинстве, не видят границ - где они с ребенком советуются, а где уже перекладывают на ребенка решение... к сожалению, непосильное
И, да, решают - родители, но современное поколение родителей, в своем большинстве, не видят границ - где они с ребенком советуются, а где уже перекладывают на ребенка решение... к сожалению, непосильное
1
С диагнозом к врачу обратитесь. Где это видано, чтоб дети мне указывали что делать и как жить. Тем более в вопросах жизни и безопасности всей семьи
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу