Розвідка Маші• Изменено 06 сентября в 08:34
Як заспокоїти дитину. Подруга після довгих років дружби перестала спілкуватися.
Вона в мене тиха , домашня скромна. Але і модна, стильна., сучасна.
Доньці 17.
Так переживаю, плачу, нічим не можу допомогти.
Спілкувалася довгі роки з дівчинкою. Ровесниця. Батьки дуже забезпечені. Свій бізнес. В кожного окремий .
Дружили дійсно щиро, ночували деколи вона в нас, або донька в неї. Разом були поїздки на море, в гори. Потім з компаню ходили гуляти, де були і хлопчики деколи,
І інші дівчата. І от раптом дитина просить підтримки і мені дзвонить бо я іншому місті працюю , плаче , питає як так можна поступити, за одну хвилину все забути, (А Вони , без перебільшення, років пʼять рідко який день не бачилися і не ходили гуляти разом.)
Як можна просто так сказати я не хочу спілкуватися.
Я доньку виховую сама, батько платить аліменти. Не цікавиться навіть дитиною, завів зразу нову сімʼю з любовницею, з якою шлявся всі роки подружнього життя.
Тобто і я але іншу зраду пережила.
От дитина питає, чого їй так не везе, батька нема, чого вона не така симпатична і красива як її ця бувша вже подруга і її нова подружка .
Вона симпатична дівчинка, але переживає, дещо в її зовнішності їй не подобається.
Ця подруга з якою вона думала завжди буде дружити, перестала спілкуватися абсолютно без причини.
Інтенсивно почала дружити з іншою дівчиною, в якої такі ж забезпечені батьки як її. Рівень матеріального достатку такий як в неї.
І чим я можу допомогти і що порадити дитині? Дійсно як часто в житті є так. Що ти сьогодні можеш довіряти людині як собі, а завтра вона як звати тебе забуде.
Може в когось подібне було. Що Ви радите дітям.
А взагалі як так можна, відразу переключитися , не мати привʼязаності емоцій , спогадів, не мати бажання хоч якщо вже нечасто, то хоть деколи на каву ходити разом. Хоча б раз в тиждень. Невже така черствіть, навіть жорстокість є в дітях? Просто обірвати всі звʼязки і контакти з людиною, з якою стільки років дружили разом.
Я розумію в країні ж інші гірші проблеми в людей, війна.
Але поясніть як це все в головах людей, дітей відбувається?
Доньці 17.
Так переживаю, плачу, нічим не можу допомогти.
Спілкувалася довгі роки з дівчинкою. Ровесниця. Батьки дуже забезпечені. Свій бізнес. В кожного окремий .
Дружили дійсно щиро, ночували деколи вона в нас, або донька в неї. Разом були поїздки на море, в гори. Потім з компаню ходили гуляти, де були і хлопчики деколи,
І інші дівчата. І от раптом дитина просить підтримки і мені дзвонить бо я іншому місті працюю , плаче , питає як так можна поступити, за одну хвилину все забути, (А Вони , без перебільшення, років пʼять рідко який день не бачилися і не ходили гуляти разом.)
Як можна просто так сказати я не хочу спілкуватися.
Я доньку виховую сама, батько платить аліменти. Не цікавиться навіть дитиною, завів зразу нову сімʼю з любовницею, з якою шлявся всі роки подружнього життя.
Тобто і я але іншу зраду пережила.
От дитина питає, чого їй так не везе, батька нема, чого вона не така симпатична і красива як її ця бувша вже подруга і її нова подружка .
Вона симпатична дівчинка, але переживає, дещо в її зовнішності їй не подобається.
Ця подруга з якою вона думала завжди буде дружити, перестала спілкуватися абсолютно без причини.
Інтенсивно почала дружити з іншою дівчиною, в якої такі ж забезпечені батьки як її. Рівень матеріального достатку такий як в неї.
І чим я можу допомогти і що порадити дитині? Дійсно як часто в житті є так. Що ти сьогодні можеш довіряти людині як собі, а завтра вона як звати тебе забуде.
Може в когось подібне було. Що Ви радите дітям.
А взагалі як так можна, відразу переключитися , не мати привʼязаності емоцій , спогадів, не мати бажання хоч якщо вже нечасто, то хоть деколи на каву ходити разом. Хоча б раз в тиждень. Невже така черствіть, навіть жорстокість є в дітях? Просто обірвати всі звʼязки і контакти з людиною, з якою стільки років дружили разом.
Я розумію в країні ж інші гірші проблеми в людей, війна.
Але поясніть як це все в головах людей, дітей відбувається?
показать весь текст
1
1
2
28
35
171
0
Ви всіх людей, які більше не хочуть із вами спілкуватися, вважаєте зрадниками? Чи лише тих, кому не пощастило затриматися поруч трохи довше і тепер вони нібито зобов’язані залишатися біля вас усе життя?
Люди змінюються, змінюють інтереси, друзів і коло спілкування. І ви, найімовірніше, теж. Але коли припиняєте спілкування ви - це «ми стали різними», а коли інша людина - вона раптом зрадник. Ага, дуже зручна класифікація.
Люди змінюються, змінюють інтереси, друзів і коло спілкування. І ви, найімовірніше, теж. Але коли припиняєте спілкування ви - це «ми стали різними», а коли інша людина - вона раптом зрадник. Ага, дуже зручна класифікація.
3
3
1
Автор . Я вас розумію .
Так само дружили дружили з моєю дочкою і відвернулись .
Але про забезпечену сімʼю навпаки . Ми забезпечені . Але можливо із-за цього заздрість і перестали дружити .
Доречі це вдруге така ситуація . 1в1 було 2 роки тому . Без причини
Так само дружили дружили з моєю дочкою і відвернулись .
Але про забезпечену сімʼю навпаки . Ми забезпечені . Але можливо із-за цього заздрість і перестали дружити .
Доречі це вдруге така ситуація . 1в1 було 2 роки тому . Без причини
1
Особисто ви можете називати це як завгодно, хоч «космонавтикою». Саме по собі припинення дружби навіть без пояснення причин автоматично зрадою не стає.
Так, іншій людині може бути боляче. Але її почуття не створюють для когось довічного обов’язку підтримувати небажані стосунки. Інакше будь-яке розставання слід було б називати зрадою, адже воно майже завжди зачіпає не одну людину.
Так, іншій людині може бути боляче. Але її почуття не створюють для когось довічного обов’язку підтримувати небажані стосунки. Інакше будь-яке розставання слід було б називати зрадою, адже воно майже завжди зачіпає не одну людину.
2
4
1
Не бажати продовжувати стосунки то не те саме, що «погратися людиною і викинути». Це ви самі вигадали мотиви іншої людини, щоб назвати її зрадницком.
Люди справді мають певні обов’язки у стосунках: не обманювати, не використовувати, не принижувати, не шкодити навмисно. Але обов’язку залишатися в будь-яких стосунках довічно не існує. Навіть якщо ви особисто ніколи нікого не залишаєте.
Люди справді мають певні обов’язки у стосунках: не обманювати, не використовувати, не принижувати, не шкодити навмисно. Але обов’язку залишатися в будь-яких стосунках довічно не існує. Навіть якщо ви особисто ніколи нікого не залишаєте.
1
3
«Зрада - це зрада» не аргумент, а повторення одного слова. Ви просто заздалегідь оголосили власну модель поведінки єдино нормально-еталонною: залишатися в небажаних стосунках із почуття обов’язку - це нібито відповідальність і гідність, а всі, хто дозволяє собі припинити небажане спілкування, автоматично «ненормальні» та «зрадники».
Але особисте переконання, навіть висловлене з великою зверхністю, загальним правилом не стає.
Але особисте переконання, навіть висловлене з великою зверхністю, загальним правилом не стає.
1
1
3
Подружжя добровільно бере на себе конкретні зобов’язання: чесність, вірність, а за наявності дітей - ще й батьківську відповідальність. Таємний зв’язок із коханкою є порушенням цих зобов’язань, тому це справді може бути зрадою.
Дві подруги не давали одна одній обіцянки довічної та виняткової дружби. Тому сам факт припинення їхнього спілкування не тотожний подружній зраді.
Фантазії про моїх можливих дітей, чоловіка цієї різниці не скасовують - лише показують, що аргументи у вас закінчилися. Пропоную все ж таки триматися загальноприйнятних норм спілкування, ця чеснота не менша ніж вірність.
Дві подруги не давали одна одній обіцянки довічної та виняткової дружби. Тому сам факт припинення їхнього спілкування не тотожний подружній зраді.
Фантазії про моїх можливих дітей, чоловіка цієї різниці не скасовують - лише показують, що аргументи у вас закінчилися. Пропоную все ж таки триматися загальноприйнятних норм спілкування, ця чеснота не менша ніж вірність.
1
3
1
Ужас. Вы своим плачем и реакцией ещё сильнее всё усугубили. Скажите дочке, что та девуля завидует ей (что вполне возможно). Не нужна ей крыска под боком. Будут другие подруги, и парни. Это опыт. Девочка переплачет и станет сильнее. Поддержите её, но с позиции взрослого. Приезжайте, погуляйте с ней, звоните почаще. А вы ей внушаете что-то про брошенность Прекратите срочно и будьте надёжной и уверенной в себе мамой.
Меняйте тактику!
Меняйте тактику!
1
Ваш совет не для всех. Когда ещё искренно и наивно дружить, как не в 17 лет? В 30, конечно, уже понимаешь, что к чему. Но в 17 ты живёшь, летишь и доверяешь подругам, и это нормально.
Дальше: то, что вы пишете, это неплохо, но это для поверхностных людей. Глубокие люди не могут любить ’наполовину’. Если любишь, то это это всепоглощающая любовь, а не соседство. Иначе зачем всё это? Быть удобными сожителями?
Дальше: то, что вы пишете, это неплохо, но это для поверхностных людей. Глубокие люди не могут любить ’наполовину’. Если любишь, то это это всепоглощающая любовь, а не соседство. Иначе зачем всё это? Быть удобными сожителями?
1
1
Можно смещать фокус сколько угодно, но есть люди, которым очень важно тепло близких. И его не заменят ни любимая и наполняющая работа, ни хобби, ни йога, ни саморазвитие. Поэтому так, как вы говорите, не получится. Не тот тип человека для этого.
1
1
Так, то ми все емоційно переживаємо. І я і дочка. Звичайно це урок. Думаю треба мати кілька паралельних подруг. Щоб не привʼязуватись до одної. І з різними час проводити. Не вірити і надіятись тільки на одну і її все гарне вірне відношення. Пару різних подруг. Тоді це б було ідеально. Це життя. Побачимо.
2
Вашей дочке в какой-то степени повезло, что с такой подругой она столкнулась аж в 17 лет, а до этого таких ситуаций не было. У меня такие ’подружки’ встречались с детского сада, а потом и в школе
1
Але чому різко обривати спілкування. Можна поговорити зменшити спілкування. До 1 разу в місяць наприклад.
1
1
Ну якщо не назвали причину то Ви самі відповіли. Що говорить причину коли не говно. Ну то тоді відповідь очевидна - хто вона.
Це все так і сприймається , і мною теж. Так, світ не перестає від цього існувати. Але тоді навіщо і взагалі смисл любих відносин, коли в любий момент ти отримуєш ніж в спину. Так, скучно без спілкування і дружби.
Але як ще просто існувати в цьому суспільстві? Просто самому ходити по вулицях і самому з собою час проводити?
Але як ще просто існувати в цьому суспільстві? Просто самому ходити по вулицях і самому з собою час проводити?
1
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу