А у вас было что то такое о чем вы молились долго и оно не случилось?

Меня советчицы чаем всегда угощают

Ну я нерелігійна, і я не молилася, я дуже мріяла про взаємну любов.

іноді залишається лише молитва, вона була зі мною в мої самі складні часи

Буває люди моляться, а відповідь приходить вже після смерті.

Усі мої молитви були дарма. Я втратила самих близьких і дорогих. Нічого матеріального ніколи не просила, тільки про здоров´я

Батько хворів, ходила майже щонеділі до Аліпії в Голосієво - не допомогло, батько помер

А в Бога не просили?

Молилася, але прохання виконано не в тому місці і не в тій формі в якій я просила і тепер виходить, що Бог дав, а скористатися таким виконанням не можна, а якщо можна то страшно. Тут підходить бійтеся своїх бажань.

Усіх просила. Не розказуйте мені, що я винна і не так просила . Святому Пантелеймону свічки ставила теж
З війною більше в церковь ні ногою. Більше не вірю.

Я не розказую. Просто спитала.

господи, как вы наверное осточертели вашему богу и задолбали его вечным попрошайничеством

Перестали верить в Бога?

Да

Ещё с 12 лет поняла что молитва ненужное гавно и из жопы не выберешся просто проговариванием мантры.Наверное я сильно жизнью битая была

Подивіться документальний фільм ’Секрет’ - там як раз про це. І там не про релігію.

Було. Коли мама на онко захворіла.
Немає її.
Але було багато раз, коли просила і допомогло. Що саме - не знаю. Поп ситуація була патова, ніхто не думав, що з неї можна вийти.

Перший раз, коли мама попала в страшну аварію. Шансів не давав ніхто. Мені тоді 16 було. Знала тільки Отче наш.
Сиділа біля мами і лікарні і сама як могла молилась майже цілодобово. Мама вижила і прод ла ще 20 років.

Ще був випадок не зі мною, але при мені. Я лежала з сином в онко. В палаті з нами був хлопчик 5 рочків. З ним бабуся лежала. У хлопчика зупинилось серце. Поки лікар робила штучне дихання, чекали малину реанімації, вона не могла до корпусу під´їхати. Поки лікар схопив на руки, в ковдру, доніс до іншого корпусу де реанімація - пройшло забагато часу. Сказали, що якщо серце заведуть, мозок вже відмирає за такий час, буде овоч.
Бабуся весь час була в палаті і читала Біблію. Не їла, не спала, як зомбі була.
Серце завели, мозок в нормі. Ще й метастази в мозку пройшли.
Тоді і то ТВ цей випадок показували, і топлпи лікарів з інших лікарень приїжджали. Обстежували, не вірили.

Третій зі своїм сином. Коли був криз в лікарні і лікарі говорили що надія лише на Бога. Наш лікар, атеїст порадила поїхати в Голосіївський монастир до Аліпії, тоді там ще не було все побудоване. Як їхали з чоловіком, син лежав вже не реагуючи на на що. Навіть не дивився вже. Лежав як тряпочка, не реагував, м´язи не працювали, рефлексів майже вже не було.
Приїхали через годин 5 - дитина сидить на ліжку, лікар годує. Навіть стрибати на ліжку намагався. Тоді було 2 роки, зараз 22.

В Секрете есть маленький кусочек про эмоции вот это и работает. Эмоциями мы всё себе и притягиваем,что у нас на душе какие эмоции,то у нас и в жизни.Что излучаем в эмоциях,то назад себе и получаем.
Чаще чего мы боимся, то и случается,страх это сильная негативная эмоция.

А в Секрете больше про мысли,но есть и про эмоции,но там в фильме этому отрывку об эмоциях, уделили минуты две.
Есть еще Секрет 2 и Секрет 3.
Секрет 3 мне совсем не понравился

А есть фильм и книга Беседы с Богом,Нил Дональд Уолш
Там ему Бог сказал,я не помогаю,я только наблюдаю.

Секрет 2

Зазвичай Бог давав мені те, про що молилася. Але було кілька разів, що й ні, і це саме по собі є дивом, у цьому була певна закономірність. У більшості з цих випадків я розумію чому й для чого, в інших частково. Дуже вдячна Господу за все.
Ми повинні розуміти, що Отець Небесний не зобов´язаний виконувати всі наші прохання, Він навіть не зробив цього один раз для Свого Єдинородного Сина, коли Він просив: ’Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу!’(Лк. 22:42), заради спасіння всього людства (Ісус мав Дві Природи та Дві Волі: Божу й людську). Але Христос також і додавав: ’Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!’(Лк. 22:42), і так і нам потрібно говорити у своїх молитвах. Бог завжди дбає про Своє творіння, і найперше - про порятунок душі від вічної смерті, який і відбувається, якщо людина також цього щиро прагне.
’Бо ваші думки́ — не Мої це думки́, а доро́ги Мої — то не ваші доро́ги, говорить Господь. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі доро́ги Мої за ваші доро́ги, а думки́ Мої — за ваші думки́’(Іс. 55:8,9).