Спасу мир• 15 сентября в 17:35
Материнство. Я не справилась з цією задачею.
У вас виникали коли-небудь подібні думки? Що, вам не варто було народжувати? І не тому, що діти не виправдали ваших очікувань, а, причина саме в вас, і це ви не виправдали власних.
показать весь текст
6
5
Тоскующая• 15 сентября в 18:15
Ответ дляСпасу мир
Я могла б звинувачувати когось безкінечно. Бо, чоловік ніколи не був для мене тією підтримкою, якою мав би бути. Батьки ніколи не допомагали. Я завжди ідеалізувала материнство, уявляючи собі, як вирощу чудових дітей, забезпечу їх, дам їм все те, чого ніколи не було у мене - прекрасний старт в це життя. І, якими, по-справжньому, близькими ми з ними будемо.
А вийшло інакше. Я тільки те й робила, що «тягнула лямку», пахала для того, щоб у них було це «все», постійно відкладаючи своє життя, бажання і потреби на потім, наївно сподіваючись, що в мене ще є час. Я втратила себе й своє життя у цьому процесі. І між нами немає якогось тепла і близькості, яких мені так хотілося.
А вийшло інакше. Я тільки те й робила, що «тягнула лямку», пахала для того, щоб у них було це «все», постійно відкладаючи своє життя, бажання і потреби на потім, наївно сподіваючись, що в мене ще є час. Я втратила себе й своє життя у цьому процесі. І між нами немає якогось тепла і близькості, яких мені так хотілося.
Ші мені порадив зняти очікування з дитини, бо в силу різних причин вона не може/не хоче задовольнити мої прагнення близькості, емпатії, підтримки і т.ін. і зрозуміти, що мій головний надійний тил - це я сама.
2
Щастя-здоровля• 15 сентября в 18:19
Да это я. Не справляюсь. Но если бы у моих родителей родился мой ребенок, они бы тоже несправились
1
1
Я такая наивная• 15 сентября в 18:26
Не справилась тоже. Ленивый, пофигист, не учится. Единственное что мне удалось это сохранить с ним дружеские отношения.
2
1
Цікавий писочок• 15 сентября в 18:36
Ответ дляСпасу мир
Я втомлена, депресивна, вічно загнана життям, без настрою і внутрішнього ресурсу. І я відчуваю провину за ці почуття. За те, що я не легка, весела і комфортна мама, якою б хотіла бути. Не можна зробити щасливим когось, коли ти нещаслива сама.
Вы не обязаны быть легкой веселой и комфортной. Достаточно, что вы есть и любите своих детей.
3
Не худа ні разу• 15 сентября в 18:37
Ответ дляСпасу мир
Я втомлена, депресивна, вічно загнана життям, без настрою і внутрішнього ресурсу. І я відчуваю провину за ці почуття. За те, що я не легка, весела і комфортна мама, якою б хотіла бути. Не можна зробити щасливим когось, коли ти нещаслива сама.
Я чувствую то же самое, один в один
1
Забрызжу ядом• 15 сентября в 18:57
Ответ дляСпасу мир
Я втомлена, депресивна, вічно загнана життям, без настрою і внутрішнього ресурсу. І я відчуваю провину за ці почуття. За те, що я не легка, весела і комфортна мама, якою б хотіла бути. Не можна зробити щасливим когось, коли ти нещаслива сама.
У меня подруга родила 2 месяца назад наоборот говорит, что невероятно счастлива.
Не знаю от чего это зависит, может у вас это состояние больше на гормональном уровне.
Не знаю от чего это зависит, может у вас это состояние больше на гормональном уровне.
2
1
1
Личко Невеличке• 15 сентября в 19:08
В мене невиліковно хвора дитина, автор. Як думаєте справляюсь я чи ні?
4
осень харашо• 15 сентября в 19:20
Ответ дляСпасу мир
Я могла б звинувачувати когось безкінечно. Бо, чоловік ніколи не був для мене тією підтримкою, якою мав би бути. Батьки ніколи не допомагали. Я завжди ідеалізувала материнство, уявляючи собі, як вирощу чудових дітей, забезпечу їх, дам їм все те, чого ніколи не було у мене - прекрасний старт в це життя. І, якими, по-справжньому, близькими ми з ними будемо.
А вийшло інакше. Я тільки те й робила, що «тягнула лямку», пахала для того, щоб у них було це «все», постійно відкладаючи своє життя, бажання і потреби на потім, наївно сподіваючись, що в мене ще є час. Я втратила себе й своє життя у цьому процесі. І між нами немає якогось тепла і близькості, яких мені так хотілося.
А вийшло інакше. Я тільки те й робила, що «тягнула лямку», пахала для того, щоб у них було це «все», постійно відкладаючи своє життя, бажання і потреби на потім, наївно сподіваючись, що в мене ще є час. Я втратила себе й своє життя у цьому процесі. І між нами немає якогось тепла і близькості, яких мені так хотілося.
У вас і нік в тему, минулого не змінити, не картайте себе. Ви залишили потомство, забезпечували, ви зробили більше для своїх дітей, ніж мали в дитинстві самі. Нереально тягнути лямку і мати достатньо часу для прекрасних відносин. Чесно кажучи, я не знаю родин з ідеальними відносинами, показуха є, а в реальності під ширмою, як всі, зі своїми нюансами. Тому не засмучуйтесь.
1
1
автор
Спасу мир
• 15 сентября в 19:22
Ответ дляЛичко Невеличке
В мене невиліковно хвора дитина, автор. Як думаєте справляюсь я чи ні?
Моя молодша донька має вроджене захворювання. Вона перенесла 7 оперативних втручань. Тому, я розумію вас. Розумію, але не справляюсь. Бо я настільки виснажена й нещасна сама, що мені нічого дати іншим.
3
автор
Спасу мир
• 15 сентября в 19:23
Ответ дляосень харашо
У вас і нік в тему, минулого не змінити, не картайте себе. Ви залишили потомство, забезпечували, ви зробили більше для своїх дітей, ніж мали в дитинстві самі. Нереально тягнути лямку і мати достатньо часу для прекрасних відносин. Чесно кажучи, я не знаю родин з ідеальними відносинами, показуха є, а в реальності під ширмою, як всі, зі своїми нюансами. Тому не засмучуйтесь.
Дякую вам за теплі слова.
Сапай вазони• 15 сентября в 19:43
Вам бы к психологу проработать эту тему. Нужно гордиться своим материнством, это ваше украшение. Вы даже не представляете какое количество женщин, пропустивших детородный возраст воют белугами в одиноких комнатах. Поверьте, их много, знаю о чём вам говорю. Когда то они были все высокомерными и важными, а теперь тихонько думают что та и та, которые родили мудрее меня такой классной и высокомерной. Ребёнок всегда благословение вашего рода.
5
3
БезПаспортаНеПродаю• 15 сентября в 20:30
Ответ дляСпасу мир
Я могла б звинувачувати когось безкінечно. Бо, чоловік ніколи не був для мене тією підтримкою, якою мав би бути. Батьки ніколи не допомагали. Я завжди ідеалізувала материнство, уявляючи собі, як вирощу чудових дітей, забезпечу їх, дам їм все те, чого ніколи не було у мене - прекрасний старт в це життя. І, якими, по-справжньому, близькими ми з ними будемо.
А вийшло інакше. Я тільки те й робила, що «тягнула лямку», пахала для того, щоб у них було це «все», постійно відкладаючи своє життя, бажання і потреби на потім, наївно сподіваючись, що в мене ще є час. Я втратила себе й своє життя у цьому процесі. І між нами немає якогось тепла і близькості, яких мені так хотілося.
А вийшло інакше. Я тільки те й робила, що «тягнула лямку», пахала для того, щоб у них було це «все», постійно відкладаючи своє життя, бажання і потреби на потім, наївно сподіваючись, що в мене ще є час. Я втратила себе й своє життя у цьому процесі. І між нами немає якогось тепла і близькості, яких мені так хотілося.
Почитала и узнала себя. Дочь тоже кажется что без тепла ко мне, хотя она всегда делится и советуется, и переписка и созвони у нас каждый день. Может просто они сейчас все такие, такое поколение, потребители, а мы эмпаты, и нам от них не хватает того тепла, вот и внутренний конфликт
2
2
ПуГоФФка• 15 сентября в 21:15
Ответ дляСпасу мир
Я могла б звинувачувати когось безкінечно. Бо, чоловік ніколи не був для мене тією підтримкою, якою мав би бути. Батьки ніколи не допомагали. Я завжди ідеалізувала материнство, уявляючи собі, як вирощу чудових дітей, забезпечу їх, дам їм все те, чого ніколи не було у мене - прекрасний старт в це життя. І, якими, по-справжньому, близькими ми з ними будемо.
А вийшло інакше. Я тільки те й робила, що «тягнула лямку», пахала для того, щоб у них було це «все», постійно відкладаючи своє життя, бажання і потреби на потім, наївно сподіваючись, що в мене ще є час. Я втратила себе й своє життя у цьому процесі. І між нами немає якогось тепла і близькості, яких мені так хотілося.
А вийшло інакше. Я тільки те й робила, що «тягнула лямку», пахала для того, щоб у них було це «все», постійно відкладаючи своє життя, бажання і потреби на потім, наївно сподіваючись, що в мене ще є час. Я втратила себе й своє життя у цьому процесі. І між нами немає якогось тепла і близькості, яких мені так хотілося.
Ну у вас все впирається в очікування від дітей. Діти виросли вже - і прекрасно. Далі вони самі. А ви влаштовуйте нарешті своє життя. Будете ви щасливі і все налагодиться
Бо якщо ви в очікуванні чогось від дітей (навіть того ж тепла) - це напрягає. Відчувається і напрягає
А тиеба жити своє життя, робити шось для себе. Тоді з вами буде легко і приємно
Бо якщо ви в очікуванні чогось від дітей (навіть того ж тепла) - це напрягає. Відчувається і напрягає
А тиеба жити своє життя, робити шось для себе. Тоді з вами буде легко і приємно
3
Цікавий писочок• 15 сентября в 21:55
Ответ дляБезПаспортаНеПродаю
Почитала и узнала себя. Дочь тоже кажется что без тепла ко мне, хотя она всегда делится и советуется, и переписка и созвони у нас каждый день. Может просто они сейчас все такие, такое поколение, потребители, а мы эмпаты, и нам от них не хватает того тепла, вот и внутренний конфликт
Или наоборот вы потребитель. Хотите чтобы дочь отдавала вам свою энергию. С чего вдруг?
Моему сыну 16 лет. У него своя жизнь, интересы. Я тоже не скучаю)
Но у нас классные теплые отношения. Так что дело точно не в поколениях.
Моему сыну 16 лет. У него своя жизнь, интересы. Я тоже не скучаю)
Но у нас классные теплые отношения. Так что дело точно не в поколениях.
2
БезПаспортаНеПродаю• 15 сентября в 22:06
Ответ дляЦікавий писочок
Или наоборот вы потребитель. Хотите чтобы дочь отдавала вам свою энергию. С чего вдруг?
Моему сыну 16 лет. У него своя жизнь, интересы. Я тоже не скучаю)
Но у нас классные теплые отношения. Так что дело точно не в поколениях.
Моему сыну 16 лет. У него своя жизнь, интересы. Я тоже не скучаю)
Но у нас классные теплые отношения. Так что дело точно не в поколениях.
Фу от вас аж повеяло каким-то неприятным. Вобще все не о том. Мы с автором вобще о себе, о своих ощущениях, с детьми все хорошо и нам отдавать ничего не надо. Тему читайте, и цепочку читайте в которую встреваете чтоб понимать о чем речь
2
автор
Спасу мир
• 15 сентября в 22:09
Ответ дляКолишня муза
А как бы выглядела ваша жизнь без детей?
Це було б повільне, розмірене життя, в якому не потрібно крутитися, як білка в колесі, вирішуючи, по колу, одну проблему за іншою. Однозначно, воно було б менш успішним в фінансовому плані, але, відповідно, не було б і тих фінансових запитів. Можно було просто жити: читати книги, дивитись фільми, слухати музику, гуляти з собакою. В мене лишилося б набагато більше здоровʼя, станом на сьогодні. Я була б абсолютно вільна в прийнятті рішень. І в мене б не було того гнітючого почуття провини, що я чогось не додаю, не встигаю, не відповідаю….
1
Цікавий писочок• 15 сентября в 22:14
Ответ дляБезПаспортаНеПродаю
Фу от вас аж повеяло каким-то неприятным. Вобще все не о том. Мы с автором вобще о себе, о своих ощущениях, с детьми все хорошо и нам отдавать ничего не надо. Тему читайте, и цепочку читайте в которую встреваете чтоб понимать о чем речь
Тему я прочитала. Автора я как-раз поддерживаю. А у вас мне не понравилось сильно вот это «они потребители, а мы эмпаты». Что-то у вас не так в отношениях.
Колишня муза• 15 сентября в 22:17
Ответ дляСпасу мир
Це було б повільне, розмірене життя, в якому не потрібно крутитися, як білка в колесі, вирішуючи, по колу, одну проблему за іншою. Однозначно, воно було б менш успішним в фінансовому плані, але, відповідно, не було б і тих фінансових запитів. Можно було просто жити: читати книги, дивитись фільми, слухати музику, гуляти з собакою. В мене лишилося б набагато більше здоровʼя, станом на сьогодні. Я була б абсолютно вільна в прийнятті рішень. І в мене б не було того гнітючого почуття провини, що я чогось не додаю, не встигаю, не відповідаю….
Кто вам внушил чувство вины?
БезПаспортаНеПродаю• 15 сентября в 23:27
Ответ дляЦікавий писочок
Тему я прочитала. Автора я как-раз поддерживаю. А у вас мне не понравилось сильно вот это «они потребители, а мы эмпаты». Что-то у вас не так в отношениях.
Вы хороший манипулятор, разделяй и властвуй, обесценивание, оценивание
1
автор
Спасу мир
• 16 сентября в 10:10
Ответ дляНай хоч раз
А вы не обязаны справляться
А так можна)?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу