Чекаю завтра• 03 октября в 00:14
Ваши планы и будущее в Украине? Поделитесь
Только для живущих в Украине тема! Какие у вас планы на будущее? Что планируете делать? Пишите
3
2
1
25
1
У меня два выхода только.. если всё совсем будет плохо в Киеве, уеду в село к тёте перезимовать, если совсем плохо будет в Украине, уеду к сыну в Германию.. пока есть работа и у меня и у мужа, живём здесь.
4
Из Киева выехали. Но с надеждой вернуться. Если все будет так плохо, что вернуться будет нельзя, останемся на ЗУ.
6
В Одессе была и буду, в начале войны уже на бегала, ничего не хочу. Живу здесь и сейчас. Пытаюсь радоваться жизни и моментам которые мне она дает.
5
А что нужно делать?
Живу как и жила.Дом,работа,дети,учеба детей.Хочу квартиру ещё одну купить,но пока не хватает.А так забот и дел куча,бытовых.
Живу как и жила.Дом,работа,дети,учеба детей.Хочу квартиру ещё одну купить,но пока не хватает.А так забот и дел куча,бытовых.
Не знаю какая у вас учёба тогда(( у нас никакая.. неделя удалённо неделя в школе, ( в школе постоянно бегают то в укрытие, то обратно, по десять раз)но на этой неделе прилеты были по двум школам и теперь сына полностью переведут на удаленку , 9 класс..
1
Мені 50. Грандіозних планів вже немає, бо в принципі вже чогось досягла.
Живу в Києві.
Вчу англійську
Планую косметичний ремонт в квартирі.
Вчимо сина за кордоном, в сенсі ще рік утримувати.
Донці 12, з нами в Києві. Гуртки, секції, тренування, виступи.
Навчанням сама з нею почала займатись, бо з таким навчанням в школі знань все менше.
У доньки цікавий вік, разом гуляємо, ходимо багато де. То в квест кімнаті були, то в музеї темряви. Постійно шукаю щось цікаве.
Чоловік більше на службі - військовий, але після важкої операції вже в тилу.
Може оформити інвалідність (бо протез) і виїхати, але ніхто з нас не хоче.
Живу в Києві.
Вчу англійську
Планую косметичний ремонт в квартирі.
Вчимо сина за кордоном, в сенсі ще рік утримувати.
Донці 12, з нами в Києві. Гуртки, секції, тренування, виступи.
Навчанням сама з нею почала займатись, бо з таким навчанням в школі знань все менше.
У доньки цікавий вік, разом гуляємо, ходимо багато де. То в квест кімнаті були, то в музеї темряви. Постійно шукаю щось цікаве.
Чоловік більше на службі - військовий, але після важкої операції вже в тилу.
Може оформити інвалідність (бо протез) і виїхати, але ніхто з нас не хоче.
3
Планів багато, знайти хорошу роботу, зараз у пошуку, закінчити курси по своїй професії, довчити англійську до с2, видати книгу, доробити ремонт у квартирі, схуднути на 10 кг до нового року. Ще, якомога більше часу приділяти онуці, її освіті, давати звичайні дитячі радощі, щоб попри ситуацію в країні,у неї були яскраві спогади про дитинство. Це з глобального, а з повсякденного, по гриби з´їздити на вихідних, щосуботи зустрічатись з подругами, гуляти щодня годину на свіжому повітрі, купити гарне пальто та помаду, помити вікна. Дуже різноманітні та насичені плани...
2
Тепер плани виїхать, тому вже не живемо а тупо чекаємо поки хтось корлони прорве (
Ну там базу якусь закриваємо звісно, відпустка , робота, а в іншому матеріально в будинок вже не вкладаємо, вже навіть каструлю купити треба , а я така а раптом завтра виїжджать.... Київ якшо шо
Ну там базу якусь закриваємо звісно, відпустка , робота, а в іншому матеріально в будинок вже не вкладаємо, вже навіть каструлю купити треба , а я така а раптом завтра виїжджать.... Київ якшо шо
1
А що, гуртки і виступи ще відбуваються в таких умовах? Ви зараз пишете про життя, яке було можливим ще місяць тому. Зараз воно вже неможливе. У вас, певно, відкладена реакція.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу