Для атеїстів

Чому ви не вірите в Бога?
Навіть якщо відкинути всі докази, любов і довіру, то вірити було б розумніше. Відомий науковець Блез Паскаль писав: "Зважимо виграш і втрату від обрання того, що Бог є. Оцінімо такі два випадки: вигравши — виграєте все, програвши — не програєте нічого; тож без вагання ставте на те, що Він є".

Якби ви побачили гарну книжку з малюнками й багатьма словами, які зв´язані в речення та передають певний сенс, то наврядче б подумали, що вона з´явилася сама собою, а зрозуміли б, що вона має автора. Чому ж, коли ви бачите набагато складніший Усесвіт, ви не бажаєте повірити, що в нього є Розумний Автор?

Ви, скоріш за все, вірите, що Всесвіт мав початок і утворився внаслідок великого вибуху, але ми також знаємо, що енергія не виникає з нічого і не може обернутися в ніщо за першим законом термодинаміки. Отже, він мусить мати Причину, Творця. Також за другим законом термодинаміки матерія прагне до безпорядку й хаосу, але світ натомість дуже впорядкований, що ще більше підтверджує це.

У Біблії згадуються речі, які були науково доведені через багато сотень і навіть тисячі років, наприклад, куляста форма Землі (Іс. 40:22), ідея закону гравітації (Йов. 26:7), поділ єдиного суперконтиненту на сучасні материки (1 Хр. 1:19), походження людства від одного чоловіка й однієї жінки (y-хромосомного Адама та мітохондріальної Єви).

Інших нібито богів ніхто ніколи не бачив, а Ісуса Христа бачило багато людей, як і Його дива, знамення та Його Воскресіння. Про Нього свідчить Християнська віра, яку Апостоли, які походили з Галілеї та Юдеї, звідки походив і де проповідував Христос, пронесли в різні кінці Євразії та Африки, за що більшість з них прийняли мученицьку смерть.

Біблія є достовірним історичним джерелом, і, на відміну від більшості античних книг, збережені копії яких зазвичай переписані через 300-1000+ років після оригіналу, перші збережені до наших днів рукописи Євангелія датуються початком II століття, тобто лише через кілька десятиліть після написання оригіналу.

Також і юдейські та римські письменники перших століть, такі як Йосип Флавій, Публій Корнелій Тацит, Гай Світоній Транквіл і Пліній Молодший, згадували Ісуса, як реальну історичну постать і засновника Християнства. У Талмуді (Йома 39b), попри надзвичайно вороже ставлення тодішніх юдеїв до християн, згадується, що за 40 років до зруйнування Другого Храму, тобто приблизно, коли розп´явся та воскрес Ісус Христос, на їхнє свято Йом Кіпур раптово припинилися надприродні ознаки.

Окрім цього кожної православної Великої Суботи сходить Благодатний вогонь, який перші хвилини не обпікає; на Преображення Господнє Святий Дух перебуває у вигляді хмари на горі Фавор, хоча влітку в цій місцевості майже ніколи не буває хмар; від Преображення до Успіння Пресвятої Богородиці в храм на грецькому острові Кефалонія сповзаються лагідні неагресивні змії, які часто мають хрестики на головах. Є багато мироточивих і кровоточивих ікон, нетлінних мощей, а також особистих чудес у житті багатьох людей.