Как думайте, как и когда по вашему мнению закончится Война?

Думаю, що заморозка на тих границях на момент закінчення.

Парашка оголосила, що готова закінчити?
Хай закінчує і морозить. Чому вони далі пруть?

Типу відвоюємо Бахмут і люди заїдуть туди жити. Чим довше воюємо тим більше людей без житла залишиться, тим більше людей загине, а кінець буде один.

Віддати тому окурку Харків, Запоріжжя,Донецьк, Луганськ, Миколаїв, Одесу, Херсон?
А потім воно скаже,що знов на їх кордонах у Вінницькій обл біолабораторіі.

А він що Миколаїв, Одесу і Херсон, Харків вже забрав? Але якщо війна продовжиться ще на декілька років, то хто зна.

Він для цоього сюди і вперся.

Де ви такі беретеся. Все знаєте, все відвойовуєте, але тільки в інтернеті.

У Тульчині силою мобілізували 21-річного хлопця, бо за законодавством, в Україні можуть забирати військовозобов´язаних з 18-ти років.
В Тульчині працівники ТЦК силоміць затримали 21-річного хлопця, привели його на комісію, а потім негайно відправили у військову частину.
Матері юнака повідомили, що мають право на його мобілізацію.
Ми дізналися деталі цієї ситуації та запитали юриста з цього приводу.
Назарія Дерена, якому лише 21 рік, 18 квітня працівники ТЦК в місті Тульчин силою забрали на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), а потім і до військової частини.
Зараз він перебуває в одному з населених пунктів нашої області. З сином матір востаннє змогла поговорити в неділю, близько 10-ї ранку. Розмова була коротка: хлопець лише зміг повідомити, що в понеділок, 22 квітня, він мав скласти присягу, а далі його відправлять на війну.
Як мобілізували 21-річного хлопця, який ніколи не служив? Намагалися розібратися.
Чекали на нього.
До редакції «20 хвилин» 19 квітня в сльозах зателефонувала Майя Дерен, мати 21-річного Назарія. Вона розповіла, що кілька місяців тому її сину вручили повістку, хоча йому було лише 20 років.
— Документи ніхто не дивився, а коли він сказав, що йому двадцять, то сказали: «Що вже зробиш? Потрібно з´явитися», — розповідає мати.
Під час вручення повістки Назарій знімав усе на відео.
Вдруге, а саме 18 квітня, його зустріли близько 10.00, коли він йшов до Тульчинського відділку поліції. Працівники ТЦК звернулися до хлопця, після чого розпочалася словесна перепалка, під час якої він знову все знімав на відео.
Ця зустріч спочатку завершилась тим, що все ж Назарій пішов до поліції, але коли завершив там усі свої справи, то на нього вже чекали в прихожій. Там були все ті ж працівники ТЦК. Між ними знову почалася перепалка, що завершилось написанням заяв один на одного. Назарій заявив, що йому погрожують, а працівники ТЦК, як пригадує мати, склали акт про те, що він не з´явився по повістці.
Насильницьке ВЛК.
Проте на цьому все не закінчилось, адже Назарія Дерена врешті силою завезли на проходження ВЛК.
— Там забрали телефон, видалили всі відео, які він знімав. Крім того, у нього було близько тисячі гривень, з яких, як я потім дізналася, йому повернули лише 35, — розповідає мати хлопця. — Забрали всі документи, силою затиснули в куток і зробили фото, яке потім використали для військового квитка. Погрожували автоматом. Ну й адекватного огляду не робили. Але написали, що він здоровий.
У розмові з працівниками ТЦК жінці, як і її сину, погрожували, казали, що звинуватять у колаборантстві.
— Вони почали говорити агресивно, казали: «Дивіться, бо ще можете так піти, що ви за росію». Я не за росію, я за свою дитину. Йому 21 рік, а ви тягнете його кудись, забираєте, — переказує розмову Майя.
А Назарій від працівників ТЦК постійно чув у свій бік такі фрази: «По новому закону від Зеленського ми можемо робити, що захочем!» або «Мені байдуже на закони, по документах я хворий на голову, я зараз тебе розстріляю і мені буде байдуже! Мені нічого не буде!», «Зараз я тебе застрелю!»...
Але повернемося до хронології подій того дня. Мати чекала на сина з комісії до 17.00. Коли вона пішла, щоб дізнатися, де він, то їй повідомили, що його вже відвезли до військової частини. Зрештою, вона зателефонувала на «102» та написала заяву про викрадення.
Речниця поліцейського главку Заріна Маєвська підтвердила, що справді заява була зареєстрована того ж дня.
— Під час перевірки інформації поліцейські встановили, що відповідно до наказу Тульчинського ТЦК сина заявниці призвано та направлено до однією з військових частин для проходження служби, — сказала речниця.
Цю інформацію також надали Майї правоохоронці.
Телефонували також в Тульчинський ТЦК, там нічого не повідомили. А матері сказали те саме, що і в поліції.
Лише близько першої години ночі юнак вперше вийшов на зв´язок. Він був в Ольгополі. По приїзду його примусили підписати військовий квиток. Там не затрималися, невдовзі Назарія перевезли в інше місце, де він перебуває і по сьогодні. Від інших хлопців він дізнався, що їм дають 35 днів на навчання, а далі відправляють на війну.
Мають право мобілізувати 18-річних?
У всій цій історії в першу чергу виникає запитання: Невже в нас справді мають право мобілізувати чоловіків від 18 до 27 років? Щоб з´ясувати це, звернулися до експерта.
Керуючий партнер Адвокатського об´єднання «Макс Гарант», адвокат Максим Скржешевський пояснив, що особи, які є військовозобов´язаними, тобто перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, згідно з частиною першою статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов’язаних н

Реальне тупе питання. Бо цього має хотіти дві сторони, а ми хочемо кордонів 91, тому воюємо доки сил вистачить.

Удалено администрацией...

Не знаю чого хочете ви, я хочу, щоб парашка звалила і припинила тероризувати, вбивати українців, знищувати українське майно.
Про теритрії 1991, я з тих хто готовий був віддати ордло і Крим заради миру.
Ну от була такою наївною, що вони самі туди хочуть, хай йдуть, відпустити і тоді війні кінець.
Більшість українців за це проголосували.
Проводились неодноразові перемовини стосовно всеосяжного припинення вогню, відведення військ, Україна їх дотримувалась, а парашка ніколи.
І одного дня напала зі всіх сторін, щоб захопити всю Україну. І досі від цієї хворобливої, навʼязливої ідеї не відмовилась.

Ну це нормальне бажання всіх українців, але мало бажати, потрібно було щось для цього робити, а зараз цинічно, підло ціною життя людей воювати, якби ще це дійсно давало результат, то ж ні, як бачимо не дає. То що далі? Так і буде до останнього? Чи ви надієтеся, що два роки було так, а зараз хуя….к і вийшло. В такому стані як зараз війна, вона може тягнутися не один рік, зараз в розходнік йдуть роботяги під примусом і добровольці, коли закінчеться черга цих то підуть крутелики місцеві, а коли дійде до великих крутеликів, тоді вони і вирішать, що вистачить війни.

Таке враження що з 2014 року тут більшість перебували в паралельній реальності, не розуміли що відбувається, жили собі, як равлики.
Не бачили які зусилля докладалися для досягнення миру з російськими терористами, які потім повилазили боком.

А тут такі опа, в чого це ми з парашечкою посварились, самі винні, напали на неї, кордонів 1991 захотіли, неправильно, давайте миритись.

Не потрібно було створювати ілюзію миру. Потрібно було створювати сильну державу, виробляти зброю, в мене в смт було чотири заводи. За останні 7 років, все порізали, зараз при вʼїзді в село стоїть громидна територія як Чорнобиль. Всі лише крали і крали, а зараз такі ой, кордони. То йдіть всі ті хто крав, спродував і здавав території і воюйте, то ні, вони шукають Миколу і Васю із села, в якого ні землі, ні хати, а такі патріотки ще добавляють жару, щоб продовжити цей цинізм.

Ну розкажіть як не цинічно і не підло, не ціною життів капітулювати.
Так і не відповів ніхто, хто гарантує безпекку українцям, що не буде репресій і геноциду після капітуляції.

В мене куми із Херсону. І от кума в прикордонній службі працювала. І дзвонили нам ще за три місяці до повномасштабної, казали буде війна, бо палять всі документи. Потім за місяць подзвонили, кажуть дали нам розпорядження позбирати документи, заправити машини і по дзвінку виїжджати з міста. І так і було, коли почалися перші удари вони виїхали вже до нас. То скажіть, що за ? Чому не будували лінію оборони? Чому допустили легких прохід? А батьки чоловіка так і залишилися на лівому березі, не встигли зібратися. А ви уявіть скільки через це загинуло людей?

От як заговорили сьогодні про сильну державу, що потрібно було створювати, озброюватись.
А де можна почитати ваші дописи на цю тему 3-33 років тому?

Бо я знаю тільки одну відому людину, яка сказала що по нових дорогах поїдуть російські танки, це покійний Степан Хмара. Якого ніхто не слухав, який не мав ніякої ваги, якого такі, як ви завжди вважали «упоротим» і я так само, на жаль, певний період, про що сьогодні жалкую.

Ви з батьками отрималм попередження і всеодно залишились. Чому?

Я не така стара, мені лише 37. Я ніколи не цікавилася політикою, бо з дитинства чула слова бабусі, ми так важко працювали і жили, зато наші діти поживуть. Коли вийшов майдан і всі були в екстазі, то я була в шоці, але шукала причини в собі, бо думала, що я не правильна, те саме було з виборами.

Тобто, політикою ви ніколи не цікавитесь і тому вірите досі, що з парашкою можна домовитись.
І вважаєте Україну винною у тому що на неї напали російські фашисти.
Ну так би й відразу сказали.

Бо не вірили, що таке може бути. Але ті хто знав, що буде, нічого не зробили щоб цього не сталося. Скільки можна було тих зубів драконів наставити, то поля можна було б ними обставити, але ні.

Реальне тупе питання. Бо цього має хотіти дві сторони, а ми хочемо кордонів 91, тому воюємо доки сил вистачить.

Ні, ні, куди ж ви.
Ми так мило спілкувались, ви мої питання називали тупими і тут ні з того ні з сього почали ображатись.
Розкажіть хто не хоче миру, Україна? Бо хоче кордонів 1991?
А парашка чого хоче? Конкретно, по пунктах.
Ви ж нарешті зацікавились політикою, обовʼязково повинні знати.

Ну, спитайте людей ,які покинули своє житло на окупованих територіях і живуть в общагах. А деяких і житла нема, нічого нема. Що вони скажуть?

Не старайтеся. Я зрозуміла, який з вас співрозмовник. Я вам нічого писати більше не буду.

Де ви такі беретеся. Все знаєте, все відвойовуєте, але тільки в інтернеті.