Как думайте, как и когда по вашему мнению закончится Война?

Мій родич був на кордоні в той час. Прикордонник. Вони реально готувались. І лінії були, все було.
Але він подзвонив 24-го і сказав, що вони не чекали такої навали. Не розуміли, що буде так багато. Що їм наші лінії і укріплення як корові травинка були. А ще через пару годин подзвонив попрощатись, бо з великого підрозділу живих лишилось троє і мабуть ненадовго. І з техніки десятків одиниць лишилось нуль.
Більше ми його не бачили(

Так вот я и не хочу войны на территории своего города, та даже судьбу Харькова мне страшно разделить. А это возможно случится, чем дольше длится эта клятая война

Тільки частини ціх облстей. Ми не відвоює вже окуповані. Треба чімось поступитися.

Не скоро, нажаль...Якщо що я сама військова.

Ну, спитайте людей ,які покинули своє житло на окупованих територіях і живуть в общагах. А деяких і житла нема, нічого нема. Що вони скажуть?

Пусть госсаппарат булки напряжет и думает, как это сделать
А как вы видите выход Украины из войны, или вы не практик, а только теоретик?

Ну мало ли чего вы хотите, думаете кто-то хочет под бомбами сидеть. Если рашка не захочет остановиться, то и в ваш город придёт война.

У Тульчині силою мобілізували 21-річного хлопця, бо за законодавством, в Україні можуть забирати військовозобов´язаних з 18-ти років.
В Тульчині працівники ТЦК силоміць затримали 21-річного хлопця, привели його на комісію, а потім негайно відправили у військову частину.
Матері юнака повідомили, що мають право на його мобілізацію.
Ми дізналися деталі цієї ситуації та запитали юриста з цього приводу.
Назарія Дерена, якому лише 21 рік, 18 квітня працівники ТЦК в місті Тульчин силою забрали на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), а потім і до військової частини.
Зараз він перебуває в одному з населених пунктів нашої області. З сином матір востаннє змогла поговорити в неділю, близько 10-ї ранку. Розмова була коротка: хлопець лише зміг повідомити, що в понеділок, 22 квітня, він мав скласти присягу, а далі його відправлять на війну.
Як мобілізували 21-річного хлопця, який ніколи не служив? Намагалися розібратися.
Чекали на нього.
До редакції «20 хвилин» 19 квітня в сльозах зателефонувала Майя Дерен, мати 21-річного Назарія. Вона розповіла, що кілька місяців тому її сину вручили повістку, хоча йому було лише 20 років.
— Документи ніхто не дивився, а коли він сказав, що йому двадцять, то сказали: «Що вже зробиш? Потрібно з´явитися», — розповідає мати.
Під час вручення повістки Назарій знімав усе на відео.
Вдруге, а саме 18 квітня, його зустріли близько 10.00, коли він йшов до Тульчинського відділку поліції. Працівники ТЦК звернулися до хлопця, після чого розпочалася словесна перепалка, під час якої він знову все знімав на відео.
Ця зустріч спочатку завершилась тим, що все ж Назарій пішов до поліції, але коли завершив там усі свої справи, то на нього вже чекали в прихожій. Там були все ті ж працівники ТЦК. Між ними знову почалася перепалка, що завершилось написанням заяв один на одного. Назарій заявив, що йому погрожують, а працівники ТЦК, як пригадує мати, склали акт про те, що він не з´явився по повістці.
Насильницьке ВЛК.
Проте на цьому все не закінчилось, адже Назарія Дерена врешті силою завезли на проходження ВЛК.
— Там забрали телефон, видалили всі відео, які він знімав. Крім того, у нього було близько тисячі гривень, з яких, як я потім дізналася, йому повернули лише 35, — розповідає мати хлопця. — Забрали всі документи, силою затиснули в куток і зробили фото, яке потім використали для військового квитка. Погрожували автоматом. Ну й адекватного огляду не робили. Але написали, що він здоровий.
У розмові з працівниками ТЦК жінці, як і її сину, погрожували, казали, що звинуватять у колаборантстві.
— Вони почали говорити агресивно, казали: «Дивіться, бо ще можете так піти, що ви за росію». Я не за росію, я за свою дитину. Йому 21 рік, а ви тягнете його кудись, забираєте, — переказує розмову Майя.
А Назарій від працівників ТЦК постійно чув у свій бік такі фрази: «По новому закону від Зеленського ми можемо робити, що захочем!» або «Мені байдуже на закони, по документах я хворий на голову, я зараз тебе розстріляю і мені буде байдуже! Мені нічого не буде!», «Зараз я тебе застрелю!»...
Але повернемося до хронології подій того дня. Мати чекала на сина з комісії до 17.00. Коли вона пішла, щоб дізнатися, де він, то їй повідомили, що його вже відвезли до військової частини. Зрештою, вона зателефонувала на «102» та написала заяву про викрадення.
Речниця поліцейського главку Заріна Маєвська підтвердила, що справді заява була зареєстрована того ж дня.
— Під час перевірки інформації поліцейські встановили, що відповідно до наказу Тульчинського ТЦК сина заявниці призвано та направлено до однією з військових частин для проходження служби, — сказала речниця.
Цю інформацію також надали Майї правоохоронці.
Телефонували також в Тульчинський ТЦК, там нічого не повідомили. А матері сказали те саме, що і в поліції.
Лише близько першої години ночі юнак вперше вийшов на зв´язок. Він був в Ольгополі. По приїзду його примусили підписати військовий квиток. Там не затрималися, невдовзі Назарія перевезли в інше місце, де він перебуває і по сьогодні. Від інших хлопців він дізнався, що їм дають 35 днів на навчання, а далі відправляють на війну.
Мають право мобілізувати 18-річних?
У всій цій історії в першу чергу виникає запитання: Невже в нас справді мають право мобілізувати чоловіків від 18 до 27 років? Щоб з´ясувати це, звернулися до експерта.
Керуючий партнер Адвокатського об´єднання «Макс Гарант», адвокат Максим Скржешевський пояснив, що особи, які є військовозобов´язаними, тобто перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, згідно з частиною першою статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов’язаних н

Звідки звичайним військовим це знати ?

«Пам´ятай» Олександр Олесь
Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.
Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров´ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала.
Коли Україна в залізнім ярмі
Робила на пана і в ранах орала,
Коли ворушились і скелі німі,
Європа мовчала.
Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.
Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала.
22.08.1931

И сколько вам было лет когда вы ’молилась Богові на колінах з сльозами, щоб кучма не став президентом’?

Дійсно))Звідки у нас реальне розуміння ситуації, у диванних генералів точно більше)))

А зачем ей останавливаться, она что, проигрывает? Это нам надо думать, как не превратить все города юго-востока в один сплошной Мариуполь.

Европа не просто молчала, она покупала то зерно выдранное с кровью у селян, жрала и не давилась.

Уже поздно думать, надо уже что-то делать.

Де в нас стільки живої сили? Воювати до 2030 року.

Удалено администрацией...

Удалено администрацией...

Кому надо? И, главное, что?

Близька родичка наприклад за мобілізацію і щоб всі воювали. Ну так, зручно: сина в неї нема, дочка живе за кордоном, сама з чоловіком пенсіонери. Але хто не воює - зрадник і ухилянт.

Не командуйте .

Так не получится! Говорится о решении судьбы страны, и те кто будет защищать ее с оружием в руках, потом не заходят видеть ожидальщиков в этой стране, потом будет гражданская война

Ви не закінчення війни чекаєте .Ви чекаєте поразки України .

Розвивайте думку. Я чудово знаю, що буде потім. І знаю офіційну позицію. Але люди це вже ’не їдять’

Да