30 апреля в 13:56

Мами, в кого підлітка не сприймають у класі, що робите?

В кого є така проблема, дівчатка, розкажіть, будь ласка!
Який клас, чи було потім минуло чи продовжується роками? В чому причина такої ситуації, чи намагалися щось робити з цим, чи розказує ваша дитина про ці проблеми, чи говорите Ви з нею про це, що радите?
Я би не назвала це булінгом, швидше просто ігнорування, не приймання в компанію, часто насмішки. 7 клас, хлопці. Я не можу зрозуміти в чому причина докорінно, адже він наче б то такий самий як і вони, не нудний, не заучка, не ханжа, але от чомусь невзлюбили і не дружать. Ситуація не настільки критична, щоб іти до психологів, але дитині некомфортно, навіть одяг обирає так, щоб не причипилися, нічого кольорового чи з написами. Іноді щось розказує, мені так боляче за нього. Говорю з ним, розраджую, щоб не відчував себе пригнічено. В кого є такі ж проблеми, ваші діти завжди з друзями в компанії, чи більш самі по собі? Як Ви це сприймаєте, щось намагаєтеся зробити чи відпустили?
13 5
Меряю от 0 30 апреля в 13:58
1
перевела дочь в другую школу. в ноябре. счастлива. летит.везде участвует. нашла подружек, у одной из них с ночевкой на ДР была
9 2 2
Анче 30 апреля в 13:59
2
Ну если ребенок одежду выбирает, чтобы не прицепились, я бы не сказала что ситуация не критическая. Смена коллектива, попробуйте перевести в другой класс, а в идеале другая школа
16
Носки на подтяжках 30 апреля в 13:58
3
Нічого не зробиш
Мій теж саме по собі.
Ось в 9 му класі з´являються приятелі
Бабка-ежика 30 апреля в 13:58
4
У мого така сама ситуація, 5 клас. Нічого не робимо, заставити дружити не можливо, переживає, але вже як є...
1
Попразендовна 30 апреля в 13:59
5
А що було до цього?
1
Говорю-балакаю 30 апреля в 14:01
6
Отправьте на спорт, борьбу, для фигуры и закалять характер
7 4
Nastia Platonova 30 апреля в 14:02
7
Це вирішується тільки переходом в іншу школу.
От судіть по собі, буває таке що в колективі на роботі не склалися відносини, на роботу від того йти не хочеться (а ми там проводимо більшість часу). Хіба Ви будете терпіти? Ні Ви зміните місце роботи (ну я б змінила точно). Школа це те саме.
І важливо показати дитині що нічого страшного в переїздах/зміні роботи/зміні школи немає. Хоч він виріс легким на підйом і не боявся змін.
А на новому місці він почне все з початку.
16
Дайте вподобайок 30 апреля в 14:04
8
В нас , такого не було, але бачила, такі випадки. Тут, він може зацікавити однокласників, чимось(спорт, музика), знайти, все ж таки однодумця і ,теж, ігнорувати ’опозицію’,чи міняти колектив. Бо, дитина набереться комплексів, буде складно в подальшому. Але, трагедії з цього не робіть, не жалійте його. Так і кажіть, це виклик, початок дорослішання, ти ,повинен загартовуватись, життя ,не цукерка.
3
из_под_тишка 30 апреля в 14:05
9
Моя в 8 классе. Одноклассники ее не буллят, но и не общаются с ней. Ну и ладно. Лучше уж так, чем когда тебя буллят. Меня в 9 классе буллили, так что я знаю, каково это
Попразендовна 30 апреля в 14:05
10
А взагалі друзі є у нього? Що кажуть інші діти та вчитель?
1
Библиотекарь 30 апреля в 14:09
11
Ничего не делаю.Было 2-3 мальчика,общались,иногда гуляли вместе,но это в 5 классе.Сейчас половины класса нет,учеба дистанционно.С одноклассниками и с параллели не общается совсем.Сорвал нас с Полтавы,кричал ’домой хочу,у меня друзья там’.По факту нет у него друзей,иногда грустил по этому поводу.Сейчас гуляет с мальчиками на 1-2 года старше.
Дуб береза 30 апреля в 14:06
12
автор, те що ви описуєте, це теж булінг, коли нехочуть сидіти поряд, ігнурують, не беруть в компанія, скоріш за все лідер в компанії його не сприймає, а інші підтримують

і це дуже травматичн для дитини
було б не погано спершу перевести його на онлайн, щоб відпочив відусього цього і підключити психолога

а потім нову школу

бажано додати секції, де б він досягав успіху, це додасть йому впевненості у собі
10 1
Дуб береза 30 апреля в 14:09
13
Ответ дляиз_под_тишка
Моя в 8 классе. Одноклассники ее не буллят, но и не общаются с ней. Ну и ладно. Лучше уж так, чем когда тебя буллят. Меня в 9 классе буллили, так что я знаю, каково это
ігнурування - це теж булінг емоційний, а для підлітка це дуже травматично
8
из_под_тишка 30 апреля в 14:10
14
Ответ дляДуб береза
ігнурування - це теж булінг емоційний, а для підлітка це дуже травматично
Это просто отсутствие интереса к общению. И лучше это, чем буллинг
Дуб береза 30 апреля в 14:11
15
Ответ дляиз_под_тишка
Это просто отсутствие интереса к общению. И лучше это, чем буллинг
так це і є булінг, і він може перерости і в фізичний
2
из_под_тишка 30 апреля в 14:12
16
Ответ дляДуб береза
так це і є булінг, і він може перерости і в фізичний
Нет. И это вряд ли перерастет в физический буллинг
1
Не танцую- но пою 30 апреля в 14:14
17
1. Мой тоже ищет все вещи без надписей и рисунков-это у них сейчас такая фишка, поэтому буллинг мимо.
2. А точно ли в классе происходит все так,как рассказывает ваш ребёнок?
Сталкивались с похожим случаем- ребёнок рассказывал маме,что его буллят учителя,одноклассники. Когда выяснили подробности-оказалось, что ребёнок просто не хочет ходить в школу,так как дома играть в компе намного интереснее, поэтому и строил из себя жертву перед мамой.
3 1
Идууу--уууу блин 30 апреля в 14:15
18
Є буллінг фізичний а є психологічний, бойкоти, ігнор, насмішки і коли дитина постійно як ізгой це і є психологічний буллінг, тут допоможе зміна школи або коллективу якщо через деякий час ситуація не буде змінюватись. Фізичний буллінг це вже ще гірше, це коли на дитину вже здійснюється активна агрессія, знущання, побої та ін.
5
Tammy21 30 апреля в 14:15
19
’Ситуація не настільки критична’ Настільки. Чи є у дитини інше коло спілкування однолітків?
5
Дуб береза 30 апреля в 14:15
20
Ответ дляиз_под_тишка
Нет. И это вряд ли перерастет в физический буллинг
ігнурування - це психологічний (емоційний) булінг і він нічим не кращий фізичного, і може травмувати навіть більше, бо в підлітковому віці однолітки мають велике значення, відсутність друга хоча б одного і свого кола (де тебе сприймають) дуже важливе, а відчуття відстороненості може закріпитися і надалі
4
Мольфарочка 30 апреля в 14:18
21
Я була такою дитиною.
В школі була сором´язливою,худенькою до 10 класу.Дівчата вже з хлопцями зустрічалися,а я була дитина дитиною.Всі періодично якось підколювали.Навіть не розмовляли майже 1 навчальний рік.Психологічно це дуже важко.
В 10 класі різко набрала вагу,і в класі черговий раз коли хтось мене образив.. однокласник викрикнув, Ілона ану вріж їй.
І я врізала.І все після того ніхто не трогав,і навіть дружити напрошувались.
Я не говорю що битись чи огризатись це добре,але постояти за себе потрібно вміти. Бути впевненому в собі,не зажатому.Меньше рамок ставте своїй дитині,і більше підтримуйте.Все буде добре.
3
Дуб береза 30 апреля в 14:18
22
Ответ дляИдууу--уууу блин
Є буллінг фізичний а є психологічний, бойкоти, ігнор, насмішки і коли дитина постійно як ізгой це і є психологічний буллінг, тут допоможе зміна школи або коллективу якщо через деякий час ситуація не буде змінюватись. Фізичний буллінг це вже ще гірше, це коли на дитину вже здійснюється активна агрессія, знущання, побої та ін.
я б навіть порадила, якщо шукати нову школу обов´язково говорити, що прична зміни школи - булінг, і в залежності від відповіді обирати школи
Якщо відмовлять або скажуть, що це ваші проблеми - є ймовірність повтору.
А от якщо скажуть, що готові допомагати і реагувати, то туди і йти
Дуб береза 30 апреля в 14:20
23
у Петрановської є лекції на тему булінгу
і в якійсь книзі вона також про це писала, думаю буде цікаво послухати
Идууу--уууу блин 30 апреля в 14:20
24
Ответ дляДуб береза
ігнурування - це психологічний (емоційний) булінг і він нічим не кращий фізичного, і може травмувати навіть більше, бо в підлітковому віці однолітки мають велике значення, відсутність друга хоча б одного і свого кола (де тебе сприймають) дуже важливе, а відчуття відстороненості може закріпитися і надалі
саме про це я і кажу, у нас в школі сама памятаю що була дівчина яку спочатку всі ігнорували, вона навіть обідала одна у кутку їдальні як покинуте цуценя, ну не сподобалась вона одноліткам чимось як особистість, хоча я сама досі не розумію чим саме, мені вона здавалась нормальною але я була в паралельному класі, з часом мовчазний буллінг і ігнор перейшов у фізичний, її почали відкрито бити після занять, обпльовувати спину, викидали її речі на смінтник і таке інше, коротше її батьки як я зрозуміла ігнорували проблему до останнього, перевели дівчинку в іншу школу лише тоді коли все вже дійшло до того що ненормальний одноклассник зкинув її зі сходів 3 поверху школи, якось взяв за волосся і перекинув через перила, дитина лежала в лікарні, лише тоді батьки оговтались, почали всюди писати скарги, классного керівника звільнили, дитину перевели, історія закінчилась дещо добре бо дівчинка одужала нормально і продовжила навчання в і іншій школі серед більш адекватного коллективну, але може вона стане уроком для тих хто досі вважає що бойкоти та ігнори це нормальна поведінка коллективу в школах і буллінгом не є...
7
Мозговая пилочка 30 апреля в 14:22
25
Як це проблема не критична?
Син в 7 класі, це вже 4 школа в нього і 5 клас міняє. Я дуже переживаю кожного разу, але слава Богу він знаходить друзів.
Міняти шкооу однозначно, спорт і можливо психолог.
4
Анчо Ус 30 апреля в 14:23
26
Автор, а якщо спробувати спілкуватися з кимось одним? Не з усією компанією. А придивитися до класу, знайти когось одного, в кого також, можливо, нема друзів, хто більш привітний (не центровий), і спробувати заприятелювати? Я так зрозуміла, що в класі є вже сформована компанія з «лідером», тому й не приймають. Підлітки неохоче беруть в «сформовані компанії»:-( і адекватних пояснень цьому нема, бо це підлітки:-(
автор Дівка в намисті 30 апреля в 14:25
27
Ответ дляАнче
Ну если ребенок одежду выбирает, чтобы не прицепились, я бы не сказала что ситуация не критическая. Смена коллектива, попробуйте перевести в другой класс, а в идеале другая школа
Боїться, що буде не краще, а ще гірше. Нові підлітки , нові приколи. Зараз всі підлітки важкі, бо період самоствердження за рахунок іншого
автор Дівка в намисті 30 апреля в 14:26
28
Ответ дляНоски на подтяжках
Нічого не зробиш
Мій теж саме по собі.
Ось в 9 му класі з´являються приятелі
Звідки з´явилися приятелі, якщо сам був по собі?
из_под_тишка 30 апреля в 14:26
29
Ответ дляДуб береза
ігнурування - це психологічний (емоційний) булінг і він нічим не кращий фізичного, і може травмувати навіть більше, бо в підлітковому віці однолітки мають велике значення, відсутність друга хоча б одного і свого кола (де тебе сприймають) дуже важливе, а відчуття відстороненості може закріпитися і надалі
У моей дочки есть друзья в инете
Mrs.Sexuality 30 апреля в 14:28
30
У мене такий. Одяг чорний. Худі та толстовки. Кольорове не хоче. Светри класичні теж вже не одягає. Але я знаю частково в чому справа. Він не дуже хоче вливатися в компанію довбнів яка сформувалась у класі. Навіть вчитель щоб його уберегти відсадила його подалі. Він інтроверт і робити дурниці ніколи не любив (псувати речі, стелі, викидати одяг із вікна інших дітей) але ця компанія руліт. І він наче не в неї. Багато говорю що це все тимчасово і справжні друзі будуть пізніше. Що не треба робити те що тобі не ’свойственно’. Наче згоден але ходить часто пригнічений.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff

Ще з цiкавого

Популярные вопросы!

ещё

Сейчас читают!