Єдина Україна, а хто не згоден з цими словами В. Чорновола?

Історія завжди повторюється, сьогодні так як і 20 років тому Росія не може погодитись із нежалежною Україною, я повністтю погоджуюсь із В´ячеславом Чорноволом.
Не договорами буде визначатися доля України, - це все папірці, а буде визначатися нами з вами, шановні друзі, нами з вами. Від міри нашої активності, від нашої боротьби за незалежну Україну - постане незалежна Україна.

Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі ми - народ України!

Коли міняється тільки фасад, тільки вивіска, і починають оперувати такими поняттями, як незалежність, державність, символіка, а нічого по суті не міняється — ні економічні, ні політичні реформи не проводяться, то можна було передбачати, до чого це приведе Україну.
Фрагмент інтерв’ю В’ячеслава Чорновола газеті "Сіверщина". Лютий 1994 рік

Нам потрібні сьогодні реформи, а не революції, сила закону, а не закон сили, добробут народу, а не всенародні злидні, суспільна злагода, а не суспільна ворожнеча, демократія, а не диктатура.

Настав час великого вибору : або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до світла і волі.

Реальність така, що через історичні обставини саме Галичина стала останнім притулком повноцінної національної політичної ідеї, останньою територією України, де в цілісності та комплексності збереглася сама ідея українського народу, весь його культурний комплекс. І змиритися з тим, що ця ідея буде розмита, підточена, підмита, підмінена саме в цьому регіоні - це значить погодитися з денаціоналізацією, люмпенізацією цілого народу, з тим, що вже відбулося в багатьох регіонах решти України. Галичина - не сама за себе, Галичина - не сама по собі, Галичина сьогодні - остання фортеця української нації, здавати яку ми не маємо права й не будемо цього робити.
"За вільну Україну", 21 лютого 1991 р.

Нам треба вчитись американського досвіду. Треба вчитися того, що ми загубили, що вбив соціалізм, - це активності підприємництва, вміння і бажання працювати. І нам тут може допомогти досвід західних демократій, які дуже й дуже далеко від нас відірвалися. І навіть звичайні поїздки до Америки, Канади чи Німеччини надзвичайно потрібні, уже не кажучи про обмін спеціалістами та науковцями...
"За вільну Україну", 25 травня 1991 р.

У нас є ще такі консервативні регіони, маємо тільки трошки пробуджену Центральну Україну. Тому повинні посилити пропагандистську роботу на сході, і туди знову-таки мусить піти Галичина, та не з гаслами "Геть жидів та москалів!" або "Україна для українців", а з чимось реальнішим і розумнішим...
"За вільну Україну", 25 травня 1991 р.

"Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?" - "Як ким? Редактором опозиційної газети". (В.Чорновіл)