L-i-s-a-92af• 29 апреля 2023
ВЕСЬ 501 батальйон дезертири? Заступник командира п´э каву у Бердянську
весь 501 батальйон називають дезертирами, тому за результатами службового розслідування ухвалено рішення не виплачувати грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, які 4 квітня 2022 року потрапили в полон. Через це дружини та діти бійців, багатьом із яких довелося залишити свої домівки в окупованому Бердянську, нині в скрутному становищі.
До 24 лютого 501 батальйон базувався у Бердянську Запорізької області (військова частина А1965). Одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії частина особового складу вирушила у Запоріжжя, а частина — на околиці Маріуполя. Коли ж російська авіація та артилерія почала обстрілювати українські позиції біля Маріуполя, військовим довелося переміщуватися містом. Окремі групи були розкидані — деякі перебували в районі селища Мирне, інші займали та облаштували нові позиції на заводі ім. Ілліча та “Азовмаші”.
Після того як позиції морпіхів відрізали від основних сил “Азову”, штаб полку “Азов” запропонував командуванню бригади морпіхів прорватися до “Азовсталі”, аби зайняти спільний фронт оборони. Позиції розділяли кілька кварталів. Однак у той момент полковник Володимир Баранюк (командир 36-ї бригади морської піхоти, — МІПЛ) розробляв власний план, який спробував реалізувати пізніше”.
Цей план, за інформацією свідків, яких опитала МІПЛ, Баранюк обговорював із командиром 501 батальйону Бірюковим. Він наполягав на тому, що необхідно прориватися з оточення. Між ними тривала суперечка. За інформацією очевидців, Бірюков був проти прориву, вважав, що без прикриття — це самогубство.
Як виявилося, на той момент Бірюков теж мав власний план.
Коли Наталю привезли до Сартани у “фільтраційний табір” під Маріуполем, більшості батальйону там не було. Але був комбат — підполковник Микола Бірюков. Військовослужбовиця згадує, як він зібрав військових, які були біля нього, і попросив вибачення. “Ви ж розумієте, що я вам життя рятував?” — вимовив він. Але договорити не встиг, варта усіх розігнала”, — згадує Наталя.
14 квітня, коли полонених із Сартани перевезли до Волноваської колонії № 120 (яку називають Оленівською), між військовими та командиром Бірюковим виникла суперечка. “Ми хотіли знати, чому не пішли на підкріплення, де “зелений коридор”, як так сталося, що всі потрапили у полон, — згадує військовослужбовець Анатолій. — Але від комбата зрозумілої відповіді так і не отримали. Пам’ятаю, як Бірюков запитав, хто не знав, що вони здаються у полон? Про це одразу заявили понад сто військових. Тоді він відповів: “Це я віддав наказ командирам не повідомляти вас про те, що вас здаватимуть у полон”.
Згодом, за словами Анатолія з 501 батальйону, Миколу Бірюкова забрали з барака в “Оленівці”. Пізніше вивезли й Костянтина Безсмертного.
Безсмертний вважається зниклим безвісті, оскільки ніхто зі свідків його не бачив у місцях утримання, а представники Міжнародного комітету Червоного хреста полон не підтверджували.
До 24 лютого 501 батальйон базувався у Бердянську Запорізької області (військова частина А1965). Одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії частина особового складу вирушила у Запоріжжя, а частина — на околиці Маріуполя. Коли ж російська авіація та артилерія почала обстрілювати українські позиції біля Маріуполя, військовим довелося переміщуватися містом. Окремі групи були розкидані — деякі перебували в районі селища Мирне, інші займали та облаштували нові позиції на заводі ім. Ілліча та “Азовмаші”.
Після того як позиції морпіхів відрізали від основних сил “Азову”, штаб полку “Азов” запропонував командуванню бригади морпіхів прорватися до “Азовсталі”, аби зайняти спільний фронт оборони. Позиції розділяли кілька кварталів. Однак у той момент полковник Володимир Баранюк (командир 36-ї бригади морської піхоти, — МІПЛ) розробляв власний план, який спробував реалізувати пізніше”.
Цей план, за інформацією свідків, яких опитала МІПЛ, Баранюк обговорював із командиром 501 батальйону Бірюковим. Він наполягав на тому, що необхідно прориватися з оточення. Між ними тривала суперечка. За інформацією очевидців, Бірюков був проти прориву, вважав, що без прикриття — це самогубство.
Як виявилося, на той момент Бірюков теж мав власний план.
Коли Наталю привезли до Сартани у “фільтраційний табір” під Маріуполем, більшості батальйону там не було. Але був комбат — підполковник Микола Бірюков. Військовослужбовиця згадує, як він зібрав військових, які були біля нього, і попросив вибачення. “Ви ж розумієте, що я вам життя рятував?” — вимовив він. Але договорити не встиг, варта усіх розігнала”, — згадує Наталя.
14 квітня, коли полонених із Сартани перевезли до Волноваської колонії № 120 (яку називають Оленівською), між військовими та командиром Бірюковим виникла суперечка. “Ми хотіли знати, чому не пішли на підкріплення, де “зелений коридор”, як так сталося, що всі потрапили у полон, — згадує військовослужбовець Анатолій. — Але від комбата зрозумілої відповіді так і не отримали. Пам’ятаю, як Бірюков запитав, хто не знав, що вони здаються у полон? Про це одразу заявили понад сто військових. Тоді він відповів: “Це я віддав наказ командирам не повідомляти вас про те, що вас здаватимуть у полон”.
Згодом, за словами Анатолія з 501 батальйону, Миколу Бірюкова забрали з барака в “Оленівці”. Пізніше вивезли й Костянтина Безсмертного.
Безсмертний вважається зниклим безвісті, оскільки ніхто зі свідків його не бачив у місцях утримання, а представники Міжнародного комітету Червоного хреста полон не підтверджували.
2
58
0
військовослужбовець, із 56 бригади, який теж потрапив у полон 12 квітня на заводі ім. Ілліча, говорить, що коли 501 батальйон здався в полон, то один із флангів став незахищеним, через що оборона заводу ім. Ілліча, а згодом і “Азовсталі” похитнулася.
“Вони оголили нам фланг, вони ж нікому не сказали — просто встали і мовчки пішли, — додає морпіх, свідок тих подій. — 5—6 годин дірка була, спокійно ДРГ могли зайти і перерізати нас. Нам довелось закривати цю дірку. А що це значить? Це значить, що забираєш людей з однієї позиції, перенаправляєш на іншу. На той час скрізь людей не вистачало. Люди по кілька діб не відпочивали, майже не їли. Останні два тижні я їв маленький стаканчик якихось харчів та спав 1—1,5 години на добу”.
Окрім того, ще кілька військовослужбовців вказали на те, що Костянтин Безсмертний має родинні зв’язки з кимось з “високопоставлених представників “ДНР”, а також знайомий із пропагандистом Сладковим
“Вони оголили нам фланг, вони ж нікому не сказали — просто встали і мовчки пішли, — додає морпіх, свідок тих подій. — 5—6 годин дірка була, спокійно ДРГ могли зайти і перерізати нас. Нам довелось закривати цю дірку. А що це значить? Це значить, що забираєш людей з однієї позиції, перенаправляєш на іншу. На той час скрізь людей не вистачало. Люди по кілька діб не відпочивали, майже не їли. Останні два тижні я їв маленький стаканчик якихось харчів та спав 1—1,5 години на добу”.
Окрім того, ще кілька військовослужбовців вказали на те, що Костянтин Безсмертний має родинні зв’язки з кимось з “високопоставлених представників “ДНР”, а також знайомий із пропагандистом Сладковим
Про план здатися в полон, швидше за все, знала молодший сержант Анастасія Чорненька. “Панічні ці настрої йому вона навіяла”, — говорить один із представників 501 батальйону.
Про Чорненьку ми раніше не згадували у цьому матеріалі, хоча її прізвище часто чули від свідків. Більшість вказували на її близькі стосунки з Бірюковим та вплив на нього. Дехто з опитаних навіть говорить, що вона бачила маршрут, яким 501 батальйон мав здаватися у полон.
Анастасію Чорненьку звільнили з полону 21 вересня 2022 року разом із ще 215 військовими. На відміну від інших опитаних МІПЛ жінок, яких переміщували в СІЗО та колонії в РФ, Чорненька весь час полону провела у виправній колонії № 120, де, ймовірно, співпрацювала з адміністрацією та навіть відмовилася від обміну (про це незалежно одна від одної нам сказали дві військовослужбовиці різних підрозділів). Водночас моніторинг відкритих джерел свідчить про те, що після обміну у правоохоронних органів до Чорненької запитань не виявилося.
Про Чорненьку ми раніше не згадували у цьому матеріалі, хоча її прізвище часто чули від свідків. Більшість вказували на її близькі стосунки з Бірюковим та вплив на нього. Дехто з опитаних навіть говорить, що вона бачила маршрут, яким 501 батальйон мав здаватися у полон.
Анастасію Чорненьку звільнили з полону 21 вересня 2022 року разом із ще 215 військовими. На відміну від інших опитаних МІПЛ жінок, яких переміщували в СІЗО та колонії в РФ, Чорненька весь час полону провела у виправній колонії № 120, де, ймовірно, співпрацювала з адміністрацією та навіть відмовилася від обміну (про це незалежно одна від одної нам сказали дві військовослужбовиці різних підрозділів). Водночас моніторинг відкритих джерел свідчить про те, що після обміну у правоохоронних органів до Чорненької запитань не виявилося.
Заступника командира 501-го батальйону морпіхів Безсмертного помітили в кав’ярні в окупованому Бердянську
Військова частина А1965
Костянтин Безсмертний
+38 (067) 899-22-14
a1965@navy.mil.gov.ua
25.02.2022
Костянтин Безсмертний
+38 (095) 168-02-87
kostyabes66@gmail.com
06.01.2022
Військова частина А1965
Костянтин Безсмертний
+38 (067) 899-22-14
a1965@navy.mil.gov.ua
25.02.2022
Костянтин Безсмертний
+38 (095) 168-02-87
kostyabes66@gmail.com
06.01.2022
“Як людей я їх розумію, а як військових — ні, — продовжує морпіх, свідок тих подій. — Тому що ми там усі стояли на смерть, розуміли, в якому ми оточенні і який шанс нам звідти вийти — нульовий. Водночас ми знали, інтернет у нас був, що, тримаючи Маріуполь, ми дали можливість закріпитися Запоріжжю, Дніпру та Харкову. Ми знали, за що ми стоїмо, і стояли би ще”.
Потому что там были ватники, остальных тоже можно в расход пустить так? Зато ни в Запорожье ни в Днепре, конечно нет ни одного ватника.
12
2
Я думаю,что про такой масштаб наступления мало кто предполагал.
Но,согласитесь,военные были подготовлены и обеспечены,благодаря этому и держались так долго.
После выступления хйла в понедельник,было очевидно,что он пойдет ’ освобождать’ Донецкую и Луганскую обл.,и Мариуполь в первую очередь.
Мало кто предполагал,что он на другие,явно антироссийские регионы пойдет.
Но,согласитесь,военные были подготовлены и обеспечены,благодаря этому и держались так долго.
После выступления хйла в понедельник,было очевидно,что он пойдет ’ освобождать’ Донецкую и Луганскую обл.,и Мариуполь в первую очередь.
Мало кто предполагал,что он на другие,явно антироссийские регионы пойдет.
Про Бойченко забыли, мэра. Сбежал и записывал видосики из Запорожья, мол, усе под контролем. Урод
10
Я правильно зрозуміла, що з полону визволили військову, яка працює на рфію, прийняла участь у зраді, а питань у влади до неї не має ?
10
Тобто воєнні просто здалися без бою, я правильно зрозуміла? Тоді вони дійсно дезертири. Одні в перший день виходили в Тероборону з мисливськими рушницями, а інші тупо здалися в полон. Тобто 100 чоловік не могли послати нахер свого командира і стати на захист? Не вірю.
9
2
Так это же тот самый мер,который на выборах выиграл с рекордным результатом? Самый высокий рейтинг из всех городов Украины.Победил в первом туре.
1
Что даст ружье против авиации и градов? Нас тоже родня упрекала, что мы не пошли город защищать. Кстати первым смылся из города военкомат и мер. А дальше началась анархия
10
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу