Хвильоватиша• 25 апреля 2024
Боязнь за здоров´я дітей
Дуже завжди за них переживаю. Навіть коли вони здорові, усе одно завжди тривога і думаю що щось не так. Очікування результатів аналізів для мене справжнє пекло, я оновлюю сторінку кожні 10 хв і так півдня поки не прийдуть результати. Кожне відхилення, навіть не значне то вже серйозне захворювання , мені так здається.
Коли діти здорові, то мері здається що все ж щось є, просто я не помічаю.
А коли уже захворівають, то я починаю метушитись від однієї лікарки до іншої , бо мені здається що вони всі мало компетентні.
Коли цікавить якесь питання йду до лікаря, і якщо вони мало приділяють уваги ( бо певно вважають що з дитиною все ок, а я дура), я думаю що вони просто не помічають проблему чи знову ж таки мало компетентні, і починаю шукати іншого лікаря. І так по колу.
Постійна тривога за здоров´я дітей. Все почалась десь два роки тому, але останній рік це вже дуже загострилось.
Читаю книжку - думаю про дітей , вишиваю - думаю, працюю - думаю. Готувати не дуже хочу, готую на мус , бо мусять щось їсти, настрою немає, постійно зривають, кричу, життя усе сіре і нудне. Хоче приводу для цього немає.
Бала в психіатра вона просто виписала таблетки і все.
Була в психотерапевта вона сказала можна все виправити кпт терапією. Сказала що там є домашні завдання для мене і все таке. Що можна і моєму випадку без антидепресантів, але важливо все виконувати. Була лиш раз, тому домашнього ще очікую на пошту.
Підкажіть, до кого варто все ж звертатись, щоб був ефект , бо ті всі сесії такі дорогі, не хочеться в пусту платити гроші.
Дійсно можна все вилікувати лише тренінгами ф тим кпт , чи не тратити гроші і купити антидепресанти?
А Ад без терапії будуть дієві?
Дівчатка, дуже прошу якоїсь поради, бо я вже просто не можу так жити
Коли діти здорові, то мері здається що все ж щось є, просто я не помічаю.
А коли уже захворівають, то я починаю метушитись від однієї лікарки до іншої , бо мені здається що вони всі мало компетентні.
Коли цікавить якесь питання йду до лікаря, і якщо вони мало приділяють уваги ( бо певно вважають що з дитиною все ок, а я дура), я думаю що вони просто не помічають проблему чи знову ж таки мало компетентні, і починаю шукати іншого лікаря. І так по колу.
Постійна тривога за здоров´я дітей. Все почалась десь два роки тому, але останній рік це вже дуже загострилось.
Читаю книжку - думаю про дітей , вишиваю - думаю, працюю - думаю. Готувати не дуже хочу, готую на мус , бо мусять щось їсти, настрою немає, постійно зривають, кричу, життя усе сіре і нудне. Хоче приводу для цього немає.
Бала в психіатра вона просто виписала таблетки і все.
Була в психотерапевта вона сказала можна все виправити кпт терапією. Сказала що там є домашні завдання для мене і все таке. Що можна і моєму випадку без антидепресантів, але важливо все виконувати. Була лиш раз, тому домашнього ще очікую на пошту.
Підкажіть, до кого варто все ж звертатись, щоб був ефект , бо ті всі сесії такі дорогі, не хочеться в пусту платити гроші.
Дійсно можна все вилікувати лише тренінгами ф тим кпт , чи не тратити гроші і купити антидепресанти?
А Ад без терапії будуть дієві?
Дівчатка, дуже прошу якоїсь поради, бо я вже просто не можу так жити
23
0
Вы страшный человек и я искренне сочувствую.Вашим детям-Вы их задолбете рано или поздно.
Но..Вы молодец,что видите проблему и готовы с ней работать.
По теме-лечится(препараты,работа с психиатром,тренинги).
Но..Вы молодец,что видите проблему и готовы с ней работать.
По теме-лечится(препараты,работа с психиатром,тренинги).
4
Про ад читала колись, що вони, як милиці, підтримують людину, яка не може стояти сама. А далі вже як піде видужування. Але ж ви не хочете АД. Вчорашня тема про страх померти від АД не ваша?
что бы переключится)))
всегда почему то раздражала такая тревожность на ровном месте
почему люди не мыслят позитивно?
всегда почему то раздражала такая тревожность на ровном месте
почему люди не мыслят позитивно?
2
Мне кажется у автора слишком далеко зашло. Она уже сама не может остановиться. А в помощи ищет подвох. Тупик получается.
Ні не моя. От і я бачу своїх знайомих які на ад , поправилась дуже в допомагають поки п´ють, а після відміни вертається усе з більшою силою. Тобі б хотіла розібратись з чого виникає така боязнь хвороби в дітей і боязнь за їх здоров´я, надмірне я б сказала і може якось навчитись не так тривожитись з цього приводу.
Ну то то терапія тоді, психолог, психотерапевт. А АД зняти загострення. P.S. Звідки у вас стільки знайомих на АД? P.P.S. Як раз на АД з вчорашньої теми більшість худне
Дуже далеко зайшло. Сама справитись не можу. Хоч допомоги а в кого не знаю. Заплатила за консультацію 1500 виписали таблетки. Заплатила 1400 грн за просто розмову і розказ що підійде кпт і там треба домашнє, що можна пробувати без АД.
Хто правий , як позбутись цієї тривожності, бо так ніяких грошей не стане
Хто правий , як позбутись цієї тривожності, бо так ніяких грошей не стане
Ну в ідеалі має бути і те і те. Я вище писала про милиці: використовуючи АД, як милицях і одночасно лікують перелом (у вашому випадку працюють з тривожністю). Але я не знаю, що робити з фінансами, от тут чесно
Не в тому справа. Я готова платити, але де знайти якісні послуги? Психіатр просто послухала і в писала ліки. А психотерапевт радила кпт, але то була дуже суха розмова, не зайшло мені та консультація.
А так методом підбору можна всю зп потратити поки знайду
А так методом підбору можна всю зп потратити поки знайду
Психіатр так, вони ліками лікують, то норм. А тут, ну я б мабуть: 1. Почитала про кпт, чи то точно треба 2. Шукала відгуки. 3. Створила тему з своїми чіткими запитами у лікарських групах. У доказових батьках можна платно створити анонімну тему (навряд то дуже дорого).
Автор, це тривожний розлад, я Вас дуже розумію, сама з цим живу. Дуже важко весь час відчувати цей тваринний жах за дитину. Я також зверталась до психіатра - виписували АД, не допомагає, бо в мене немає депресії. Легше з анксіолітиками. Намагаюсь не накручувати себе, але кожна хвороба сина повертає мене в цей стан. В цьому році взагалі важко, з листопада хворіє, лежали в лікарні 2 рази і зараз проходимо обстеження- що можу сказати, не живу, а просто існую…Єдине, що раніше витягувало - здавати максимально аналізи та знайти лікарів, яким довіряєте, щоб підтверджували, що все в порядку.
В мене вже дійшло до того що здавала кров раз в 3 місяці, а коли хворів то ще частіше. Але чоловік вже свариться і сказав ще раз то він мене прибє. Я ж розумію що травмую дітей. Їх психіку. Це не нормально. За рік здавати аналіз 3-4 рази здоровій дитині, 2-3 рази УЗД внутрішніх органів, лімфовузлів. Наче вже здається що попустило. Все ок. Потім знов десь щось почитаю, чи почую чи надумаю собі і все по новому . Ці дурні думки нав´язливі зі мною постійно.
А яке у вас було дитинство? Травматичний досвід однозначно якийсь є з дитинства або щось вже було з дітьми вашими, або чули якісь історії, які тригернули. Треба шукати причину, таблетки то тимчасове розв’язання проблеми.
В дитинстві в мене такого не було. Мама такою не була.
А подруги донька захворіла на рак рік тому, я час від часу була в лікарні в неї, від тоді почалась активна фаза.
Але час від часу я вже про це хвилювалась, ще до того як захворіла донька в подруги, просто я не була настільки стривожена тим питанням.
А зараз це вже просто дуже і дуже інтенсивно. Доходить до того що голова болить від тих роздумів, від того що сама накручую себе якимось сценарієм
А подруги донька захворіла на рак рік тому, я час від часу була в лікарні в неї, від тоді почалась активна фаза.
Але час від часу я вже про це хвилювалась, ще до того як захворіла донька в подруги, просто я не була настільки стривожена тим питанням.
А зараз це вже просто дуже і дуже інтенсивно. Доходить до того що голова болить від тих роздумів, від того що сама накручую себе якимось сценарієм
Працювати треба з гарним психологом чи навіть психотерапевтом, який буде не таблетками лікувати, а дійсно пропрацьовувати травму.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу