Значит надо• 24 августа 2024
Планування вагітності і стресова робота
Доброго дня !
Півроку назад був викидень
Зараз лікар каже можна пробувати.
Але змінила роботу 2 міс назад
Працюю віддалено в основному, але робота дуже стресова
Справа в тому, що в цій компанії немає такого поняття як адаптація, керівниця дуже багато задач дає і нічого не пояснює.
Я вже функціонал великою мірою самотужки освоїла, але бачу, що вона з мене «не злізе».
Робота офіційна, декрет хотілося б оформити саме з офіційного місця роботи. Не працювати не можу. Я забезпечую батьків. Чоловік нас не потягне всіх.
Вагітність відкладати вже немає часу - мені 34 і невідомо чи вагітність буде вдала. Хоча я вірю в те, що все складеться.
Почала відвідувати психолога. Сподіваюся, що зможу почати ставитися спокійніше до роботи
Думаю як краще вчинити у цій ситуації: відкласти вагітність і пошукати норм роботу (але невідомо що то буде за робота, поки не спробую) або почекати місяць, щоб ще більше вникнути у процеси адаптуватися і пробувати вагітніти.
Півроку назад був викидень
Зараз лікар каже можна пробувати.
Але змінила роботу 2 міс назад
Працюю віддалено в основному, але робота дуже стресова
Справа в тому, що в цій компанії немає такого поняття як адаптація, керівниця дуже багато задач дає і нічого не пояснює.
Я вже функціонал великою мірою самотужки освоїла, але бачу, що вона з мене «не злізе».
Робота офіційна, декрет хотілося б оформити саме з офіційного місця роботи. Не працювати не можу. Я забезпечую батьків. Чоловік нас не потягне всіх.
Вагітність відкладати вже немає часу - мені 34 і невідомо чи вагітність буде вдала. Хоча я вірю в те, що все складеться.
Почала відвідувати психолога. Сподіваюся, що зможу почати ставитися спокійніше до роботи
Думаю як краще вчинити у цій ситуації: відкласти вагітність і пошукати норм роботу (але невідомо що то буде за робота, поки не спробую) або почекати місяць, щоб ще більше вникнути у процеси адаптуватися і пробувати вагітніти.
1
22
0
Не вішати на власну спину всі ті мішки з роботою, яку на Вас керівник покладає. Чим більше будете брати, тим більше дадуть, і це я не про гроші.
Видихайте та плануйте малюка. Бажаю Вам щасливого декрету.
Видихайте та плануйте малюка. Бажаю Вам щасливого декрету.
7
Пробувати вагітніти й учитися не стресувати. Життя таке, що стрес перестріватиме як не зліва, то справа...
5
1
Почніть підготовку зі свого тіла - вітаміни, спорт, медитації чи психологічні практики. А намагатися завагітніти почніть через пару місяців, тоді й на роботі легше стане, бо вже звикнете.
2
Можна місяць почекати. Освоїтесь....та і відношення до роботи треба поміняти. Зрозумійте свої плати. Ви хочете працювати до декрету і отримати всі виплати. Все і не дуже партесь. Якщо ви завагітнієте, вони не зможуть вас звільнити. Станьте трішки пофігісткою...
2
4
Автор ніколи не буде ідеального часу для вагітності. Я завагітніла майже через рік після викидня, можливо у вас вийде швидше але майте це на увазі, що с першого-другого разу може не вийти
2
Автор я тоже планирую беременность,тольклту меня нет высокооплачиваемой работы(не знаю как быть. Мужа зп хватает впритык
а вы говорили на работе ,что планируете декрет ) думаю причина озверина начальницы ( чувствует, что вы ее кинете)
я тоже как-то озверин словила на ровном месте, оказалось утаила беременность
я тоже как-то озверин словила на ровном месте, оказалось утаила беременность
Читаю вас як про себе, тільки мені було 35
Викидень, пів року відновлення та підготовки, до того не могла довго завагітніти. Робота стресова, моя керівниця це ходячий токсік, тупо ходе і шукає до чого вчепитися, а шкода що по суті немає за що. Бо я завжди працювала понад норму оговорену, роботу роблю, результат є.
Чоловік настояв, просто змусив мене піти і через 2 місяці настала вагітність, сину 3.5 роки і я зараз можу сказати що тоді ми все правильно зробили. Обирайте пріоритети. Мій чоловік тоді залишився без роботи, бо початок коронавірусу був і був карантин і його мами стався інсульт, він її доглядав, а я всю вагітність на збережені була. Ваш теж впорається.
Викидень, пів року відновлення та підготовки, до того не могла довго завагітніти. Робота стресова, моя керівниця це ходячий токсік, тупо ходе і шукає до чого вчепитися, а шкода що по суті немає за що. Бо я завжди працювала понад норму оговорену, роботу роблю, результат є.
Чоловік настояв, просто змусив мене піти і через 2 місяці настала вагітність, сину 3.5 роки і я зараз можу сказати що тоді ми все правильно зробили. Обирайте пріоритети. Мій чоловік тоді залишився без роботи, бо початок коронавірусу був і був карантин і його мами стався інсульт, він її доглядав, а я всю вагітність на збережені була. Ваш теж впорається.
Поки завагітнію і виношуватиму, то відкладу собі. Можливо працюватиму і далі на півставки.
Або зміню роботу, побувши трохи з дитиною.
За малюком зможуть дивитися дідусь і бабуся
Або зміню роботу, побувши трохи з дитиною.
За малюком зможуть дивитися дідусь і бабуся
В смысле ’кинете’??? Автор что, поклялась до смерти работать бесплатно, не болея, не отдыхая и не рожая? Это не рабство, вообще-то.
3
Как только уволилась со стрессовой работы, через 3 месяца наступила беременность. Хотя другие женщины в офисе беременели и до 7 месяца ходили в офис. Это так индивидуально. Но однозначно стресс очень плохо влияет на все, лучше его минимизировать (
Удачи вам!
Удачи вам!
1
Коли я перестала пахати як кінь-я завагітніла. Батьків-в Німеччину . Я всіх так тягнула. І ніяк не могла завагітніти. Нерви через війну, інше місто, на себе батьків повісила, всім винна, працюю на себе , але як коняка. Дітей не виходило. Потім в один момент мене як бомбонуло: графік роботи такий-який хочу , батьків із своєї шиї спустила , і бац вагітність 👍
Автор, у мене теж була досить стресова робота, на якій я пропрацювала до декрету 6,5 років… але я випадково зустріла в 35 років чоловіка, закохались, швидко одружилися і я швидко завагітніла, тож кидати роботу не стала для того, щоб отримати гарні виплати. Пропрацювала по закону до 30 тижня.
Ну що сказати, це був пздц. Ніколи не забуду як здавала глюкозотолерантний тест і поки більшість дівчат втрачають свідомість від нього, я проводила коли прямо в клініці між заборами крові 😒 навіть в останній робочий свій день я вийшла з офісу о 20:00. Це
Ну що сказати, це був пздц. Ніколи не забуду як здавала глюкозотолерантний тест і поки більшість дівчат втрачають свідомість від нього, я проводила коли прямо в клініці між заборами крові 😒 навіть в останній робочий свій день я вийшла з офісу о 20:00. Це
Словом це був жах 😢 я дуже і дуже сподіваюсь ніколи не повертатися саме на цю роботу, хоч це і відома міжнародна компанія.
І я зроблю все для того, щоб моя донька, коли завагітніє, ні дня не працювала. Бо мій досвід це жесть
І я зроблю все для того, щоб моя донька, коли завагітніє, ні дня не працювала. Бо мій досвід це жесть
Головне, щоб це на дитину не впливало
Справа в тому, що я перейшла з посади начальника відділу на посаду менеджера в іншу компанію, бо там віддалена робота і я думала що менш стресова. Але стресу тут ще більше і працюю я вдома зазвичай до пізньої ночі і на вихідних. Начальниця неадекватна. Нічого не розʼяснює, каже розбирайся як можеш, але при цьому каже не перепрацьовуй, бо це шлях в нікуди. Декілька раз через неї ридала вже. Вона мене просто використовує. Я дуже жалкую, що змінила роботу. Дуже хочу малечу, але я все близько до серця сприймаю, тому хвилююся чи зможу я взагалі а цій роботі колись розслабитись і вагітність відкладати не хочеться
Справа в тому, що я перейшла з посади начальника відділу на посаду менеджера в іншу компанію, бо там віддалена робота і я думала що менш стресова. Але стресу тут ще більше і працюю я вдома зазвичай до пізньої ночі і на вихідних. Начальниця неадекватна. Нічого не розʼяснює, каже розбирайся як можеш, але при цьому каже не перепрацьовуй, бо це шлях в нікуди. Декілька раз через неї ридала вже. Вона мене просто використовує. Я дуже жалкую, що змінила роботу. Дуже хочу малечу, але я все близько до серця сприймаю, тому хвилююся чи зможу я взагалі а цій роботі колись розслабитись і вагітність відкладати не хочеться
Перший час на новій роботі завжди складний, бо це нові процеси, нові люди, нові внутрішні правила компанії. Я би на вашому місці дала собі час до кінця року і якщо стане хоч трохи спокійніше на цій роботі, почнеться рутина, тоді вагітніти з початку 2025. Якщо ні і стрес продовжуватиметься, то звільнятися, шукати щось лайтовіше і вагітніти, бо час йде
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу