вентиляторная• 30 апреля в 09:07
Незамужние женщины,по каким причинам вы не вышли замуж?
Не встретили подходящего мужчину,а может встретили,но не сложилось? Или это просто вам не нужно?
показать весь текст
1
7
49
0
Так многие годами живут в несчастливых браках,еще и видимость счастья создают.Например,зайдите в инсту,там все у всех идеально,но мы же не знаем как оно на самом деле
2
1
Бо я найкраща з дитинства, все мені, все для мене, я всюди перша!!!) таке життя, я одна в сім´ї, не люблю конкуренцію ні в чому, у мене завжди були відкриті дороги і вибір із декількох варіантів!)
Бо я буду зла і не буду з ними дружити, а вони від мене залежать, по роботі, по преміях, по бонусах, по їх потребах довгострокових, по відносинах, не дам інтимну, не дам премію, не відпущу по особистих справах, бо вони ніхто, до мого рівня їм дууууже далеко, вони ніколи не будуть тим, ким є я. Якось так, я можу все вирішити, і кожного порішати, а вони просто сірі миші.
3
Якщо я дізнаюся, що мене хтось сре, то його більше нікуди на роботу не візьмуть, я знаю кому правильно подати, ті теж від мене залежать і мою думку послухають.
2
Ну скажемо так-війна внесла свої корективи.
За кордоном наприклад хочеться стосунків бо хочеться душевної( і не тільки) близькості.
Але на перший план вийшли більш пріоритетні задачі-мова, роьота, житло, навчання, постійна якась тривога фоном, бо як не на роьоті якісь непорозуміння то ще щось. Та й з іншим менталітетом тут чоловіки. Тому і виходить, що три роки десь постійно біжиш.
А наприклад я по стану здоров’я надибала одного безмежно симпатичного чоловіка, він лікар але не мій лікар. То я навіть не уявляю що має статись щоб успішний лікар захотів познайомитись з жінкою, яка тільки стає на ноги в новій країні. Це має бути щось екстраординарне.
Тому і ходжу вже довго одна.
За кордоном наприклад хочеться стосунків бо хочеться душевної( і не тільки) близькості.
Але на перший план вийшли більш пріоритетні задачі-мова, роьота, житло, навчання, постійна якась тривога фоном, бо як не на роьоті якісь непорозуміння то ще щось. Та й з іншим менталітетом тут чоловіки. Тому і виходить, що три роки десь постійно біжиш.
А наприклад я по стану здоров’я надибала одного безмежно симпатичного чоловіка, він лікар але не мій лікар. То я навіть не уявляю що має статись щоб успішний лікар захотів познайомитись з жінкою, яка тільки стає на ноги в новій країні. Це має бути щось екстраординарне.
Тому і ходжу вже довго одна.
Вийшла колись здуру в 19 років, більше й думки не було. Однозначно самій краще. Ну або просто не зустріла того з ким краще вдвох.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу