Результати дослідження для диплому

Просила тут взяти участь у тестах для магістерського диплому 2 місяці тому. Дуже дуже дякую, всім хто відгукнувся!
Обіцяла поділитися результатами тому ось:
Тема "Особливості взаємозв´язку ціннісно-смислової сфери і резилієнтності цивліьних в умовах війни".

Показники резилієнтності (CD-RISC-10) показали значущі позитивні кореляційні зв’язки з ціннісною орієнтацією "стимуляція" (r=0.44), показником "мета в житті" (r=0.58), "ціннісне життя"(r=0.45), "життєздійснення" (r=0.54) та "залучене життя" (r=0.55). Крім того, показник СD-RISC-10 має негативний зв’язок зі сприйнятим стресом (PSS-10) (r= -0.58). Інші ціннісні орієнтації не показили значущих кореляційних зв’язків з резилієнтністю.

Примітка. Всього досліджувалися 10 ціннісних орієнтацій за моделлю Ш.Шварца (конформізм, традиція, безпека, універсалізм, доброзичливість, самостійність, стимуляція, гедонізм, досягнення, влада). Ціннісна орієнтація "стимуляція" тут відображає те, наскільки людина цінує новизну, захоплення і виклики в житті. "Мета в житті" - тут назва відповідного опитувальника, і відображає більш широке чем суто "мета" поняття сенсу в житті за теорією В. Франкла. "Ціннісне життя" та "життєздійснення" - це підшкали опитувальника "Залучене життя", і відображають відповідно усвідомлення людиною власних цінностей, та відчуття того, наскільки ці цінності можуть бути втілені у життя. "Резилієнтність" - здатність людини адаптуватися до несприятливих обставин, відновлювати свій психічний стан та/або розвиватися в стресових умовах.

Показники сприйнятого стресу за PSS-10 мають значущі негативні кореляційні зв’язки із ціннісною орієнтацією «стимуляція» (r= -0.34), метою в житті (r= -0.56), ціннісним життям (r= -0.39), життєздійсненням (r= -0.62) та залученим життям (r= -0.57).

Була побудована множинна регресійна модель резилієнтності, що пояснює 42% варіації показника, та містить наступні значущі незалежні предиктори: мета в житті, ціннісні орієнтації «стимуляція» і «безпека». При цьому ціннісна орієнтація «безпека» має негативний зв’язок з резилієнтністю при контролі дії мети в житті і стимуляції, хоча немає значущої простої кореляції.

Множинна регресійна модель сприйнятого стресу, що пояснює 46% варіації містить у якості значущих позитивних предикторів життєздійснення та резилієнтність як здатність особистості.

На основі медіаційного аналізу були показані механізми взаємозв’язку між прямими та опосередкованими предикторами резилієнтності й сприйнятого стресу. Позитивні зв’язки ціннісного життя, життєздійснення, віку і резилієнтності повністю опосередковуються метою в житті.

В медіаційному аналізу також значущими виявляються опосередковані зв´язки резилієнтності і деяких ціннісних орієнтацій, які не мають значущих кореляцій за Пірсоном з резилієнтністю. У випадку ціннісної орієнтації "самостійність" медіаторами її позитивного зв´язку з резилієнтністю є "мета в житті" та "стимуляція". У випадку ціннісних орієнтацій "досягнення", "влада", "гедонізм" медіатором є тільки ціннісна орієнтація "стимуляція".

Особливо цікаво тут виглядає ситуація с гедонізмом, адже при непрямому позитивному зв´язку через стимуляцію з резилієнтністю, його прямий зв´язок з резилієнтністю стає негативним. Що я можу інтепретувати наступним чином: коли людина цінує задоволення, відпочинок і розваги (власне гедонізм) - це може сприяти відновленню її ресурсів і врешті прийняттю нових викликів (стимуляція і активні копінгові стратегії), але також це може сприяти прокрастинації і копінговим стратегіям уникнення (тут проявляється негативний зв´язок з резилієнтністю).

Також негативні зв’язки ціннісного життя, мети в житті, стимуляції і сприйнятого стресу повністю опосередковуються життєздійсненням і резилієнтністю. Негативний зв’язок віку і сприйнятого стресу повністю опосередковується життєздійсненням.

Тобто, якщо пояснити ситуацію опосередкування простими словами, можливий наприклад такий гіпотетичний механізм. Розуміння власних цінностей сприяє тому, що людина знаходить і відчуває сенс в житті, ставить важливі довогострокові цілі. Наявність мети (сенсу в житті) у свою чергу сприяє резилієнтності. І тому "мета в житті" тут виступає "медіатором" (посередником). Для ціннісної орієнтації "самостійніть" одночасно можливо діють два медіатори - "мета в житті" та "стимуляція". Тобто прихильність до самостійних виборів крім зв´язку зі здатністю знайти сенс в житті, сприяє і тому, що людина цікавиться іновим досідом і розглядає стресову ситуацію як виклик, а не тільки як загрозу.

(Слід зазначити, що "опосередковується" та "медіатор" тут вживається у сенсі наявності відповідних статистичних зв´язків, а не доведеного причинного механізму)

Також було виявлено, що люди, які самостійно обирають цінності, мають вищий рівень резилієнтності та нижчий сприйнятого стресу (хоча до цього висновку слід ставитися з обережністю тому, що група з "несамостійним вибором" була дуже маленькою (5 осіб).

Статистично значущих відмінностей між чоловіками та жінками по жодному показнику не знайшлося.

Стосовно зв´язку цінностей і резилієнтності (та психічного здоров´я загалом), дослідження в різних країнах і в різних групах показують різні результати. Найбільш частим результатом є те, що стимуляція, самостійність і гедонізм позитивно пов´язані з кращим станом психічного здоров´я. А традиція, конформізм і безпека доволі часто - негативно (але переважно в західних країнах). Щодо інших цінностей, результати ще більш різноманітні і залежать від контексту.

А ось розуміння власних цінностей і втілення їх в життя, наявність сенсу в житті фактично завжди пов´язано з меншим рівнем симптомів депресії, тривожності, кращим станим фізичного здоров´я.