Підліток побив однолітка і забрав 8 000 грн

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо неповнолітнього обвинуваченого у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, вчиненого в умовах воєнного стану.

Суть справи № 442/8822/25
Судом встановлено, що 15 жовтня 2025 року приблизно о 16 годині 20 хвилин неповнолітній обвинувачений, перебуваючи на вулиці Михайла Грушевського у місті Дрогобичі Львівської області поблизу житлового будинку №42/4, підійшов до групи незнайомих хлопців, серед яких знаходився неповнолітній потерпілий. Між ними виник словесний конфлікт, під час якого обвинувачений помітив у потерпілого значну суму грошових коштів. У цей момент у нього виник прямий умисел на відкрите заволодіння цими коштами із застосуванням насильства.

З метою реалізації свого наміру обвинувачений звернувся до знайомого неповнолітнього, який перебував неподалік на дитячому майданчику, повідомивши йому неправдиву інформацію про те, що потерпілий нібито образив його під час розмови. Під цим приводом він попросив знайомого піти разом із ним для фізичної підтримки та залякування потерпілого. При цьому останній не був обізнаний про справжній злочинний намір обвинуваченого.

Надалі обвинувачений разом зі своїм знайомим підійшли до потерпілого. З метою заволодіння його грошовими коштами обвинувачений наніс потерпілому не менше двох ударів руками по голові. Після цього потерпілий, намагаючись уникнути подальшого насильства та зберегти належні йому кошти, почав тікати у напрямку відділення поштового оператора, розташованого на вулиці Грушевського.

Обвинувачений разом зі своїм знайомим наздогнали потерпілого поблизу зазначеного відділення. У цей момент знайомий обвинуваченого, не усвідомлюючи злочинного наміру останнього, застосував фізичну силу та повалив потерпілого на землю, після чого відійшов убік. Скориставшись ситуацією, обвинувачений почав наносити потерпілому удари руками по голові та тулубу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців на чолі, садна в передвушній ділянці та в ділянці променево-зап’ясткового суглоба, які за висновками медичного дослідження відносяться до легкого ступеня тяжкості та не становлять небезпеки для життя чи здоров’я.

Після цього обвинувачений відкрито заволодів грошовими коштами потерпілого у сумі 8000 гривень, які знаходилися у лівій зовнішній кишені його одягу. Заволодівши грошима, він поклав їх до кишені власного одягу та разом зі знайомим залишив місце події. Зазначений знайомий не бачив моменту викрадення коштів і не був поінформований про це. Надалі обвинувачений розпорядився викраденими коштами на власний розсуд.

Таким чином потерпілому було завдано майнової шкоди на суму 8000 гривень. Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано як відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану, що передбачено частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України.

Позиція та рішення суду
Під час судового розгляду обвинувачений у присутності захисника та законного представника повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтвердив обставини події та зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому. Він повідомив суду, що повернув потерпілому викрадені кошти та попросив у нього вибачення, а також просив суд не призначати суворого покарання та надати можливість виправитися.

Потерпілий та його законний представник у судовому засіданні повідомили, що не мають до обвинуваченого матеріальних чи моральних претензій, а питання щодо призначення покарання залишили на розсуд суду.

З огляду на те, що сторони кримінального провадження не оспорювали фактичних обставин справи та погодилися з недоцільністю дослідження доказів, суд відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Учасникам процесу було роз’яснено, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржувати встановлені обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши сукупність доказів у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю. Дії обвинуваченого суд визнав правильно кваліфікованими за частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України, оскільки він відкрито заволодів чужим майном із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненим в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходив із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахував характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом’якшують покарання. До таких обставин суд відніс вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданих збитків шляхом повернення викрадених коштів потерпілому. Обставин, що обтяжують покарання, судом встановлено не було.

З урахуванням сукупності пом’якшуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також висновків досудової доповіді органу пробації, суд дійшов висновку про можливість застосування положень статті 69 Кримінального кодексу України та призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено санкцією частини четвертої статті 186 цього Кодексу.

Суд визнав обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначив йому покарання у виді трьох років позбавлення волі із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України. Водночас суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без ізоляції від суспільства, у зв’язку з чим на підставі статей 75 та 104 Кримінального кодексу України звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням строком один рік.

На засудженого покладено обов’язок періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання. Також на нього покладено обов’язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення», та пройти навчальний онлайн-курс «Людина та держава. Правила гри» у межах пілотного проєкту з імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини.

Крім того, суд скасував арешт, накладений ухвалою слідчого судді на грошові кошти, які були передані на зберігання потерпілому.