-Ань-• 29 августа 2023
Дії закладу освіти, коли батьки не надають згоду на обробку персональних даних
Дії закладу освіти, коли батьки не надають згоду на обробку персональних даних або подають заяву про її відкликання:
До освітнього омбудсмена надходять запитання від керівників закладів освіти та педагогів щодо їхніх дій у разі:
*відкликання батьками згоди на обробку персональних даних у закладі освіти;
*відмови надавати згоду при зарахуванні до закладу освіти.
У співпраці з Українською Гельсінською спілкою з прав людини публікуємо роз’яснення по кожному конкретному випадку та інформуємо, про те:
*які дані є персональними;
*які правові підстави обробки персональних даних закладом освіти;
*чи є заява про зарахування до закладу освіти підставою для обробки персональних даних;
*яка ціль обробки персональних даних у закладі освіти у межах встановленої мети;
*чи потрібно закладу освіти брати згоду на обробку персональних даних у батьків;
*як діяти закладу освіти, коли батьки відкликають або не надають згоду на обробку персональних даних у закладі освіти.
Ми підготували та оприлюднимо три дописи на цю тему, де будуть докладні роз’яснення. Це – перший з цих трьох дописів.
У завершальному дописі цієї інформаційної кампанії ми надамо орієнтовні тексти відповідей закладу освіти на запити батьків щодо різних ситуації з обробкою персональних даних.
Внесення персональних даних дітей до різних електронних систем, реєстрів, електронних журналів й щоденників, зокрема державних та приватних, має свої особливості. Ці особливості ми опишемо та надамо роз’яснення у наших наступних дописах:
*роз’яснення щодо дій закладу освіти при наданні заяви про відкликання або відмові надавати згоду на обробку персональних даних в електронних інформаційних системах і реєстрах;
*роз’яснення про дії закладу освіти при наданні заяви про відкликання або відмові надавати згоду на обробку персональних даних при переході закладу освіти на електронні журнали й щоденники.
ЯКІ ДАНІ НАЛЕЖАТЬ ДО ПЕРСОНАЛЬНИХ
Персональні дані – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (абзац 10 стаття 2 Закону України “Про захист персональних даних”).
Персональні дані підлягають обробці у визначеному законодавством порядку. Не існує виключного переліку персональних даних, адже це різного роду інформація, за якою можна ідентифікувати особу, передусім її ПІБ, паспортні дані та РНОКПП (Реєстраційний номер облікової картки платника податків – ідентифікаційний номер).
Обробка персональних даних повинна здійснюватися в такий спосіб, щоб забезпечити захист основоположних прав і свобод людини, зокрема невтручання в право на приватність (особисте та сімейне життя) у зв’язку з обробкою персональних даних.
ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ
Згідно зі статтею 11 Закону України “Про захист персональних даних”, підставами для обробки персональних даних є:
1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;
4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;
5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
6) необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта персональних даних у зв’язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.
У закладах освіти підставами для обробки персональних даних є:
*дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
*необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом.
У статті 1 Закону України “Про освіту” визначено, що освітня послуга – комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання. Заклади освіти надають освітні послуги, а здобувачі їх отримують, представниками неповнолітніх осіб є батьки.
Оскільки для отримання освітньої послуги необхідно зарахувати дитину до закладу освіти. Для зарахування до закладу освіти батьки або здобувачі освіти подають заяву, певні документи та/або укладають певний договір. Зарахування до закладу освіти здійснюється на основі відповідної заяви та документів і наданих персональних даних. Також підставою для обробки персональних даних у закладі освіти є дозвіл, який надають батьки для здійснення повноважень закладу освіти шляхом подання заяви про зарахування та надання персональних даних. З цього виникає інша підстава виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законами у сфері освіти.
Служба освітнього омбудсмена звернулася з листом до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за роз’ясненнями щодо дій керівників закладів середньої освіти у разі відмови від надання батьками згоди на обробку персональних даних дитини при її зарахуванні до закладу освіти.
У роз’ясненнях, наданих у відповідь на наш лист, Уповноважений звертає увагу, що, відповідно до частини п’ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Як зазначає Уповноважений, вичерпний перелік підстав для обробки персональних даних визначений статтею 11 Закону. Причому згода суб’єкта персональних даних є лише однією з шести правових підстав для обробки персональних даних, передбачених статтею 11 Закону України «Про захист персональних даних». За наявності підстав, визначених пунктами 2-6 частини першої статті 11 Закону, обробка персональних даних здійснюється без згоди суб’єкта персональних даних.
Адже без обробки персональних даних здобувачів освіти та працівників заклад освіти не може повноцінно здійснювати освітню діяльність. Під час обробки персональних даних заклад освіти та його працівники повинні дотримуватися положень Закону України “Про захист персональних даних”.
Якщо персональні дані обробляються на підставах – здійснення повноважень та закону, то згода на обробку не потрібна.
Варто зауважити, якщо обробка персональних даних здійснюється на підставі письмової згоди, яку особа надає добровільно. Це означає, що особа самостійно вирішує, кому і з якою метою надавати згоду на обробку персональних даних, без ризиків настання для неї негативних наслідків. І в будь-який момент особа може відкликати цю згоду.
ЗАЯВА ПРО ЗАРАХУВАННЯ ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА/АБО УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ – ЗАКОННА ПІДСТАВА ДЛЯ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ
У статті 9 Закону України “Про повну загальну середню освіту” зазначається, що порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
У Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти визначено, що для зарахування та здобуття повної загальної середньої освіти батьки або законні представники дитини чи повнолітній здобувач освіти має подати заяву та певний перелік документів. А заклади освіти (їх філії) обробляють надані їм персональні дані відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». За повноту і достовірність усієї інформації та всіх документів, що подаються до закладу освіти, відповідає особа, яка їх подає (розділ 1 пункт 13 Порядку), тобто батьки чи законні представники дитини або повнолітній учень.
У статті 14 Закону України “Про дошкільну освіту” зазначається, що порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається Положенням про заклад дошкільної освіти. А порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається засновником (засновниками).
Відповідно до Положення про заклад дошкільної освіти, для зарахування дитини до закладу дошкільної освіти батьки мають надати заяву та перелік документів. Подібні вимоги містять й інші нормативно-правові документи у сфері освіти.
Аналогічно, на підставі заяви про зарахування, надання персональних даних та/або укладення договору, здійснюється обробка персональних даних в інших сферах освіти: позашкільній, професійній (професійно-технічній), передвищій та вищій освіті.
Тобто, фактично, з моменту надання батьками чи здобувачами освіти заяви до закладу освіти та/або укладення договору, які містять персональні дані (зокрема – прізвище, ім’я, по батькові та дата народження) вже починається їх обробка.
Подача заяви та документів для зарахування до закладу освіти – це добровільне надання персональних даних для їх обробки. Заклад освіти не може самостійно отримати персональні дані дітей та почати їх обробку. Ці дані надають батьки. Добровільність можна схарактеризувати лише в контексті вибору закладу освіти батьками, до якого зараховується дитина.
Варто зауважити, що здобуття повної загальної середньої освіти в Україні є обов’язковим згідно зі ст. 53 Конституції України, що покладає на батьків (інших законних представників) відповідальність за її здобуття дітьми та передбачає здійснення контролю з боку держави.
Не надання батьками (іншими законними представниками) визначеного переліку документів, що містить персональні дані дитини, унеможливить зарахування до закладу освіти та здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. І це вже є підставою для притягнення батьків до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення або позбавлення їх батьківських прав, відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України. Тобто персональні дані дитини в обов’язковому порядку повинні оброблятися певним закладом освіти.
ОБРОБКА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ У МЕЖАХ ВСТАНОВЛЕНОЇ МЕТИ – ЗДІЙСНЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Обов’язком батьків (інших законних представників) є забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, що вимагає обробки персональних даних дитини закладом освіти.
Важливо, щоб обробка персональних даних здійснювалася у межах встановленої мети, яка обмежується здійсненням освітньої діяльності, й не допускати ситуацій збору персональних даних, які не є необхідними для здійснення освітньої діяльності.
Порушення встановленого порядку обробки персональних даних можуть виникати, якщо заклад освіти буде здійснювати обробку персональних даних або вимагати від батьків надання персональних даних, які не потрібні для визначеної мети, або для передачі іншим особам, установам та організаціям, зокрема приватним, що не передбачено законодавством. Наприклад, певний час назад поширеною була практика отримання від батьків інформації про їхнє місце роботи, що абсолютно не узгоджується із метою обробки для цілей здобуття освіти. Або збір даних про національність дітей та батьків.
Якщо мета обробки персональних даних змінюється і виходить за межі дотримання прав дитини на здобуття освіти, згода батьків чи здобувача є обов’язковою.
Батьки мають право, згідно з вимогами ст. 8 Закону України “Про захист персональних даних”, на отримання інформації щодо обробки своїх персональних даних, пред’являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних та їх зміни тощо.
У наступних дописах ми надамо роз’яснення щодо дій закладу освіти при відкликанні або відмові надавати згоду на обробку персональних даних в електронних інформаційних системах і реєстрах, які належать державі та приватним особам. Адже тут є велика відмінність.
Також готуємо роз’яснення про дії закладу освіти при відкликанні або відмові надавати згоду на обробку персональних даних при переході закладу освіти на електронні журнали й щоденники.
ЧИ ПОТРІБНО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ БРАТИ ЗГОДУ НА ОБРОБКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У БАТЬКІВ ЧИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ?
Практично усі заклади освіти вимагають від батьків підписання згоди на обробку персональних даних. Це зумовлено недосконалістю чинного законодавства України, що спричиняє неоднозначні тлумачення, та відсутністю чіткого розуміння між відмінностями обробки персональних даних на підставі згоди та на підставі законодавства й здійснення його повноважень.
Але заклади освіти вважають, що безпечніше отримати згоду на обробку персональних даних, ніж потенційно ставити себе під загрозу порушити законодавство у сфері захисту персональних даних. Такий підхід закладів освіти пояснюється відсутністю чітких рекомендацій щодо практичного застосування законодавства про захист персональних даних закладами освіти.
Тому, як роз’яснює Уповноважений, не потрібна окрема згода батьків здобувачів освіти на обробку персональних даних, які використовуються в освітньому процесі в освітніх ресурсах, ведення яких передбачено законодавством про освіту для надання освітніх послуг.
Докладно про це читайте у наступному дописі.
ДІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, ЯКЩО БАТЬКИ ВІДКЛИКАЮТЬ ЗГОДУ НА ОБРОБКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ АБО ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ЇЇ НАДАВАТИ ПРИ ЗАРАХУВАННІ ДО ЗАКЛАДУ
Найважливіше – батьки несуть відповідальність за здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Зарахування до закладу освіти неможливе без обробки персональних даних. Умовами зарахування є подача батьками або законними представниками визначених законодавством заяви та переліку документів, що вже означає початок їх обробки. Фактично, коли вони їх подають – заклад освіти починає обробляти дані на підставі закону.
Якщо батьки не нададуть закладу освіти персональні дані дитини – заклад освіти не лише не зможе зарахувати дитину, але й не матиме можливості забезпечити право дитини на здобуття освіти. Адже дитина у закладі освіти має бути ідентифікована, щоб здійснювати освітній процес, надавати допомогу у здобутті освіти, оцінювати, забезпечувати харчування, у разі необхідності – зв’язатися з батьками, видати документ про освіту тощо.
Обробка закладами освіти персональних даних здійснюється на підставі чинного законодавства у сфері освіти – Законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту” та наказів Міністерства освіти і науки України відповідно до конкретно визначеної мети.
Подача заяви батьками про відкликання згоди на обробку персональних даних не призводить до припинення обробки персональних даних дітей, якщо обробка здійснюється для здійснення освітньої діяльності.
Якщо ж батьки відкликають згоду на обробку персональних даних на здійснення іншої, не освітньої діяльності, то вони мають на це повне право.
Заклад освіти зобов’язаний припинити обробку персональних даних дітей та батьків лише тоді, коли батьки чи здобувач освіти відкличе заяву про зарахування до закладу освіти. Відрахування із закладу освіти або переведення учня до іншого закладу є підставою для припинення обробки персональних даних.
Заклад освіти має зареєструвати заяву батьків про відкликання або ненадання згоди про обробку персональних даних і надати відповідь, що обробка персональних даних дитини у закладі освіти здійснюється відповідно до пунктів 2, 3 та 5 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних», на підставі законодавства про освіту, та здійснення повноважень закладу освіти на основі заяви про зарахування батьків/здобувачів та/або укладання договору й надання персональних даних. Без обробки закладом освіти персональних даних заклад освіти позбавлений можливості забезпечити конституційне право дитини на здобуття повної загальної середньої освіти, дитина не зможе мати доступ до освіти, отримати документ про здобуття освіти, а заклад освіти здійснювати свої повноваження.
Зверніть увагу! Внесення персональних даних дітей до різних електронних систем, реєстрів, електронних журналів й щоденників, зокрема державних та приватних, має свої особливості. Ці особливості ми опишемо та надамо роз’яснення у наших наступних дописах.
До освітнього омбудсмена надходять запитання від керівників закладів освіти та педагогів щодо їхніх дій у разі:
*відкликання батьками згоди на обробку персональних даних у закладі освіти;
*відмови надавати згоду при зарахуванні до закладу освіти.
У співпраці з Українською Гельсінською спілкою з прав людини публікуємо роз’яснення по кожному конкретному випадку та інформуємо, про те:
*які дані є персональними;
*які правові підстави обробки персональних даних закладом освіти;
*чи є заява про зарахування до закладу освіти підставою для обробки персональних даних;
*яка ціль обробки персональних даних у закладі освіти у межах встановленої мети;
*чи потрібно закладу освіти брати згоду на обробку персональних даних у батьків;
*як діяти закладу освіти, коли батьки відкликають або не надають згоду на обробку персональних даних у закладі освіти.
Ми підготували та оприлюднимо три дописи на цю тему, де будуть докладні роз’яснення. Це – перший з цих трьох дописів.
У завершальному дописі цієї інформаційної кампанії ми надамо орієнтовні тексти відповідей закладу освіти на запити батьків щодо різних ситуації з обробкою персональних даних.
Внесення персональних даних дітей до різних електронних систем, реєстрів, електронних журналів й щоденників, зокрема державних та приватних, має свої особливості. Ці особливості ми опишемо та надамо роз’яснення у наших наступних дописах:
*роз’яснення щодо дій закладу освіти при наданні заяви про відкликання або відмові надавати згоду на обробку персональних даних в електронних інформаційних системах і реєстрах;
*роз’яснення про дії закладу освіти при наданні заяви про відкликання або відмові надавати згоду на обробку персональних даних при переході закладу освіти на електронні журнали й щоденники.
ЯКІ ДАНІ НАЛЕЖАТЬ ДО ПЕРСОНАЛЬНИХ
Персональні дані – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (абзац 10 стаття 2 Закону України “Про захист персональних даних”).
Персональні дані підлягають обробці у визначеному законодавством порядку. Не існує виключного переліку персональних даних, адже це різного роду інформація, за якою можна ідентифікувати особу, передусім її ПІБ, паспортні дані та РНОКПП (Реєстраційний номер облікової картки платника податків – ідентифікаційний номер).
Обробка персональних даних повинна здійснюватися в такий спосіб, щоб забезпечити захист основоположних прав і свобод людини, зокрема невтручання в право на приватність (особисте та сімейне життя) у зв’язку з обробкою персональних даних.
ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ
Згідно зі статтею 11 Закону України “Про захист персональних даних”, підставами для обробки персональних даних є:
1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;
4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;
5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
6) необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта персональних даних у зв’язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.
У закладах освіти підставами для обробки персональних даних є:
*дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
*необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом.
У статті 1 Закону України “Про освіту” визначено, що освітня послуга – комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання. Заклади освіти надають освітні послуги, а здобувачі їх отримують, представниками неповнолітніх осіб є батьки.
Оскільки для отримання освітньої послуги необхідно зарахувати дитину до закладу освіти. Для зарахування до закладу освіти батьки або здобувачі освіти подають заяву, певні документи та/або укладають певний договір. Зарахування до закладу освіти здійснюється на основі відповідної заяви та документів і наданих персональних даних. Також підставою для обробки персональних даних у закладі освіти є дозвіл, який надають батьки для здійснення повноважень закладу освіти шляхом подання заяви про зарахування та надання персональних даних. З цього виникає інша підстава виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законами у сфері освіти.
Служба освітнього омбудсмена звернулася з листом до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за роз’ясненнями щодо дій керівників закладів середньої освіти у разі відмови від надання батьками згоди на обробку персональних даних дитини при її зарахуванні до закладу освіти.
У роз’ясненнях, наданих у відповідь на наш лист, Уповноважений звертає увагу, що, відповідно до частини п’ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Як зазначає Уповноважений, вичерпний перелік підстав для обробки персональних даних визначений статтею 11 Закону. Причому згода суб’єкта персональних даних є лише однією з шести правових підстав для обробки персональних даних, передбачених статтею 11 Закону України «Про захист персональних даних». За наявності підстав, визначених пунктами 2-6 частини першої статті 11 Закону, обробка персональних даних здійснюється без згоди суб’єкта персональних даних.
Адже без обробки персональних даних здобувачів освіти та працівників заклад освіти не може повноцінно здійснювати освітню діяльність. Під час обробки персональних даних заклад освіти та його працівники повинні дотримуватися положень Закону України “Про захист персональних даних”.
Якщо персональні дані обробляються на підставах – здійснення повноважень та закону, то згода на обробку не потрібна.
Варто зауважити, якщо обробка персональних даних здійснюється на підставі письмової згоди, яку особа надає добровільно. Це означає, що особа самостійно вирішує, кому і з якою метою надавати згоду на обробку персональних даних, без ризиків настання для неї негативних наслідків. І в будь-який момент особа може відкликати цю згоду.
ЗАЯВА ПРО ЗАРАХУВАННЯ ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА/АБО УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ – ЗАКОННА ПІДСТАВА ДЛЯ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ
У статті 9 Закону України “Про повну загальну середню освіту” зазначається, що порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
У Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти визначено, що для зарахування та здобуття повної загальної середньої освіти батьки або законні представники дитини чи повнолітній здобувач освіти має подати заяву та певний перелік документів. А заклади освіти (їх філії) обробляють надані їм персональні дані відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». За повноту і достовірність усієї інформації та всіх документів, що подаються до закладу освіти, відповідає особа, яка їх подає (розділ 1 пункт 13 Порядку), тобто батьки чи законні представники дитини або повнолітній учень.
У статті 14 Закону України “Про дошкільну освіту” зазначається, що порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається Положенням про заклад дошкільної освіти. А порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається засновником (засновниками).
Відповідно до Положення про заклад дошкільної освіти, для зарахування дитини до закладу дошкільної освіти батьки мають надати заяву та перелік документів. Подібні вимоги містять й інші нормативно-правові документи у сфері освіти.
Аналогічно, на підставі заяви про зарахування, надання персональних даних та/або укладення договору, здійснюється обробка персональних даних в інших сферах освіти: позашкільній, професійній (професійно-технічній), передвищій та вищій освіті.
Тобто, фактично, з моменту надання батьками чи здобувачами освіти заяви до закладу освіти та/або укладення договору, які містять персональні дані (зокрема – прізвище, ім’я, по батькові та дата народження) вже починається їх обробка.
Подача заяви та документів для зарахування до закладу освіти – це добровільне надання персональних даних для їх обробки. Заклад освіти не може самостійно отримати персональні дані дітей та почати їх обробку. Ці дані надають батьки. Добровільність можна схарактеризувати лише в контексті вибору закладу освіти батьками, до якого зараховується дитина.
Варто зауважити, що здобуття повної загальної середньої освіти в Україні є обов’язковим згідно зі ст. 53 Конституції України, що покладає на батьків (інших законних представників) відповідальність за її здобуття дітьми та передбачає здійснення контролю з боку держави.
Не надання батьками (іншими законними представниками) визначеного переліку документів, що містить персональні дані дитини, унеможливить зарахування до закладу освіти та здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. І це вже є підставою для притягнення батьків до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення або позбавлення їх батьківських прав, відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України. Тобто персональні дані дитини в обов’язковому порядку повинні оброблятися певним закладом освіти.
ОБРОБКА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ У МЕЖАХ ВСТАНОВЛЕНОЇ МЕТИ – ЗДІЙСНЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Обов’язком батьків (інших законних представників) є забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, що вимагає обробки персональних даних дитини закладом освіти.
Важливо, щоб обробка персональних даних здійснювалася у межах встановленої мети, яка обмежується здійсненням освітньої діяльності, й не допускати ситуацій збору персональних даних, які не є необхідними для здійснення освітньої діяльності.
Порушення встановленого порядку обробки персональних даних можуть виникати, якщо заклад освіти буде здійснювати обробку персональних даних або вимагати від батьків надання персональних даних, які не потрібні для визначеної мети, або для передачі іншим особам, установам та організаціям, зокрема приватним, що не передбачено законодавством. Наприклад, певний час назад поширеною була практика отримання від батьків інформації про їхнє місце роботи, що абсолютно не узгоджується із метою обробки для цілей здобуття освіти. Або збір даних про національність дітей та батьків.
Якщо мета обробки персональних даних змінюється і виходить за межі дотримання прав дитини на здобуття освіти, згода батьків чи здобувача є обов’язковою.
Батьки мають право, згідно з вимогами ст. 8 Закону України “Про захист персональних даних”, на отримання інформації щодо обробки своїх персональних даних, пред’являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних та їх зміни тощо.
У наступних дописах ми надамо роз’яснення щодо дій закладу освіти при відкликанні або відмові надавати згоду на обробку персональних даних в електронних інформаційних системах і реєстрах, які належать державі та приватним особам. Адже тут є велика відмінність.
Також готуємо роз’яснення про дії закладу освіти при відкликанні або відмові надавати згоду на обробку персональних даних при переході закладу освіти на електронні журнали й щоденники.
ЧИ ПОТРІБНО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ БРАТИ ЗГОДУ НА ОБРОБКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У БАТЬКІВ ЧИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ?
Практично усі заклади освіти вимагають від батьків підписання згоди на обробку персональних даних. Це зумовлено недосконалістю чинного законодавства України, що спричиняє неоднозначні тлумачення, та відсутністю чіткого розуміння між відмінностями обробки персональних даних на підставі згоди та на підставі законодавства й здійснення його повноважень.
Але заклади освіти вважають, що безпечніше отримати згоду на обробку персональних даних, ніж потенційно ставити себе під загрозу порушити законодавство у сфері захисту персональних даних. Такий підхід закладів освіти пояснюється відсутністю чітких рекомендацій щодо практичного застосування законодавства про захист персональних даних закладами освіти.
Тому, як роз’яснює Уповноважений, не потрібна окрема згода батьків здобувачів освіти на обробку персональних даних, які використовуються в освітньому процесі в освітніх ресурсах, ведення яких передбачено законодавством про освіту для надання освітніх послуг.
Докладно про це читайте у наступному дописі.
ДІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, ЯКЩО БАТЬКИ ВІДКЛИКАЮТЬ ЗГОДУ НА ОБРОБКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ АБО ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ЇЇ НАДАВАТИ ПРИ ЗАРАХУВАННІ ДО ЗАКЛАДУ
Найважливіше – батьки несуть відповідальність за здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Зарахування до закладу освіти неможливе без обробки персональних даних. Умовами зарахування є подача батьками або законними представниками визначених законодавством заяви та переліку документів, що вже означає початок їх обробки. Фактично, коли вони їх подають – заклад освіти починає обробляти дані на підставі закону.
Якщо батьки не нададуть закладу освіти персональні дані дитини – заклад освіти не лише не зможе зарахувати дитину, але й не матиме можливості забезпечити право дитини на здобуття освіти. Адже дитина у закладі освіти має бути ідентифікована, щоб здійснювати освітній процес, надавати допомогу у здобутті освіти, оцінювати, забезпечувати харчування, у разі необхідності – зв’язатися з батьками, видати документ про освіту тощо.
Обробка закладами освіти персональних даних здійснюється на підставі чинного законодавства у сфері освіти – Законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту” та наказів Міністерства освіти і науки України відповідно до конкретно визначеної мети.
Подача заяви батьками про відкликання згоди на обробку персональних даних не призводить до припинення обробки персональних даних дітей, якщо обробка здійснюється для здійснення освітньої діяльності.
Якщо ж батьки відкликають згоду на обробку персональних даних на здійснення іншої, не освітньої діяльності, то вони мають на це повне право.
Заклад освіти зобов’язаний припинити обробку персональних даних дітей та батьків лише тоді, коли батьки чи здобувач освіти відкличе заяву про зарахування до закладу освіти. Відрахування із закладу освіти або переведення учня до іншого закладу є підставою для припинення обробки персональних даних.
Заклад освіти має зареєструвати заяву батьків про відкликання або ненадання згоди про обробку персональних даних і надати відповідь, що обробка персональних даних дитини у закладі освіти здійснюється відповідно до пунктів 2, 3 та 5 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних», на підставі законодавства про освіту, та здійснення повноважень закладу освіти на основі заяви про зарахування батьків/здобувачів та/або укладання договору й надання персональних даних. Без обробки закладом освіти персональних даних заклад освіти позбавлений можливості забезпечити конституційне право дитини на здобуття повної загальної середньої освіти, дитина не зможе мати доступ до освіти, отримати документ про здобуття освіти, а заклад освіти здійснювати свої повноваження.
Зверніть увагу! Внесення персональних даних дітей до різних електронних систем, реєстрів, електронних журналів й щоденників, зокрема державних та приватних, має свої особливості. Ці особливості ми опишемо та надамо роз’яснення у наших наступних дописах.
4
2
6
18
0
Цікаво, хтось може назвати у яких випадках школа повинна брати згоду?
Не оте все ’ розумне описане’, а конкретно.
Не оте все ’ розумне описане’, а конкретно.
4
когда забирала документы со школы, оказалось, что учительница сама за нас подписала згоду про персональные данные... вот так все просто
29 Серпня 2023Права учасників освітнього процесу та дії закладу освіти під час обробки персональних даних в інформаційних системах і електронних реєстрах:
Аналізуючи звернення керівників закладів освіти та педагогів щодо дій у разі подання батьками заяви про відкликання згоди на обробку персональних даних або заперечення проти обробки даних, в Офісі освітнього омбудсмена розпочали випуск серії публікацій з роз’ясненнями.
Водночас батьків теж цікавить питання – наскільки правомірними є внесення та обробка персональних даних їхніх дітей в електронних системах та реєстрах, власниками яких є комерційні суб’єкти господарювання чи громадські організації.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов у співпраці з Українською Гельсінською спілкою з прав людини пропонує докладно розібратися в питаннях збору та обробки персональних даних учнів та батьків.
Публікуємо текст у майже незмінному вигляді.
Що таке обробка персональних даних
Заклад освіти, який обробляє персональні дані на підставі законодавства (зокрема, про освіту) для здійснення своїх повноважень відповідно до чітко визначеної мети – здійснення освітньої діяльності (стаття 2 Закону України “Про захист персональних даних”), має законні підстави:
*збирати,
*реєструвати,
*накопичувати,
*зберігати,
*адаптувати,
*змінювати,
*поновлювати,
*використовувати,
*поширювати (розповсюджувати, реалізувати, передавати),
*знеособлювати,
*знищувати персональні дані.
Обробка персональних даних передбачає будь-яку дію або сукупність дій із вказаного переліку.
Які персональні дані учнів і батьків обробляє заклад освіти
Варто зазначити, що заборонена обробка персональних даних:
*про расове або етнічне походження;
*про політичні, релігійні або світоглядні переконання;
*про членство в політичних партіях і професійних спілках;
*про засудження до кримінального покарання;
*які стосуються здоров’я, статевого життя;
*біометричних або генетичних (частина 1 статті 7 Закону України “Про захист персональних даних”).
Аналізуючи звернення керівників закладів освіти та педагогів щодо дій у разі подання батьками заяви про відкликання згоди на обробку персональних даних або заперечення проти обробки даних, в Офісі освітнього омбудсмена розпочали випуск серії публікацій з роз’ясненнями.
Водночас батьків теж цікавить питання – наскільки правомірними є внесення та обробка персональних даних їхніх дітей в електронних системах та реєстрах, власниками яких є комерційні суб’єкти господарювання чи громадські організації.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов у співпраці з Українською Гельсінською спілкою з прав людини пропонує докладно розібратися в питаннях збору та обробки персональних даних учнів та батьків.
Публікуємо текст у майже незмінному вигляді.
Що таке обробка персональних даних
Заклад освіти, який обробляє персональні дані на підставі законодавства (зокрема, про освіту) для здійснення своїх повноважень відповідно до чітко визначеної мети – здійснення освітньої діяльності (стаття 2 Закону України “Про захист персональних даних”), має законні підстави:
*збирати,
*реєструвати,
*накопичувати,
*зберігати,
*адаптувати,
*змінювати,
*поновлювати,
*використовувати,
*поширювати (розповсюджувати, реалізувати, передавати),
*знеособлювати,
*знищувати персональні дані.
Обробка персональних даних передбачає будь-яку дію або сукупність дій із вказаного переліку.
Які персональні дані учнів і батьків обробляє заклад освіти
Варто зазначити, що заборонена обробка персональних даних:
*про расове або етнічне походження;
*про політичні, релігійні або світоглядні переконання;
*про членство в політичних партіях і професійних спілках;
*про засудження до кримінального покарання;
*які стосуються здоров’я, статевого життя;
*біометричних або генетичних (частина 1 статті 7 Закону України “Про захист персональних даних”).
Але є певні умови, за яких положення частини 1 статті 7 не застосовується. Вони визначені у частині 2 статті 7 Закону України “Про захист персональних даних”.
Іноді заклади освіти з різних причин збирають ці чутливі дані. Такі випадки яскраво демонструють порушення процедури обробки персональних даних, оскільки вона не відповідає встановленій меті та здійснюється без отримання згоди від батьків. Докладніше про обробку персональних даних у межах встановленої мети – у першій публікації від Офісу освітнього омбудсмена.
Під час зарахування учнів заклад освіти обробляє:
*персональні дані зі свідоцтва про народження,
*персональні дані, що стосуються здоров’я (медична довідка, дані висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (якщо такий є)),
*персональні дані з заяви батьків чи законних представників дитини тощо.
Під час зарахування, переведення дитини до іншого закладу освіти керівник не має права вимагати інших документів із персональними даними, крім тих, що визначені Порядком зарахування (наказ № 367) … та наказом МОЗ “Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів”.
Перелік даних, що обробляються в електронній освітній інформаційній системі для ведення ділової документації закладу в електронній формі визначається додатком до Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі.
Це, зокрема, такі персональні дані учня:
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
*дата народження;
*стать;
*реквізити документа, що посвідчує особу;
*заклад загальної середньої освіти та клас, до якого зарахований учень (дата зарахування/відрахування та підстава);
*пільгова категорія (якщо учень належить до такої категорії);
*відвідування та пропуски занять;
*оцінювання (поточне, тематичне, підсумкове, атестаційне);
*теми уроків;
*прізвище, ім’я, по батькові батьків (за наявності);
*контактна інформація батьків.
Особові справи учнів/вихованців містять:
*номер особової справи;
*тип і назву закладу загальної середньої освіти;
*адресу закладу освіти;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) директора;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) учня/вихованця;
*стать;
*дату народження;
*серію та номер свідоцтва про народження;
*місце проживання учня;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батька, матері або осіб, що їх замінюють;
*дані про заклад освіти до отримання початкової освіти (в разі наявності);
*відомості про перехід з одного закладу освіти до іншого (в разі наявності) тощо.
З докладним переліком даних в інших документах можна ознайомитися в додатку до Інструкції.
Іноді заклади освіти з різних причин збирають ці чутливі дані. Такі випадки яскраво демонструють порушення процедури обробки персональних даних, оскільки вона не відповідає встановленій меті та здійснюється без отримання згоди від батьків. Докладніше про обробку персональних даних у межах встановленої мети – у першій публікації від Офісу освітнього омбудсмена.
Під час зарахування учнів заклад освіти обробляє:
*персональні дані зі свідоцтва про народження,
*персональні дані, що стосуються здоров’я (медична довідка, дані висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (якщо такий є)),
*персональні дані з заяви батьків чи законних представників дитини тощо.
Під час зарахування, переведення дитини до іншого закладу освіти керівник не має права вимагати інших документів із персональними даними, крім тих, що визначені Порядком зарахування (наказ № 367) … та наказом МОЗ “Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів”.
Перелік даних, що обробляються в електронній освітній інформаційній системі для ведення ділової документації закладу в електронній формі визначається додатком до Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі.
Це, зокрема, такі персональні дані учня:
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
*дата народження;
*стать;
*реквізити документа, що посвідчує особу;
*заклад загальної середньої освіти та клас, до якого зарахований учень (дата зарахування/відрахування та підстава);
*пільгова категорія (якщо учень належить до такої категорії);
*відвідування та пропуски занять;
*оцінювання (поточне, тематичне, підсумкове, атестаційне);
*теми уроків;
*прізвище, ім’я, по батькові батьків (за наявності);
*контактна інформація батьків.
Особові справи учнів/вихованців містять:
*номер особової справи;
*тип і назву закладу загальної середньої освіти;
*адресу закладу освіти;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) директора;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) учня/вихованця;
*стать;
*дату народження;
*серію та номер свідоцтва про народження;
*місце проживання учня;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батька, матері або осіб, що їх замінюють;
*дані про заклад освіти до отримання початкової освіти (в разі наявності);
*відомості про перехід з одного закладу освіти до іншого (в разі наявності) тощо.
З докладним переліком даних в інших документах можна ознайомитися в додатку до Інструкції.
Персональні дані щодо здоров’я
Частина персональних даних щодо здоров’я учня передбачена для обробки в шкільному закладі через форму первинної облікової документації N 086-1/о “Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду” в якій є чітке закріплення визначеного кола персональних даних для обробки:
*прізвище, ім’я, по батькові учня;
*місце проживання, телефон учня;
*число, місяць та рік народження учня;
*стать учня;
*найменування закладу освіти, клас, у якому навчається учень;
*число, місяць і рік проведення обов’язкового медичного профілактичного огляду;
*число, місяць та рік проведення попереднього обов’язкового медичного профілактичного огляду;
*висновок щодо стану здоров’я учня, у разі, якщо учень має захворювання, вказують діагноз згідно з Міжнародною класифікацією хвороб або повну назву захворювання за бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини, на яку заповнюється форма;
*група для занять фізичною культурою учня;
*рекомендації відповідно до клінічного протоколу медичного догляду за дітьми віком від 3 до 17 років.
Відповідно до рекомендацій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо захисту персональних даних під час дистанційного надання освітніх послуг, для реєстрації на освітніх платформах для здійснення дистанційного навчання достатньо таких персональних даних здобувача освіти:
*прізвище, ім’я по батькові учня;
*адреса електронної пошти чи номер мобільного телефону;
*клас, у якому навчається дитина.
У процесі обробки персональних даних ЗО може обирати спосіб обробки, але за умови обов’язкового дотримання вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
Частина персональних даних щодо здоров’я учня передбачена для обробки в шкільному закладі через форму первинної облікової документації N 086-1/о “Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду” в якій є чітке закріплення визначеного кола персональних даних для обробки:
*прізвище, ім’я, по батькові учня;
*місце проживання, телефон учня;
*число, місяць та рік народження учня;
*стать учня;
*найменування закладу освіти, клас, у якому навчається учень;
*число, місяць і рік проведення обов’язкового медичного профілактичного огляду;
*число, місяць та рік проведення попереднього обов’язкового медичного профілактичного огляду;
*висновок щодо стану здоров’я учня, у разі, якщо учень має захворювання, вказують діагноз згідно з Міжнародною класифікацією хвороб або повну назву захворювання за бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини, на яку заповнюється форма;
*група для занять фізичною культурою учня;
*рекомендації відповідно до клінічного протоколу медичного догляду за дітьми віком від 3 до 17 років.
Відповідно до рекомендацій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо захисту персональних даних під час дистанційного надання освітніх послуг, для реєстрації на освітніх платформах для здійснення дистанційного навчання достатньо таких персональних даних здобувача освіти:
*прізвище, ім’я по батькові учня;
*адреса електронної пошти чи номер мобільного телефону;
*клас, у якому навчається дитина.
У процесі обробки персональних даних ЗО може обирати спосіб обробки, але за умови обов’язкового дотримання вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
Правомірність обробки закладами освіти персональних даних та їхньої передачі до освітніх інформаційних систем і реєстрів, які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям
Заклад освіти обробляє персональні дані на підставі законодавства про освіту і для здійснення своїх повноважень під час зарахування, на підставі наданої заяви про зарахування батьків/повнолітніх здобувачів, надання документів, зокрема медичних, та/або укладання договору.
Повноваження закладу освіти та перелік державних інформаційних систем і реєстрів зазначені у Законі України “Про освіту”.
Внесення та обробка персональних даних в системах, які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям, потребує окремої згоди від батьків.
Хоча мета використання цих систем може бути й для здійснення повноважень закладу освіти, але водночас ЗО може здійснювати повноваження, не використовуючи послуги комерційних суб’єктів господарювання чи громадських організацій. Зокрема, заклад освіти може використовувати електронні платформи для навчання (Moodle, Google workspace та інші), системи електронного документообороту, які передбачають обробку персональних даних.
Тому батьки та повнолітні здобувачі освіти мають повне право не надавати згоду на внесення та іншу обробку й подавати заперечення щодо обробки даних у персональних реєстрах та системах, які не зазначені у законодавстві та які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям.
Неправомірним та неприпустимим є тиск на батьків щодо примусу надавати згоду на обробку персональних даних в таких системах та реєстрах.
Заклад освіти обробляє персональні дані на підставі законодавства про освіту і для здійснення своїх повноважень під час зарахування, на підставі наданої заяви про зарахування батьків/повнолітніх здобувачів, надання документів, зокрема медичних, та/або укладання договору.
Повноваження закладу освіти та перелік державних інформаційних систем і реєстрів зазначені у Законі України “Про освіту”.
Внесення та обробка персональних даних в системах, які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям, потребує окремої згоди від батьків.
Хоча мета використання цих систем може бути й для здійснення повноважень закладу освіти, але водночас ЗО може здійснювати повноваження, не використовуючи послуги комерційних суб’єктів господарювання чи громадських організацій. Зокрема, заклад освіти може використовувати електронні платформи для навчання (Moodle, Google workspace та інші), системи електронного документообороту, які передбачають обробку персональних даних.
Тому батьки та повнолітні здобувачі освіти мають повне право не надавати згоду на внесення та іншу обробку й подавати заперечення щодо обробки даних у персональних реєстрах та системах, які не зазначені у законодавстві та які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям.
Неправомірним та неприпустимим є тиск на батьків щодо примусу надавати згоду на обробку персональних даних в таких системах та реєстрах.
Дії закладів освіти, якщо батьки відкликають заяву про згоду і заперечують щодо обробки персональних даних у системах і реєстрах, власниками яких є комерційні суб’єкти господарювання та громадські організації
У разі надходження заяви від батьків чи повнолітніх здобувачів освіти щодо припинення обробки персональних даних в інформаційних реєстрах та системах, які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям, заклад освіти має виконати вимоги батьків і здійснити наступні заходи:
*прийняти заяву та зареєструвати її, повідомити батькам вхідний номер і дату реєстрації;
*видалити персональні дані з таких систем;
*подати письмовий запит до власників таких систем і реєстрів із вимогою видалити персональні дані щодо певного здобувача освіти та батьків;
*отримати письмову відповідь від власників систем і реєстрів, куди були внесені та обробляються персональні дані учасників освітнього процесу;
*надіслати письмову відповідь батькам, у якій повідомити про видалення персональних даних із систем і реєстрів, які належать комерційним суб’єктам господарювання та громадським організаціям, і додати письмову відповідь від цих суб’єктів (за наявності);
У керівних принципах “Захист даних дітей в освітньому середовищі” підготовлених Консультативним комітетом конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, зазначається, що згоду на будь-яку обробку даних, включаючи, серед іншого, особливу категорію даних про дитину, надану від імені законних представників або дітей, у жодному разі не можна вважати такою, що легітимізує обробку даних третіми сторонами-постачальниками (пункт 7.1.4).
Водночас в Офісі освітнього омбудсмена просять керівників закладів освіти та батьків уважно вивчати документи, договори інформаційних систем і реєстрів, послуги яких закуповуються чи планують закупити для використання. Обов’язково треба з’ясовувати, кому належать ці системи чи реєстри, хто має до них доступ, як їх захищають, чи передають іншим особам, як будуть використовувати та інші важливі моменти. Це допоможе убезпечити персональні дані від можливих витоку та неправомірного використання.
У разі надходження заяви від батьків чи повнолітніх здобувачів освіти щодо припинення обробки персональних даних в інформаційних реєстрах та системах, які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям, заклад освіти має виконати вимоги батьків і здійснити наступні заходи:
*прийняти заяву та зареєструвати її, повідомити батькам вхідний номер і дату реєстрації;
*видалити персональні дані з таких систем;
*подати письмовий запит до власників таких систем і реєстрів із вимогою видалити персональні дані щодо певного здобувача освіти та батьків;
*отримати письмову відповідь від власників систем і реєстрів, куди були внесені та обробляються персональні дані учасників освітнього процесу;
*надіслати письмову відповідь батькам, у якій повідомити про видалення персональних даних із систем і реєстрів, які належать комерційним суб’єктам господарювання та громадським організаціям, і додати письмову відповідь від цих суб’єктів (за наявності);
У керівних принципах “Захист даних дітей в освітньому середовищі” підготовлених Консультативним комітетом конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, зазначається, що згоду на будь-яку обробку даних, включаючи, серед іншого, особливу категорію даних про дитину, надану від імені законних представників або дітей, у жодному разі не можна вважати такою, що легітимізує обробку даних третіми сторонами-постачальниками (пункт 7.1.4).
Водночас в Офісі освітнього омбудсмена просять керівників закладів освіти та батьків уважно вивчати документи, договори інформаційних систем і реєстрів, послуги яких закуповуються чи планують закупити для використання. Обов’язково треба з’ясовувати, кому належать ці системи чи реєстри, хто має до них доступ, як їх захищають, чи передають іншим особам, як будуть використовувати та інші важливі моменти. Це допоможе убезпечити персональні дані від можливих витоку та неправомірного використання.
Дії закладів освіти, якщо батьки подають заяву про надання інформації щодо передачі та обробки їхніх персональних даних і їхніх дітей у реєстрах і системах
Батьки мають право знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки. Це визначено статтею 8 Закону України “Про захист персональних даних”. Суб’єкт персональних даних має право:
*знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
*отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;
*отримувати не пізніше як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних.
Тому, відповідно до статті 5 Закону України “Про звернення громадян”, у разі надходження запиту від батьків щодо надання переліку, де обробляються їхні персональні дані (чи дані їхніх неповнолітніх дітей), запитом про їхнє місцезнаходження, зокрема про перелік всіх інформаційних систем І реєстрів, куди вони були внесені, їхній зміст тощо, заклад освіти повинен:
*прийняти запит та зареєструвати його. Повідомити батькам вхідний номер і дату реєстрації;
*надіслати письмову відповідь батькам із зазначеним переліком у письмовому вигляді зі вказанням назв систем і реєстрів та їхніх власників;
*перерахувати в письмовій відповіді, які персональні дані були внесені, як вони обробляються.
Батьки мають право знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки. Це визначено статтею 8 Закону України “Про захист персональних даних”. Суб’єкт персональних даних має право:
*знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
*отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;
*отримувати не пізніше як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних.
Тому, відповідно до статті 5 Закону України “Про звернення громадян”, у разі надходження запиту від батьків щодо надання переліку, де обробляються їхні персональні дані (чи дані їхніх неповнолітніх дітей), запитом про їхнє місцезнаходження, зокрема про перелік всіх інформаційних систем І реєстрів, куди вони були внесені, їхній зміст тощо, заклад освіти повинен:
*прийняти запит та зареєструвати його. Повідомити батькам вхідний номер і дату реєстрації;
*надіслати письмову відповідь батькам із зазначеним переліком у письмовому вигляді зі вказанням назв систем і реєстрів та їхніх власників;
*перерахувати в письмовій відповіді, які персональні дані були внесені, як вони обробляються.
До яких державних освітніх інформаційних систем і реєстрів ЗО передають персональні дані
Наразі існує два державні освітні електронні реєстри, куди вносять персональні дані здобувачів освіти:
*Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО);
*Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ).
Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) – це автоматизована система збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб’єктів освітньої діяльності, яку формують (створюють) і використовують для забезпечення потреб фізичних і юридичних осіб. Вона входить до освітньої інфраструктури освіти й зазначена в статті 74 Закону України “Про освіту”.
Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником і володільцем інформації в ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором – державне підприємство “Інфоресурс”, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
ЄДЕБО містить такі складові:
*Реєстр суб’єктів освітньої діяльності;
*Реєстр здобувачів освіти;
*Реєстр документів про освіту;
*Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання;
*Реєстр студентських (учнівських) квитків;
*Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників;
*Реєстр сертифікатів педагогічних працівників.
Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ) – це державна інформаційно-аналітична система, яку використовують суб’єкти освітньої діяльності для ефективного управління закладами освіти (крім закладів вищої освіти). Комплекс входить до освітньої інфраструктури освіти і визначений у статті 74-1 Закону України “Про освіту”.
Власником АІКОМ є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором – державна наукова установа “Інститут освітньої аналітики”, що належить до сфери управління МОН.
Внесення та обробка персональних даних у державних електронних системах АІКОМ та ЄДЕБО визначена у Законі України “Про освіту” та є здійсненням повноважень закладами освіти.
Наразі існує два державні освітні електронні реєстри, куди вносять персональні дані здобувачів освіти:
*Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО);
*Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ).
Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) – це автоматизована система збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб’єктів освітньої діяльності, яку формують (створюють) і використовують для забезпечення потреб фізичних і юридичних осіб. Вона входить до освітньої інфраструктури освіти й зазначена в статті 74 Закону України “Про освіту”.
Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником і володільцем інформації в ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором – державне підприємство “Інфоресурс”, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
ЄДЕБО містить такі складові:
*Реєстр суб’єктів освітньої діяльності;
*Реєстр здобувачів освіти;
*Реєстр документів про освіту;
*Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання;
*Реєстр студентських (учнівських) квитків;
*Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників;
*Реєстр сертифікатів педагогічних працівників.
Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ) – це державна інформаційно-аналітична система, яку використовують суб’єкти освітньої діяльності для ефективного управління закладами освіти (крім закладів вищої освіти). Комплекс входить до освітньої інфраструктури освіти і визначений у статті 74-1 Закону України “Про освіту”.
Власником АІКОМ є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором – державна наукова установа “Інститут освітньої аналітики”, що належить до сфери управління МОН.
Внесення та обробка персональних даних у державних електронних системах АІКОМ та ЄДЕБО визначена у Законі України “Про освіту” та є здійсненням повноважень закладами освіти.
Порушення прав дитини та наслідки для ЗО через невнесення персональних даних дітей до державних інформаційних систем і електронних ресурсів
Заперечення батьками обробки персональних даних здобувачів освіти у визначених законодавством державних системах і електронних реєстрах порушує конституційне право дитини на освіту. Адже між інтересами (правами) дитини повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю повинні переважати над інтересами батьків (цитати з рішень Європейського суду з прав людини в рішенні у справі від 07.12.2006 та рішенні від 27.02.1992).
Припинення обробки персональних даних здобувачів освіти у державних реєстрах ЄДЕБО та АІКОМ призводить до неможливості:
*здійснення навчання здобувачів освіти;
*видачі їм документів про освіту;
*перерахування коштів державних субвенцій для навчання учня в закладі освіти;
*замовлення та отримання підручників для дитини.
Кошти освітньої субвенції “йдуть за дитиною” до закладу середньої освіти, відповідно не отримання коштів на певну дитину (дітей) через невнесення персональних даних до державних систем та реєстрів призведе до порушення прав педагогічних працівників, які отримують заробітну плату з освітньої субвенції відповідно до кількості дітей у закладі освіти. І держава має ідентифікувати, що дитина здобуває освіту в конкретному закладі освіти конкретної громади, що вона здобуває обов’язкову освіту тощо.
Згідно з чинним законодавством у сфері освіти можливість отримати документ про освіту полягає виключно через внесення даних до державної електронної бази. Але якщо цьому суперечать релігійні чи інші особистісні погляди батьків, – наразі немає альтернативного, більш прийнятного для батьків варіанту обробки персональних даних.
Заперечення батьками обробки персональних даних здобувачів освіти у визначених законодавством державних системах і електронних реєстрах порушує конституційне право дитини на освіту. Адже між інтересами (правами) дитини повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю повинні переважати над інтересами батьків (цитати з рішень Європейського суду з прав людини в рішенні у справі від 07.12.2006 та рішенні від 27.02.1992).
Припинення обробки персональних даних здобувачів освіти у державних реєстрах ЄДЕБО та АІКОМ призводить до неможливості:
*здійснення навчання здобувачів освіти;
*видачі їм документів про освіту;
*перерахування коштів державних субвенцій для навчання учня в закладі освіти;
*замовлення та отримання підручників для дитини.
Кошти освітньої субвенції “йдуть за дитиною” до закладу середньої освіти, відповідно не отримання коштів на певну дитину (дітей) через невнесення персональних даних до державних систем та реєстрів призведе до порушення прав педагогічних працівників, які отримують заробітну плату з освітньої субвенції відповідно до кількості дітей у закладі освіти. І держава має ідентифікувати, що дитина здобуває освіту в конкретному закладі освіти конкретної громади, що вона здобуває обов’язкову освіту тощо.
Згідно з чинним законодавством у сфері освіти можливість отримати документ про освіту полягає виключно через внесення даних до державної електронної бази. Але якщо цьому суперечать релігійні чи інші особистісні погляди батьків, – наразі немає альтернативного, більш прийнятного для батьків варіанту обробки персональних даних.
1
Дії закладу освіти, якщо батьки заперечують проти обробки своїх персональних даних і їхніх дітей у державних інформаційних системах і електронних ресурсах
Заклад освіти здійснює обробку персональних даних на підставі законодавства про освіту та для здійснення своїх повноважень, і ця обробка здійснюється на законних підставах без формалізованої згоди від суб’єкта персональних даних у вигляді окремого документа – дозволу на обробку персональних даних.
Існують державні інформаційні системи та реєстри, про які зазначено у законодавстві. Це системи ЄДЕБО та АІКОМ, про які зазначено у статтях 74 та 74-1 Закону України “Про освіту”.
Внесення персональних даних дітей до цих систем визначено у законодавстві та є здійсненням повноважень закладу освіти. Наслідки невнесення персональних даних до цих державних систем перераховані у попередньому розділі.
Тому подача заяви батьками чи повнолітніми здобувачами освіти про відкликання згоди на обробку цих даних у державних реєстрах, якщо така згода була надана, або подача заперечення щодо обробки даних, не повинна мати наслідком припинення такої обробки, оскільки продовжують існувати підстави, які дають право закладу освіти обробляти персональні дані на підставі закону та для здійснення повноважень на основі добровільного подання батьками заяви про зарахування до закладу та надання персональних даних. Тобто заклад освіти має право продовжувати обробку персональних даних в системах ЄДЕБО та АІКОМ.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Заклад освіти зобов’язаний припинити обробку персональних даних дітей і батьків в системах ЄДЕБО та АІКОМ лише тоді, коли батьки чи здобувач освіти подасть заяву про відрахування із закладу освіти або переведення учня до іншого закладу.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Тому в ситуації із запереченнями з боку батьків маємо конфлікт між формальним запереченням батьків проти обробки персональних даних та необхідністю виконання функцій у сфері освіти й забезпечення прав дитини на освіту. Вирішенням такої ситуації може стати запровадження альтернативного механізму, що дозволить мати вибір батькам із відмінними релігійними переконаннями. АЛЕ НАРАЗІ ТАКОГО МЕХАНІЗМУ НЕМАЄ.
Дії закладу освіти у разі отримання заяви батьків із запереченням проти обробки своїх персональних даних та їхніх дітей у державних інформаційних системах та електронних реєстрах:
*прийняти та зареєструвати заяву і повідомити батькам вхідний номер та дату реєстрації;
*надіслати письмову відповідь батькам із зазначеним переліком зі вказанням назв систем і реєстрів та їхніх власників.
У відповіді заклад освіти має зазначити, що обробку персональних даних дитини здійснюють відповідно до пунктів 2-6 частини першої статті 11 Закону України “Про захист персональних даних”, на підставі законодавства про освіту та здійснення повноважень закладу освіти на основі заяви про зарахування батьків/здобувачів та/або укладання договору й надання персональних даних. Також у цьому разі заклад освіти у своїй відповіді на заяву батьків може додатково послатися на статті 74 та 74-1 Закону України “Про освіту”, у яких зазначається мета обробки даних державними системами ЄДЕБО та АІКОМ. Без обробки закладом освіти персональних даних в інформаційних системах ЄДЕБО та АІКОМ заклад освіти позбавлений можливості забезпечити конституційне право дитини на здобуття повної загальної середньої освіти, дитина не зможе мати доступ до освіти, отримати документ про здобуття освіти, а заклад освіти здійснювати свої повноваження.
У наступній публікації освітній омбудсмен роз’яснить, як діяти закладу освіти, коли батьки відкликають заяву про обробку персональних даних (якщо була надана така згода) або виступають проти обробки персональних даних при переході закладу освіти на електронні журнали й щоденники.
Заклад освіти здійснює обробку персональних даних на підставі законодавства про освіту та для здійснення своїх повноважень, і ця обробка здійснюється на законних підставах без формалізованої згоди від суб’єкта персональних даних у вигляді окремого документа – дозволу на обробку персональних даних.
Існують державні інформаційні системи та реєстри, про які зазначено у законодавстві. Це системи ЄДЕБО та АІКОМ, про які зазначено у статтях 74 та 74-1 Закону України “Про освіту”.
Внесення персональних даних дітей до цих систем визначено у законодавстві та є здійсненням повноважень закладу освіти. Наслідки невнесення персональних даних до цих державних систем перераховані у попередньому розділі.
Тому подача заяви батьками чи повнолітніми здобувачами освіти про відкликання згоди на обробку цих даних у державних реєстрах, якщо така згода була надана, або подача заперечення щодо обробки даних, не повинна мати наслідком припинення такої обробки, оскільки продовжують існувати підстави, які дають право закладу освіти обробляти персональні дані на підставі закону та для здійснення повноважень на основі добровільного подання батьками заяви про зарахування до закладу та надання персональних даних. Тобто заклад освіти має право продовжувати обробку персональних даних в системах ЄДЕБО та АІКОМ.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Заклад освіти зобов’язаний припинити обробку персональних даних дітей і батьків в системах ЄДЕБО та АІКОМ лише тоді, коли батьки чи здобувач освіти подасть заяву про відрахування із закладу освіти або переведення учня до іншого закладу.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Тому в ситуації із запереченнями з боку батьків маємо конфлікт між формальним запереченням батьків проти обробки персональних даних та необхідністю виконання функцій у сфері освіти й забезпечення прав дитини на освіту. Вирішенням такої ситуації може стати запровадження альтернативного механізму, що дозволить мати вибір батькам із відмінними релігійними переконаннями. АЛЕ НАРАЗІ ТАКОГО МЕХАНІЗМУ НЕМАЄ.
Дії закладу освіти у разі отримання заяви батьків із запереченням проти обробки своїх персональних даних та їхніх дітей у державних інформаційних системах та електронних реєстрах:
*прийняти та зареєструвати заяву і повідомити батькам вхідний номер та дату реєстрації;
*надіслати письмову відповідь батькам із зазначеним переліком зі вказанням назв систем і реєстрів та їхніх власників.
У відповіді заклад освіти має зазначити, що обробку персональних даних дитини здійснюють відповідно до пунктів 2-6 частини першої статті 11 Закону України “Про захист персональних даних”, на підставі законодавства про освіту та здійснення повноважень закладу освіти на основі заяви про зарахування батьків/здобувачів та/або укладання договору й надання персональних даних. Також у цьому разі заклад освіти у своїй відповіді на заяву батьків може додатково послатися на статті 74 та 74-1 Закону України “Про освіту”, у яких зазначається мета обробки даних державними системами ЄДЕБО та АІКОМ. Без обробки закладом освіти персональних даних в інформаційних системах ЄДЕБО та АІКОМ заклад освіти позбавлений можливості забезпечити конституційне право дитини на здобуття повної загальної середньої освіти, дитина не зможе мати доступ до освіти, отримати документ про здобуття освіти, а заклад освіти здійснювати свої повноваження.
У наступній публікації освітній омбудсмен роз’яснить, як діяти закладу освіти, коли батьки відкликають заяву про обробку персональних даних (якщо була надана така згода) або виступають проти обробки персональних даних при переході закладу освіти на електронні журнали й щоденники.
да. но на тот момент уже ни учительницы этой не было. а мы так торопились забрать документы и забыть как страшный сон эту школу, что просто вылетели оттуда с документами
5.09.2023 Обробка персональних даних в електронних журналах та щоденниках:
Права учасників освітнього процесу та дії закладу освіти
Це третій допис щодо обробки персональних даних у закладі освіти, який ми публікуємо спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ще одне питання, з яким до нас звертаються керівники закладів освіти та педагоги – як діяти закладу освіти, якщо батьки подають заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних у державних або приватних сервісах електронних журналів та щоденників (якщо така згода була надана) і заперечують проти обробки персональних даних.
Ведення класних журналів та щоденників в електронній формі значно спрощує діловодство, дозволяє батькам відстежувати успішність своїх дітей, а педагогічним працівникам у будь-який час та з будь-якого місця заповнювати такий журнал і зберігати інформацію.
В Україні діє безоплатний державний сервіс електронних журналів E-Journal на базі програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” (АІКОМ). Усі інші сервіси електронних журналів належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям. За використання приватних сервісів щорічно сплачують кошти місцеві органи влади, а деінде – батьки. І це – значні кошти, хоча в умовах воєнного стану фінансові можливості місцевих бюджетів та батьків обмежені. При цьому в деяких комерційних суб’єктів господарювання є відповідний захист персональних даних, а у деяких – немає.
Частина комерційних суб’єктів господарювання, громадських організацій, які надають послуги електронних журналів та щоденників, припиняють своє існування на ринку, й невідомою залишається доля персональних даних, якими вони володіли: чи були ці дані знищені, чи десь зберігаються, чи передані країні-агресору. Водночас виникають нові комерційні суб’єкти господарювання, які надають такі послуги.
Чи мають право заклади освіти передавати персональні дані учнів та батьків комерційним суб’єктам господарювання, громадським організаціям та до державного сервісу електронних журналів E-Journal? Чи потрібна для цього згода батьків та повнолітніх здобувачів освіти? Як діяти, коли управління освіти чи заклад освіти закупили послуги електронного журналу та щоденника у комерційного суб’єкта господарювання, а частина батьків заперечують проти обробки персональних даних у комерційних електронних журналах та щоденниках? Ці питання є важливими як для батьків, так і для освіти.
Адже у більшості випадків закупівля цих послуг відбувається без залучення та без інформування батьків, оскільки батьки не беруть участь у виборі таких систем. Частина батьків зауважує, що не користується ними через незручність, застарілість та/або через те, що їм невідомо, як обробляються, зокрема зберігаються персональні дані.
Ці питання потребують дослідження, обговорення та вироблення державної стратегії, внесення змін до законодавства, адаптації його до європейського, зокрема до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних). Вивчення досвіду інших країн показало, що деякі країни створили державний електронний щоденник, інші – залучили до цього приватний сектор.
У документі Консультативного комітету Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних “Захист даних дітей в системах освіти. Виклики та можливі засоби їх вирішення” зазначається, що цифрові дані використовуються все більш потужними технічними організаціями для виробництва інформації та стимулювання прийняття рішень, а знання, добуті з даних в галузі освіти, все частіше використовуються для впливу на поведінку дитини в класі та за його межами й для її прогнозування, баланс сил у житті дитини змінюється у такий спосіб, який дитина не усвідомлює. Тому питання захисту персональних даних у всіх освітніх системах та реєстрах є дуже важливим.
Права учасників освітнього процесу та дії закладу освіти
Це третій допис щодо обробки персональних даних у закладі освіти, який ми публікуємо спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ще одне питання, з яким до нас звертаються керівники закладів освіти та педагоги – як діяти закладу освіти, якщо батьки подають заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних у державних або приватних сервісах електронних журналів та щоденників (якщо така згода була надана) і заперечують проти обробки персональних даних.
Ведення класних журналів та щоденників в електронній формі значно спрощує діловодство, дозволяє батькам відстежувати успішність своїх дітей, а педагогічним працівникам у будь-який час та з будь-якого місця заповнювати такий журнал і зберігати інформацію.
В Україні діє безоплатний державний сервіс електронних журналів E-Journal на базі програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” (АІКОМ). Усі інші сервіси електронних журналів належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям. За використання приватних сервісів щорічно сплачують кошти місцеві органи влади, а деінде – батьки. І це – значні кошти, хоча в умовах воєнного стану фінансові можливості місцевих бюджетів та батьків обмежені. При цьому в деяких комерційних суб’єктів господарювання є відповідний захист персональних даних, а у деяких – немає.
Частина комерційних суб’єктів господарювання, громадських організацій, які надають послуги електронних журналів та щоденників, припиняють своє існування на ринку, й невідомою залишається доля персональних даних, якими вони володіли: чи були ці дані знищені, чи десь зберігаються, чи передані країні-агресору. Водночас виникають нові комерційні суб’єкти господарювання, які надають такі послуги.
Чи мають право заклади освіти передавати персональні дані учнів та батьків комерційним суб’єктам господарювання, громадським організаціям та до державного сервісу електронних журналів E-Journal? Чи потрібна для цього згода батьків та повнолітніх здобувачів освіти? Як діяти, коли управління освіти чи заклад освіти закупили послуги електронного журналу та щоденника у комерційного суб’єкта господарювання, а частина батьків заперечують проти обробки персональних даних у комерційних електронних журналах та щоденниках? Ці питання є важливими як для батьків, так і для освіти.
Адже у більшості випадків закупівля цих послуг відбувається без залучення та без інформування батьків, оскільки батьки не беруть участь у виборі таких систем. Частина батьків зауважує, що не користується ними через незручність, застарілість та/або через те, що їм невідомо, як обробляються, зокрема зберігаються персональні дані.
Ці питання потребують дослідження, обговорення та вироблення державної стратегії, внесення змін до законодавства, адаптації його до європейського, зокрема до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних). Вивчення досвіду інших країн показало, що деякі країни створили державний електронний щоденник, інші – залучили до цього приватний сектор.
У документі Консультативного комітету Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних “Захист даних дітей в системах освіти. Виклики та можливі засоби їх вирішення” зазначається, що цифрові дані використовуються все більш потужними технічними організаціями для виробництва інформації та стимулювання прийняття рішень, а знання, добуті з даних в галузі освіти, все частіше використовуються для впливу на поведінку дитини в класі та за його межами й для її прогнозування, баланс сил у житті дитини змінюється у такий спосіб, який дитина не усвідомлює. Тому питання захисту персональних даних у всіх освітніх системах та реєстрах є дуже важливим.
Читайте у нашому роз’ясненні:
*у якій документації закладу використовуються персональні дані здобувачів освіти та батьків;
*які права учасників освітнього процесу, дані котрих обробляються;
*про державний електронний журнал та щоденник;
*про електронні журнали та щоденники, що належать комерційному суб’єкту господарювання чи громадській організації;
*чи потрібна згода батьків на передачу персональних даних до електронних журналів та щоденників, що належать комерційному суб’єкту господарювання, громадській організації;
*чи потрібна згода батьків на передачу персональних даних до приватних сервісів електронних журналів та щоденників;
*дії закладу у разі подання заяви про відкликання згоди на обробку і заперечення проти обробки персональних даних в електронних журналах та щоденниках, що належать комерційному суб’єкту господарювання чи громадській організації;
*дії закладу освіти, якщо батьки подають заяву про відкликання згоди й заперечують проти обробки персональних даних своїх та їхніх дітей в державних електронних журналах та щоденниках.
*у якій документації закладу використовуються персональні дані здобувачів освіти та батьків;
*які права учасників освітнього процесу, дані котрих обробляються;
*про державний електронний журнал та щоденник;
*про електронні журнали та щоденники, що належать комерційному суб’єкту господарювання чи громадській організації;
*чи потрібна згода батьків на передачу персональних даних до електронних журналів та щоденників, що належать комерційному суб’єкту господарювання, громадській організації;
*чи потрібна згода батьків на передачу персональних даних до приватних сервісів електронних журналів та щоденників;
*дії закладу у разі подання заяви про відкликання згоди на обробку і заперечення проти обробки персональних даних в електронних журналах та щоденниках, що належать комерційному суб’єкту господарювання чи громадській організації;
*дії закладу освіти, якщо батьки подають заяву про відкликання згоди й заперечують проти обробки персональних даних своїх та їхніх дітей в державних електронних журналах та щоденниках.
Комментарии к ответу