Из Виа-гры• 09 сентября 2021
Як взяти себе в руки і продовжити спілкування?
Моєму батьку 67 років. Живе в іншому місті, кожен день ми на зв´язку.
В нього дуже складний характер. Дуже. Та й по телефону в основному монолог. Ну то таке, я можу вислухати.
З 1 вересня мій молодший син пішов до дитячого садка. Дідусю цікаво. Кажу як є - плаче, дитині потрібен час адаптуватися. Батько сміється. Не те, щоб посміхнувся, а конкретно так сміється секунд 30. Я сказала, що це не смішно, що шкода ж дитину, їй тяжко і потрібен час.
В понеділок знову питає, кажу, що не ість нічого в садку, до 15:30 дитина голодна((( Знову сміється. На цей раз я образилася, сказала, що більше нічого розповідати про малого не буду. Що мені сумно, а йому смішно.
Вчора телефонує, питає чи можна приїхати в гості. Кажу ще не знаю, бо син щось захворів. Він знову сміється. І голосно так, довго.
Мені вже конкретно прикро чути сміх від рідного батька, коли моя дитина плаче та хворіє. Ніякого співчуття, підтримки і т.п.
Як взяти себе в руки? Не хочу відповідати на його дзвінки(
В нього дуже складний характер. Дуже. Та й по телефону в основному монолог. Ну то таке, я можу вислухати.
З 1 вересня мій молодший син пішов до дитячого садка. Дідусю цікаво. Кажу як є - плаче, дитині потрібен час адаптуватися. Батько сміється. Не те, щоб посміхнувся, а конкретно так сміється секунд 30. Я сказала, що це не смішно, що шкода ж дитину, їй тяжко і потрібен час.
В понеділок знову питає, кажу, що не ість нічого в садку, до 15:30 дитина голодна((( Знову сміється. На цей раз я образилася, сказала, що більше нічого розповідати про малого не буду. Що мені сумно, а йому смішно.
Вчора телефонує, питає чи можна приїхати в гості. Кажу ще не знаю, бо син щось захворів. Він знову сміється. І голосно так, довго.
Мені вже конкретно прикро чути сміх від рідного батька, коли моя дитина плаче та хворіє. Ніякого співчуття, підтримки і т.п.
Як взяти себе в руки? Не хочу відповідати на його дзвінки(
30
0
Мамі. З мамою я в гарних стосунках. А батько дуже в складних. І мій брат з ним не спілкується. А мені шкода батька
Ну так спросите, что так веселит? Когда он заболеет тоже посмейтесь. Громко заржите на его предложение приехать
Ну це добре, що ви така супер сильна і якби з вас сміялися, що ви захворіли (не посміхалися, не жартували, а конкретно так сміялися), ви б не образилися на ту людину
Ось за це я більше всього турбуюся. Може там серйозні вікові зміни?( Бо, як на мене, це неадекватна реакція.
Але ось вище дівчата пишуть, що це я не така і все ок
Але ось вище дівчата пишуть, що це я не така і все ок
Дело не в силе, автор, а в том что:
1. Вы остро воспринимаете то, что другой человек реагирует НЕ так, как Вам бы хотелось - это странно.
Да, даже если реакция папы неуместна - это его реакция и тут тупо или принять или исключить его реакции из Вашей жизни.
2. Но несмотря на то, что Вам неприятна реакция папы Вы продолжаете и продолжаете общаться с ним. Это странно. Вы мазохиста?
Я не обижаюсь на людей за то, что они думают и чувствуют не так, как я.
1. Вы остро воспринимаете то, что другой человек реагирует НЕ так, как Вам бы хотелось - это странно.
Да, даже если реакция папы неуместна - это его реакция и тут тупо или принять или исключить его реакции из Вашей жизни.
2. Но несмотря на то, что Вам неприятна реакция папы Вы продолжаете и продолжаете общаться с ним. Это странно. Вы мазохиста?
Я не обижаюсь на людей за то, что они думают и чувствуют не так, как я.
Звідки вам знати, який у мене батько?
Він навіть не знав, в якій я школі навчалася. В дитинстві я так боялася його, що ховалася у своїй кімнаті, коли він приїздив додому. Він піднімав руку на мою матір з моїх 4-х років, на моїх очах. Я ходила в порваних чоботях взимку, навіть коли у нього були гроші. Він не дозволяв матері купувати мені джинси, бо він якось виріс без них. Продовжувати?
Я все чекала, коли я виросту і з´їду від нього.
Він навіть не знав, в якій я школі навчалася. В дитинстві я так боялася його, що ховалася у своїй кімнаті, коли він приїздив додому. Він піднімав руку на мою матір з моїх 4-х років, на моїх очах. Я ходила в порваних чоботях взимку, навіть коли у нього були гроші. Він не дозволяв матері купувати мені джинси, бо він якось виріс без них. Продовжувати?
Я все чекала, коли я виросту і з´їду від нього.
ясно, що вікові зміни. Спілкуйтесь з ним про те, що для вас неважливо і не торкає.
Погода, зростання цін і тд
Погода, зростання цін і тд
О, я вас понимаю, мой всегда разговаривал с насмешкой. В детстве было так обидно, заниматься с ним уроками, это были истерики и вечные слезы обиды.
Я на цей раз дуже сильно образилася на нього і не хочу спілкуватися(
Він дзвонить моєму чоловіку, якому мені навіть соромно сказати в чому причина нашого конфлікту.
Але...мене дуже зупиняє те, що батьку 67 років. І, можливо, пропущений чи відбитий дзвінок може бути останнім
Він дзвонить моєму чоловіку, якому мені навіть соромно сказати в чому причина нашого конфлікту.
Але...мене дуже зупиняє те, що батьку 67 років. І, можливо, пропущений чи відбитий дзвінок може бути останнім
вот всей этой истории мне жалко вашего сына, который в стрессе таком, что поесть не может, а вы называете это ’адаптацией’
Папа может быть просто черствым и грубым.
Может уже и какие-то изменения в 🧠
Я веду к тому,что папу Вы не измените и Ваши обиды не сделают его чутким и заботливым. К сожалению, но примите это как данность. Нельзя переделать пожилого человека.
Просто по минимуму давайте информацию ему и не принимайте близко к сердцу его реакцию - ну вот такой он и все.
Может уже и какие-то изменения в 🧠
Я веду к тому,что папу Вы не измените и Ваши обиды не сделают его чутким и заботливым. К сожалению, но примите это как данность. Нельзя переделать пожилого человека.
Просто по минимуму давайте информацию ему и не принимайте близко к сердцу его реакцию - ну вот такой он и все.
І мені дуже шкода( Але через 1.5 міс мені на роботу.
Але не все так пагано. Зранку він припинив плакати на 3-й день. Їсти почав на 4-й. В нас дуже гарні вихавотелі. І на ручки візмуть, і погладять по спинці, коли прокидається. І група в садку невелика - 23 дитинки по списку, ходе десь 12-13.
Так що все буде добре) Сину потрібен час звикнути
Але не все так пагано. Зранку він припинив плакати на 3-й день. Їсти почав на 4-й. В нас дуже гарні вихавотелі. І на ручки візмуть, і погладять по спинці, коли прокидається. І група в садку невелика - 23 дитинки по списку, ходе десь 12-13.
Так що все буде добре) Сину потрібен час звикнути
він мав ціле життя будувати стосунки так, щоб від нього не хотілось відвертатись, щоб заслуговувати на повагу, не кажучи вже про любов.
Це не ваша зона відповідальності
Це не ваша зона відповідальності
У моей мамы наоборот реакция: ’О, Боже , бедный ребёнок, отвели в сад, он там страдает, плачет, ничего не ест наверное! Как ты могла его отвести , он же маленький ещё!’
Это ребенок мой старший уже второй год ходит в сад, причем всё замечательно. Плакал один раз , когда сразу отвели и второй раз , когда заболел там в садике. И это ребенку уже 4,5года.
Я перестала звонить и рассказывать.
Я понимаю, автор, Вы хотите показать ему , что он не одинок. Но не треплите себе нервы, воздержитесь от частых звонков. Будет легче. Тем более, если Вы пишите, что он тираном был всю жизнь... Пускай живёт своей жизнью. А Вы живите своей!
Это ребенок мой старший уже второй год ходит в сад, причем всё замечательно. Плакал один раз , когда сразу отвели и второй раз , когда заболел там в садике. И это ребенку уже 4,5года.
Я перестала звонить и рассказывать.
Я понимаю, автор, Вы хотите показать ему , что он не одинок. Но не треплите себе нервы, воздержитесь от частых звонков. Будет легче. Тем более, если Вы пишите, что он тираном был всю жизнь... Пускай живёт своей жизнью. А Вы живите своей!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу