Птица Говоруша• 11 октября 2022
Померла подруга,сестра ,28 років
В неділю померла подруга,вона ще й сестра мені в 4,хворіла онко,ми ще в середу переписувались,в п’ятницю вона не відповіла,брат сказав ,що спить постійно після хір втручання,а в неділю не стало,я в неділю проплакала день,а сьогодні,в мене стан,ніби це не правда,вона померла закордоном,тому тіло ще не привезли,якась наче як захисна функція,я не вірю просто,в неї було онко,4 роки вона боролася,наче і краще стало закордоном,а потім бах і все,на цьому тижні буде похорон,а я боюся йти,боюся побачити ,що вона мертва,в мене ще й грудне дитя,хоча я себе просто цим заспокоюю …
1
30
0
Співчуваю .. попрощатися вам потрібно, бо потім згодом, себе не пробачите.
Нажаль, але тільки час допоможе вам пережити це горе.
Нажаль, але тільки час допоможе вам пережити це горе.
12
Проводите в последний путь. Страшно и больно терять родных, близких, но пройдите это с ней до конца, рядом. Соболезнования.
7
Я не вірю,ми були дуже близькі,в нас були плани,вона донечку так і не побачила,я постійно захожу в месенджер,але повідомлення так і залишилось не прочитаним
Страх, це тому що ви не прийняли/не вірите/досі не усвідомили, що її більше нема. І навіть після прощання ще довгий час ви в це не будите вірити.
2
Я теж не вірила , поки не побачила, 18 років їй було 😢
Співчуваю Вам автор, але легше не стане. Я вже 22 роки згадую щодня.
Співчуваю Вам автор, але легше не стане. Я вже 22 роки згадую щодня.
Так, це жах, це горе велике, але її земне життя закінчилося, а ви живіть далі, на жаль ми нічого змінити не можемо.
Клятв хвороба, ще жити і жити.
Клятв хвороба, ще жити і жити.
1
Защитная реакция - мозг не хочет принимать действительность. Я вас понимаю. Моих родителей нет, сначала папа, потом мама. И не верилось, что их нет. Даже после проходили дни, недели, а мне всё не верилось. Осталось много ’не’ - не договорили, не увидели, не доделали... Больно за ушедших, и себя жаль, нам ведь жить без них, и только память остаётся. Вы потом примете реальность, а пока поплачьте и собирайтесь с силами, они вам понадобятся. Жизни без смерти не бывает, она неизбежна. Жаль, что рано. Хотелось бы, чтоб люди жили долго и не было бы страшных болезней.
1
Знаете, если вы не уверены,что выдержите похороны
Лучше не ходите.
Сходите в церковь постойте почитайте за нее молитвы
Свечи поставьте
И вам не такой стресс и ее душе хорошо будет
Лучше не ходите.
Сходите в церковь постойте почитайте за нее молитвы
Свечи поставьте
И вам не такой стресс и ее душе хорошо будет
Отмучилась. С 4 стадией смерть как избавление от страданий. Она прошла свой путь. Проводите её, это вам нужно, ей уже без разницы.
1
Все почалося з ноги,була саркома м’яких тканин,а потім метастаз,потім ще один,а потім пухлина в межистінні
В неї була 2-3 стадія,і закордоном та пухлина після хімії спочатку зменшилась,а потім знову збільшилася перед смертю і помирати вона не хотіла,як би важко не було,вона щоразу казала,що боїться і не хоче помирати!!!!вона хотіла жити!!!!
1
Примите искренние соболезнования! Страшная болезнь...Мой папа умер, каждый день вот уже год он для меня жив...
Рак это приговор в большинстве случаев. С момента постановки этого диагноза начинается обратный отсчёт. Все прекрасно это понимают. Кому-то удаётся прожить дольше, кому-то нет. Вашей подруге не повезло. Медицина пока не всесильна. Не убивайтесь, ей не больно, возможно у неё будет новое, захватывающее перевоплощение и шикарная жизнь. Другая.
2
Нажаль, онко - тяжка хвороба і непередбачувана, інколи з 4 ст довго живуть, а буває 2- і все дуже швидко( Мабуть вона була сильною, лікувалася, сподівалася, адже і за кордоном лікувалась. Але не все залежить від лікарів. Так, молода, нажаль... Відпустіть її...
1
В мене раком хворіла бабуся і тітка,Слава Богу,вони досі живі і здорові!я розумію,що це саркома,але люди успішно виліковуються і від такого різновиду.їй мали зробити операцію,просто її забрати
1
В мене мама померла теж молодою. Мені помогло розуміння, що вмерло лише її тіло, а душа - жива. Побачимося колись у вічності. І в Бога нема мертвих, а всі живі
3
Лікування онко - дуже агресивне, і воно ще наслідки дає на сердце, нирки і т.д. В мого чоловіка після першої хімії, просто відмовили нирки( Я розумію, вам тяжко це зараз прийняти, бо вірили, що все вийде. Але не все залежить від нас, від ліків та лікарів. Обіймаю вас. Потрібен тільки час...
В мене теж подруга померла. Теж боялась іти на похорон, аж трусило. Мені було легше стояти подалі від гробу, щоб не бачити. Стояла так, що мені не видно було. Мені так легше було. А повірити ви ще довго не зможете.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу