Да_Я_ТакаЯ_• 14 февраля 2024
Пізно зустрілися....
А є тут такі, хто дійсно ту людину зустрів вже в дорослому віці ( за 30-40-50 років)? Коли ви чи він має за плечима сім´ю. Чи навіть на момент зустрічі хтось був в сім´ї.
Або любили давно, в юності. А потім дорослі зустрілися і знову почуття.
Що ви обрали? Не шкодуєте за вибір?
Просто поговорити . Реальної історії немає.
Або любили давно, в юності. А потім дорослі зустрілися і знову почуття.
Що ви обрали? Не шкодуєте за вибір?
Просто поговорити . Реальної історії немає.
2
5
5
58
0
Я в гостевых отношениях более 6 лет.
Познакомились когда мне было 44, ему 40.
За плечами есть семьи и дети, с обеих сторон.
Это мои лучшие отношения, полное понимание.
Познакомились когда мне было 44, ему 40.
За плечами есть семьи и дети, с обеих сторон.
Это мои лучшие отношения, полное понимание.
28
А в чому питання… Ну зустріла я його в 35, розлученою і з 2 малими дітьми. Чого ж мені було не погодитись на можливість бути щасливою?
Все добре склалось, та і я вже з мозком в голові, а не з рожевим зефіром як в 23.
Все добре склалось, та і я вже з мозком в голові, а не з рожевим зефіром як в 23.
15
Встретила своего, вот именно своего, как мечтала и хотела в юности в 37 лет, до этого был брак, отношения, но все было не то, сейчас чувствую мое
4
Сейчас в новых отношениях мне 37, ему 31. Пока на этапе букетного-цветочного периода. Знакомы давно , 7 лет.
1
3
Встретила в 42, я была в разводе, он не жил с женой уже несколько лет. Развёлся. Потом поссорились, разъехались. Но постоянно думали друг о друге. Сейчас снова отдалились, я уехала из Украины, строим каждый себе новые отношения. Если бы не война, были бы вместе однозначно.
1
5
5
Да, я.
С мужем женились по молодости, влюбленности, в 21/23 года, 12 лет прожили черти как, на одной этой несчастной больной любви держались. На работе познакомилась с мужчиной и пропала. Такой заботы, внимания, помощи и поддержки я не получала никогда. Боролась и отказывалась от ухаживаний больше года, а потом узнала, что муж как бы не борется и не отказывается от ухаживания да другими, на том и разошлись.
Счастлива во втором браке, понимаю, что этот мужчина - мой человек на 10000 % даже в мелочах. Теперь только одна мечта - детки, очень хочу🥹
С мужем женились по молодости, влюбленности, в 21/23 года, 12 лет прожили черти как, на одной этой несчастной больной любви держались. На работе познакомилась с мужчиной и пропала. Такой заботы, внимания, помощи и поддержки я не получала никогда. Боролась и отказывалась от ухаживаний больше года, а потом узнала, что муж как бы не борется и не отказывается от ухаживания да другими, на том и разошлись.
Счастлива во втором браке, понимаю, что этот мужчина - мой человек на 10000 % даже в мелочах. Теперь только одна мечта - детки, очень хочу🥹
21
Мені 40. Зустріла, не знаю що це, але з цією людиною мені дуже комфортно, тягне не передати. Якщо завжди щось було що дратувало у чоловіках, то з ним знаючи про всі таракани, взагалі нічого не дратує. Все влаштовує. Це перша людина, яку я сприймаю такою, як вона є. Але знайомі тільки 2,5 місяця, час покаже. Обоє розлучені.
10
Ми зустрілися в мої майже 38, його 46, обоє розлучені, без дітей. Зараз мені 41, одружилися, народили доньку, цінуємо стосунки, радіємо часу, проведеному разом
18
Я чому взагалі тему написала. От є або сім´я, або просто вже настільки ти зранений попередніми відносинами, що не хочеш нічого. А тут зустрілися і обоє розуміють, що ось, воно. Так рідко буває, але бувають. Оті почуття, про які всі говорять, коли дійсно кохання. Та ви боїтеся знову обернутися, чи діти проти, чи взагалі якщо в сім´ї. І ти от відмовляєшся. Розходьтеся в різні боки. Ти живеш, проходить життя і ти розумієш, що могли ж бути щасливими. А обрали бути правильним, або самостійним, або пішли на поводу у дітей. І в кінці життя ти або з чужою тобі людиною, яку не любиш( бабуся з дідусем так були), або взагалі сама( свекруха подруги, де син був проти маминих відносин) .
І життя пройшло, і ти добровільно від щастя відмовився. Сумно якось (
І життя пройшло, і ти добровільно від щастя відмовився. Сумно якось (
8
Я тоже выбрала мужа и сейчас не жалею ,хоть и сильно влюбилась и долго страдала ,наконец то отпустила и рада этому .Он из семьи уходить не хотел ,я ушла от мужа ,но поняла ,что сделала ошибку и вернулась обратно и Слава Богу.
1
5
Ні, я не народжувала, бо пахала, як коняка, аби жити +- комфортно, поки чоловік шукав себе у цьому світі і пробував різні сфери🤦🏻♀️
Така дурна була, що це капєц, не знаю.
Але зараз не жалкую, бо з дитинкою було би важче самій тягнути все + відповідальність більша + не наважилась би,напевно, на розлучення.
Дякую за побажання, щиро вірю, що десь там наше малятко вже обирає нас 🙌🏻❤️
Така дурна була, що це капєц, не знаю.
Але зараз не жалкую, бо з дитинкою було би важче самій тягнути все + відповідальність більша + не наважилась би,напевно, на розлучення.
Дякую за побажання, щиро вірю, що десь там наше малятко вже обирає нас 🙌🏻❤️
10
В мене дідусь в сім´ї залишився. Бо троє дітей. Як він над бабусею знущався до кінця життя ((( аж видно було, як він її ненавидів. І мені завжди так боляче за бабусю було. А оце зараз розумію, що і він не щасливий був. А могли бути обоє щасливі. З іншими. Просто треба було наважитися
14
1
Сестра моєї братової: вчились разом в технікумі, зустрічались, але його батьки були категорично проти неї, мовляв, не рівня. розійшлись, вона поїхала в Молдавію по розподілу і там назло йому вийшла заміж. Народилось 2 діток, коли дівчата були підлітками - розійшлись, бо чоловік до всього ще й почав пити. Одного разу, коли приїхала до батьків у відпуск, випадково в обласному центрі зустріла того першого. Він теж одружився, коли взнав про її заміжжя, але шлюб розпався дуже швидко. Потім підживав то з однією, то з іншою. Більше часу жив з мамою, тато помер раптово.
Ще через 2 роки життя звело їх теж цілком випадково. Ще 2 роки жили поїздками то вона до нього, то він до неї. В кінці кінців таки одружились))) на той момент Наталі було 46, а Дмитру - 48
Ще через 2 роки життя звело їх теж цілком випадково. Ще 2 роки жили поїздками то вона до нього, то він до неї. В кінці кінців таки одружились))) на той момент Наталі було 46, а Дмитру - 48
17
Да принял простил ,но у нас там длинная история ,это муж подтолкнул меня к другому мужчине .Потом ,когда он это понял ,появился на горизонте другой мужчина с красивыми ухаживаниями и я влюбилась .
От я і обирала ’бути правильною’, а сенс? Дійсно могла прогавити своє теперішнє щастя.
Не знаю, чи буде це на все життя, вже мені так пофіг! Буде щасливі пару років - дякую! Закінчилось щастя і важко обом? Потрібно йти і жити далі окремо один від одного. Життя одне і реально дуже не хочеться на схилі літ зрозуміти, що воно було потрачено на догоджання чиїмось поглядам
Не знаю, чи буде це на все життя, вже мені так пофіг! Буде щасливі пару років - дякую! Закінчилось щастя і важко обом? Потрібно йти і жити далі окремо один від одного. Життя одне і реально дуже не хочеться на схилі літ зрозуміти, що воно було потрачено на догоджання чиїмось поглядам
8
в 40 вийшла заміж за того, кого кохала з 15-ти.
щасливі разом.
мені наразі майже 50. йому трішки більше. мріємо померти в один день.
щасливі разом.
мені наразі майже 50. йому трішки більше. мріємо померти в один день.
12
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу