Ніколи не вкладайте гроші у розвиток і навчання дітей.

так може. он пише, що вже 5 років успішно сама себе забезпечує. незмінним лишився лише махровий егоїзм. і цей пост - спроба притягти за вуха небажання напрягатися для когось ще, крім себе, навіть для власних дітей

Далеко не все такие «посредственности», как вы

Ми просто думаємо, що не всі такі нездібні як ви.
Мені здається у вас не стільки проблема зі здібностями, як з самооцінкою.

Вы на наговариваете, если бы не старались, то толку больше было бы)

Для суцільноі невдахи ви відносно грамотно пишете. До того ж, важливо, щоб у дітей у навчальних закладах було нормальне оточення, мотивоване до навчання, хоча, наприклад, наркоманів зараз скрізь можна зустріти, але питання у їх кількості.
Подякуйте батькам, можливо їх жертовність врятувала вас від багатьох халеп.
Виходить, від батьків ви жертву прийняла, але на своїх дітях зекономите))

звісно. немає на цій планеті людини, яка буде для мене більш цінною, ніж я

видите, вы ж сами понимаете, что люди не прислушиваются к мнению какого-то незнакомого неудачника, но зачем тогда накатали этот пост?

Порада від невдахи)) цікаво!

Автор, ви просто егоїстка, ще й гарна актриса ) граєте дурочку. я маю таку знайому - все життя вона ’нездатна’, вона ’не може’, ’не має хисту’. зате все в її житті відбувається по її бажанням. бо вона вчасне зіграє то дурочку, то жертву. маніпулятор 80 левелу. а для цього треба навіть дуже розумною бути, щоб при мінімальних твоїх вкладеннях і зусиллях життя крутилося навколо тебе і всі задля тебе на задніх лапках ходили

Автор, вы не правы, кружки нужны чтобы найти то что ребенку интересно, школьная программа в этом плане очень узкая.
Я вообще считаю основным внешкольное образование, школьное - это самый минимум

Возможно, у вас низкий интеллект. Это врожденное. Лень-просто отсутствие мотивации.

Так вести треба туди куди дитина хоча і повинен бути прогрес або сильне бажання. А якщо ходити аби було, то нашо

чекайте, то ви вже раз пожили в задоволення, коли батьки вас спонсорували,а тепер ще раз хочете пожити, коли народите своїх дітей? Та ні фіга ви не тупа, ви хитрозроблена)))

Так ви зараз живете краще ніж ваші батьки? Отже вони досягли бажаного.

Як на мене, то є доля істини. В мене радянський атестат, 11 класів, п´ятірки з алгебри, геометрі, біології і ще якість три предмети (вже й забула, бо давно), а все інше - четвірки. Мама в бурсу відвела), на продавця)))). Вивчилася, пішла працювати, роботодавці побачили в мені потенціал. Спочатку мене підвищували, а потім я бігла вчитися (бо було соромно мати посаду з невідповідною освітою) - технікум, університет. Через 7 років після бурси\продавця я була керуючою супермаркету великої мережі.

Это в каком селе у автора есть муз.школа , репетиторы английского и кружки разнообразные ?

Автор, а как вы обучились в Вузе? Почему не идете на рабочую специальность?

Едьте в сезон на клубнику и верните деньги родителям.

как бездарность бездарность, понимаю и поддерживаю,
только один вопрос - за чей счет будете ’жить в кайф’

Мені помогти не могли. Вчилася добре. Але все вдавалось тому й не вибрала те що дійсно моє. Батько вчитель, дрюкав за кожну четвірку, а потім і девятку. Тут мені нічого в зуби ніхто не давав, але передавили давлячи за найменші невдачі. На роботу влаштуватись по диплому не вийшло. Пізніше зрозуміла що не моє. Вкладатись - так, навчили вчитися, досягати, хоч це не завжди виходило. Чесно кажучи, я була б щаслива маючи таких батьків як Ваші і не змушувала б все мені віддавати.
Зрештою мені моя освіта не знадобилась , хоча я працювала. Але особлива дитина перекреслила сподівання мого батька і мої зусилля за всі роки.
І я вже давно не переживаю з цього приводу. І якби знала, краще б жила спокійно, без цього вишколу і олімпіад, поступила де вийшло, гірше не було би якщо чесно. Працювати не можу, дитину залишити ні з ким, батько і чоловік працюють, матері в мене нема. Віддати кудись - я не зможу. Був би син здоровий - старалась би краще нагодувати, вдягнути по можливості, можливо гроші на якийсь платний вуз з часом. Але точно не довбала б оцінками.
Свою дитину якщо вийде віддам в спецклас, щоб не тягнути з нього більше ніж він зможе. Але він активний і любить щось робити руками(ліпити, різати). Може тут нішу свою найде. Взагалі головне щоб дитина була здорова і не вчилась на крайні двійки. А там якщо судилось, то все в неї буде добре.
Родичка свою малу за оцінки дістає, як мене тато колись. Тут я не мовчу, стараюсь підвести що оцінки не головне, це ще нічого не гарантує, аби щаслива була.
Але зовсім позбавити дитину підтримки, якщо це не геть життєвий колапс -вибачте, автор теми, це геть інша крайність. Так теж не варто. Дитина має знати що вона в цьому світі не одна і має бути підтримка,як була у Вас роками завдяки батькам.
Я якби знала своє майбутнє, то не лізла б з шкіри а спокійно жила б. Деякі задатки були, справилась би думаю

Дети вообще самый неблагодарный проект
Мы всю жизнь им должны.
А в конце жизни оказывается что они нам ничего

Но государству нужны дети. Поэтому никто не рассказывает реальность

Взагалі краще не завжди вкладати в дитину, але давати вибір куди хоче і підтримувати коли щось не так(ситуативно) а не весь час. Скрізь має бути баланс
І незалежно можуть помогти грошима чи ні ці очікувавання успішного успіху від дитини, особливо якщо вона справді може, можуть негативно впливати їй на психіку. Це відчувається навіть коли про це не говорять, по випадковим фразам, очікуванням завищеним від тебе. Коли трієчник може спокійно жити, аби гірше не стало, від тебе всі чекають що будеш класна і не прощають найменших помилок, а помилитись все одно колись доведеться. Я розуміла що то не від хорошого життя, але все одно було враження що треба мої оцінки і успіхи а не я сама.

Я сама розберусь, куди вкладати
😁
Посміхнули )

Они и на кружках сидят с телефонами. Моему 7 лет и у него нет телефона и свой я не даю. Он сидит на кружках занимается тем, что там надо. Учитель мне говорил, что со всей группы, а это 10-12 чел, занимаются 2-3 человека. Остальные вообще хз, зачем приходят. Наверно, чтоб не дома

Автор, в деяким моментах ви маєте рацію.

У мене як мами трішки інший підхід.
Своїм хлопцям сказала - репетитори тільки тоді , коли буде бажання знати значно більше шкільної програми. А ходити і повторювати класні завдання - соррі.
Тим більше зараз в неті повно лекцій, уроків
Результат є .

Далі мої враження як дитини - я росла в дуже! забезпеченій сім’ї. Кінець 80х- поч 90х навчання
Батьки звикли , що я сама навчаюся і мені було це в кайф.
Я твори з літератур писала одразу на всі теми , а потім однокласникам роздавала .
Малюнки малювала в кількох варіантах.
Цікавилася технікою рисунка.
В 7 класі перекладала листи з Америки (приносили знайомі батьків)
Це все я пишу, щоб дати картину - таку дитину потрібно фарширувати знаннями.

А моїм батькам було пофіг на поглиблене вивчення мови, взяти уроки з малювання…

І ось як доросла розумію, що тут велика помилка батьків

Автор самое главное в вашей теме - это то, что по вашим словам, вы ленивая и глупая. Поэтому ваши родители просто зря потратили на вас деньги. Так не у всех же так печально как у вас. Многие дети прекрасно и языки осваивают и спорт им идёт на пользу и в ВУЗах учатся хорошо и нормальную работу по специальности себе находят. Так что как раз надо вкладывать деньги и в своё образование\ развитие и в образование своих детей. Исключение , если дети ленивые и глупые.

Автор, может вы и посредственность. Но благодарность должна быть. Помогайте теперь вы родителям . И не рожайте пока )))

Автор, доля правди в ваших словах є.. це я так мучила доньку гімнастикою і кучу бабла туди злила...

По крайней мере ребёнок будет видеть возможности и не останется в том селе

Автор, а ви мені подобаєтесь
Критичне мислення та вміння аналізувати та , головне, робити висновки - заслуговують поваги.