Розсудіть, поведінка чоловіка

Дівчатка, треба погляд зі сторони, бо я така зла, що адекватно не бачу ситуацію. З чоловіком одружені рік. Мені 34 роки, йому 40 (в нього другий шлюб). Він добрий, дбайливий, уважний, проявляє емоції, дарує квіти, допомагає в побуті, інстаграма з кучою тьолок нема, секс хороший, грошей трохи вміє заробити. Любить, за його словами, аж не може

Але є такі ситуації в анамнезі:
- витріщається при мені на дівчат на вулиці, просто миттєва реакція на січьки/піськи і аж не моргає (наче дрібниця, але коли такого багато, починаєш ставати невпевненою в собі)
- у вечір коли освідчувався, переглядувався з дівчиною за сусіднім столиком («я дивився, бо вона дивилася»)
- пробивав у фейсбуці одну дівчинку з роботи (тобто спілкувався по телефону по роботі, після чого дізнавався її ПІБ і шукав у соцмережах. питання нашо?)
- зраджував у кінці шлюбу першій дружині, з коханкою залишилися «друзями» і мені представив її як ледве не члена сім’ї
- брехав, що дружині не зраджував і що з цією коханкою в житті ніколи нічого не було, брехав довго, переконував практично рік
- брехав по різних інших приводах (гроші, минуле, де був, що робив і тд)

Багато ще всього подібного було, й не згадаю зараз. В нас були і спокійні розмови, і скандали. З останнього - домовилися без брехні. І тут дізнаюся, що брехня продовжується (звичайна, побутова). Я дуже старалася довіряти, але ну як? Що б ви робили? Жили б далі, бо це дрібниці і всі мужики такі, чи розлучалися, поки нема дітей? По моїх відчуттях, він просто ненадійний