Дайте згадаю• 12 мая в 23:17
Як ви переживаєте коли чоловік вертається з фронту у відпустку?
Звʼязку з ним майже немає, дуже віддалилися ми. Коли приїжджає як чужа людина… як у вас?
1
16
Спасу мир• 12 мая в 23:50
Непросто.
Але ми обидва усвідомлюємо, що в момент відпусток зустрічаються дві нових людини. Шукаємо точки перетину, намагаємось спиратися на старий досвід. Не завжді старі патерни вже працюють, тоді або відкладаємо проблему на після, або якщо вдається, створюємо новий досвід, знайомимось.
Дуже паршиво, як по мінному полю. І поки кожну відпустку обовязково підриваємось по черзі. Це радості не додає.
Але обидва розуміємо, чому так. І яка ще потім робота попереду, теж. Якщо вирішимо зберігати родину, звісно. Бо може статися так, що у мене або у нього не буде бажання або сил.
Поки тримаємось. За надію, що це не марно.
Воює з першого дня.
Але ми обидва усвідомлюємо, що в момент відпусток зустрічаються дві нових людини. Шукаємо точки перетину, намагаємось спиратися на старий досвід. Не завжді старі патерни вже працюють, тоді або відкладаємо проблему на після, або якщо вдається, створюємо новий досвід, знайомимось.
Дуже паршиво, як по мінному полю. І поки кожну відпустку обовязково підриваємось по черзі. Це радості не додає.
Але обидва розуміємо, чому так. І яка ще потім робота попереду, теж. Якщо вирішимо зберігати родину, звісно. Бо може статися так, що у мене або у нього не буде бажання або сил.
Поки тримаємось. За надію, що це не марно.
Воює з першого дня.
2
8
кураГАЛЯ• 13 мая в 00:14
Он мне не муж, но он за время войны таким психом стал, что аж страшно. И жалко, и страшно. За всех в его окружении, включая его самого и меня саму.
5
Пліснявілий сир• 13 мая в 06:05
Складно .. Коли вперше приїхав я була дуже щаслива, він був десантником , в Серебрянчькому лісі, я страшенно переживала, по 2-3 тижні без зв´язку. Я думала, що віноцінив життя, родину, дітей... Але... Він почав пити. Він не буянить, нікого не рухає, але може пити тупо 3 -4 дні. Каже, що по іншому не може заснути. Та й бачу, що тригерить його те, що він бачить у тилу. Просила звернутися до спеціалістів - але він проблеми не бачить. Та й 2 тижні мало для роботи над цим. Син, 15 років , дуже розчарований. Донька дуже його любить, мала ще, тому вона просто тішиться, що тато поруч. Не знаю що робити, от відверто
6
А вот недавно• 13 мая в 06:31
Слава богам что мой в тылу служит,видимся очень редко,он уже свыкся с мыслью что это очень надолго.Когда приезжает у нас как медовый месяц,он не изменился,так же заботит семья и хочет спокойной жизни.
ПироженкА• 13 мая в 07:57
Ответ дляфрау Гітта
прежнего мужа уже не будет.
Мой остался прежним, ничего не изменилось в нем, но он был нормальным адекватным всегда, около 1,5 на передке, потом в ппо, теперь в штабе
Здоровье ухудшилось сильно((( вот это изменилось но он уже и в возрасте
Здоровье ухудшилось сильно((( вот это изменилось но он уже и в возрасте
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
