Пліснявілий сир• вчера в 21:43
Трагічна доля красуні Наталії Елиїв
У березні 1946 року у Львові сталася подія, яка десятиліттями залишалася під завісою радянської брехні. На вулиці Пекарській жорстоко вбили двох уродженок Копичинців — 21-річну студентку та підпільницю ОУН Наталку Елиїв та її стареньку матір.
Окупаційна міліція швиденько підкинула записку «Так буде всім зрадникам, бандерівці» і закрила справу із фальшивим висновком: «Ето бандьоровская работа». Лише через пів століття, після відкриття архівів КДБ, виплила моторошна правда про останні дні героїні. З юності мала винятковий талант до малювання та гаряче патріотичне серце. Навчаючись у Тернопільській гімназії, вона вступила до Юнацтва ОУН, а згодом до основного підпілля під псевдом «Софійка».
Переїхавши до Львова, Наталка навчалася в Інституті прикладного мистецтва та одночасно була зв´язковою Крайового проводу ОУН.
Через зраду «Софійка» потрапила до рук МДБ. Відмовившись від співпраці, дівчина пройшла крізь справжнє пекло:
• В´язничну камеру з агресивними щурами;
• Нелюдські катування — емдебісти опускали її ноги в окріп, вимагаючи підписати зраду.
Попри нестерпний біль, Наталка не зламалася. Щоб вирватися з рук катів та врятувати побратимів, вона вдавано погодилася на співпрацю, але повернувшись додому, негайно передала підпіллю сигнал про провал та залікувала опечені ноги. Справжню розплату емдебістам влаштували безпосередньо в помешканні Наталки, коли повстанці ліквідували засланих провокаторів. Розуміючи, що «Софійка» забагато знає, сп´янілі оперативники МДБ прийшли її знищити.
• Матір Наталки, яка намагалася покликати на допомогу, російські катюги викинули з вікна 2-го поверху.
• Бачачи загибель матері Наталка схопила молоток і завдала смертельного удару одному з офіцерів МДБ.
• Другий загарбник люто розправився з Наталкою за допомогою кухонного сікача, після чого інсценував «злочин бандерівців».
Окупаційна міліція швиденько підкинула записку «Так буде всім зрадникам, бандерівці» і закрила справу із фальшивим висновком: «Ето бандьоровская работа». Лише через пів століття, після відкриття архівів КДБ, виплила моторошна правда про останні дні героїні. З юності мала винятковий талант до малювання та гаряче патріотичне серце. Навчаючись у Тернопільській гімназії, вона вступила до Юнацтва ОУН, а згодом до основного підпілля під псевдом «Софійка».
Переїхавши до Львова, Наталка навчалася в Інституті прикладного мистецтва та одночасно була зв´язковою Крайового проводу ОУН.
Через зраду «Софійка» потрапила до рук МДБ. Відмовившись від співпраці, дівчина пройшла крізь справжнє пекло:
• В´язничну камеру з агресивними щурами;
• Нелюдські катування — емдебісти опускали її ноги в окріп, вимагаючи підписати зраду.
Попри нестерпний біль, Наталка не зламалася. Щоб вирватися з рук катів та врятувати побратимів, вона вдавано погодилася на співпрацю, але повернувшись додому, негайно передала підпіллю сигнал про провал та залікувала опечені ноги. Справжню розплату емдебістам влаштували безпосередньо в помешканні Наталки, коли повстанці ліквідували засланих провокаторів. Розуміючи, що «Софійка» забагато знає, сп´янілі оперативники МДБ прийшли її знищити.
• Матір Наталки, яка намагалася покликати на допомогу, російські катюги викинули з вікна 2-го поверху.
• Бачачи загибель матері Наталка схопила молоток і завдала смертельного удару одному з офіцерів МДБ.
• Другий загарбник люто розправився з Наталкою за допомогою кухонного сікача, після чого інсценував «злочин бандерівців».
10
2
1
Да Щас же• 2 часа назад
Навіщо нести цю чорнуху чюди. Щоб що? Ті хто свято вірить в СРСР це не допоможе. Інші і так розуміють все.
7
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу