Жизнь после развода

развенчиваться будете,давит на ваши слабые стороны,Чудило.Плевать ему на вас!!!!ничего не делать,спросите у него а чего так быстро(или скажите ему что перед Богом будешь у меня прощения просить?)

Береги ребёнка! Ты представляешь, что она впитывает с Вашими семейными разборками? Каковы её мысли? А ты сама? Ты разве счастлива, когда на тебя орут свекрухиными словами? Ты просыпаешься утром счастливой? Тебе хочется жить ВОТ ТАК??????? Беги, пока не поздно! Всё наладится, ты успокоишься, найдёшь хорошего мужчину: себе любимого, а дочери хорошего отца! Не бойся!!! Это всё пройдено....Я боялась уходить, боялась остаться одной (как бывший мне кричал, что я никому не буду нужна с ребёнком), боялась, что ребёнок остаётся без отца....В общем, всего боялась. Но ушла. Чаша была полна. Любовь утонула. Прошло некоторое время. Я успокоилась, малыш стал улыбаться. Жизнь снова стала цветной. Спустя 2 года после развода я встретила милого молодого человека. Младше себя. Честно, думала, что просто, для встреч. Но он постоянно настаивал, чтобы я брала с собой сына, водил нас по мероприятиям, паркам, фильмам. Пока мой сын не заявил на семейном празднике при всей родне, что он хочет, чтобы этот МЧ стал его папой....Это был ступор. Всеобщий. Там был и он....Тогда ОН встал и сделал мне предложение. Вот уже 12 лет мы вместе. Сын уже взрослый, живёт в другом городе. Родилась ещё доченька. Мы до сих пор любим друг друга. Дети души не чают в нас и друг дружке, хоть и разница в 14 лет.... А сын, будучи взрослым дядькой до сих пор называет его ласково: папа.....

Ваш рассказ -как сказка Вам повезло, вы одна на тысячу,у кого все сложилось второй раз. Ни хочу автора растраивать ,но сейчас очень много одиноких мам с детьми и одиноких женщин (молодых). К сожалению ,сейчас большинство мужчин ,крепкой семье -предпочитают ,свободу. Боулинг после работы,пиво с друзьями. Благодаря девицам легкого поведения,которых к сожалению сейчас пруд пруди ,в каждом клубе. Они не заморачиваются по поводу серьезных отношений . Автор вам желаю ,сделать правильный выбор,но никогда никому не позволяйте вытерать об себя ноги

каже мени идемо в церкву завтра.Що я маю робити??

не показывайте ему свои слезы,а то у него от этого самооценка поднимается.

вам только 20 лет у вас вся жизнь впереди,мне 31 и я ёщё хочу замуж второй раз выйти,правда муж пока не в курсе

одумаеться чистосердечнпо попросить пробачення- пробачення прийму!ЛЮБЛЮ Я ЙОГО!!!!!!!!!!!
ДУРААА. ЗНАЮ!!! сАМА НЕ ПИДУ ДО НОГЬОГО!!!

а тяжко довгий час? в мене що не день то истерика.....Даже хотила повиситись.якби не сусид...Зняв з дерева...

Добрій день. Сама в схожій ституації була. Також думала, якщо вибачиться, зрозуміє, що він до мене погано ставиться (морально ображав), то прийму, хоча я сама речі йому зібрала. В моєму випадку не вибачився, а сам мене ще й звинувачував, що це я сім!ю розрушила. Близько двух місяців мені було дуже погано (прям фізичну біль відчувала), звинувачувала у всьому тільки себе, потім полегчало, вже навіть радувалась життю. Коли минуло 5 місяців, зрозуміла, що вже багатото часу пройшло, він мужчина, і навіть якби вибачився і попросився назад, то життя не склалось-би, адже ще б добавилось те, що я б сама себе накручувала, що в нього за цей період хтось ще був.Потім я йог в кафе побачила з дівчиною, знову ’накрило’ десь на недільку. Зараз минуло пів року, і все твердіше розумію, що він хороша людина, але абсолютно не для мене, ставлю питання, якби повернути все назад (нашу зустріч), чи хотіла б я його зустріти, бути з цим чоловіком і пройти все, що було і не розлучитись - ОДНОЗНАЧНО НІ!!!Хоча добавлю,як тато, він хороший. Приїзджае до дитини 2 рази на неділю (можи поки, а потім перестане). Єдине, що я, ще адекватно не можу з ним розмовляти ( я ток розумію, що сама, підсвідомо, веду себе з ним так, щоб не було жодної можливості з ним помиритись). Так, тепер в мене дуже багато на ноього образи, я ще строю в умі з ним діалоги)))), але мені вже не больно. Я зареєструвалася на сайті знайомств (хоча раніше це було зовсім не про мене), так собі самооцінку підняла)))))), просто на побачення з різними по одному разу сходила. Розумію, що я не хочу, щоб він зі мною так поводився (хоча для ін. людей він був супер) і він вже мені не потрібен. Коли буде дуже погано, звертаетесь сюди. дівчата підтримають - стає легше))). Моя порада, якщо повернеться -приймайте, думаю. що Ви ще не готові порвати, але якщо ні, ТО ЦЕ ТІЛЬКИ НАКРАЩЕ, біль мине, все стане свої місця, трошечки часу ( в меєму випадку - півроку). Якщо хочете, можете мені писати в лічку, буду підтримувати (мені дуже в свій час теж необхідно була допомога).

Добрій день. Сама в схожій ституації була. Також думала, якщо вибачиться, зрозуміє, що він до мене погано ставиться (морально ображав), то прийму, хоча я сама речі йому зібрала. В моєму випадку не вибачився, а сам мене ще й звинувачував, що це я сім!ю розрушила. Близько двух місяців мені було дуже погано (прям фізичну біль відчувала), звинувачувала у всьому тільки себе, потім полегчало, вже навіть радувалась життю. Коли минуло 5 місяців, зрозуміла, що вже багатото часу пройшло, він мужчина, і навіть якби вибачився і попросився назад, то життя не склалось-би, адже ще б добавилось те, що я б сама себе накручувала, що в нього за цей період хтось ще був.Потім я йог в кафе побачила з дівчиною, знову ’накрило’ десь на недільку. Зараз минуло пів року, і все твердіше розумію, що він хороша людина, але абсолютно не для мене, ставлю питання, якби повернути все назад (нашу зустріч), чи хотіла б я його зустріти, бути з цим чоловіком і пройти все, що було і не розлучитись - ОДНОЗНАЧНО НІ!!!Хоча добавлю,як тато, він хороший. Приїзджае до дитини 2 рази на неділю (можи поки, а потім перестане). Єдине, що я, ще адекватно не можу з ним розмовляти ( я ток розумію, що сама, підсвідомо, веду себе з ним так, щоб не було жодної можливості з ним помиритись). Так, тепер в мене дуже багато на ноього образи, я ще строю в умі з ним діалоги)))), але мені вже не больно. Я зареєструвалася на сайті знайомств (хоча раніше це було зовсім не про мене), так собі самооцінку підняла)))))), просто на побачення з різними по одному разу сходила. Розумію, що я не хочу, щоб він зі мною так поводився (хоча для ін. людей він був супер) і він вже мені не потрібен. Коли буде дуже погано, звертаетесь сюди. дівчата підтримають - стає легше))). Моя порада, якщо повернеться -приймайте, думаю. що Ви ще не готові порвати, але якщо ні, ТО ЦЕ ТІЛЬКИ НАКРАЩЕ, біль мине, все стане свої місця, трошечки часу ( в меєму випадку - півроку). Якщо хочете, можете мені писати в лічку, буду підтримувати (мені дуже в свій час теж необхідно була допомога).

Ужас!!!!мне тоже все время плакать хотелось,я держала все в себе.Душа болела долго.

як вин може настильки бути холодним.я ж знаю що ви любить донечку,и отак забратись и пити.ниразу самому не подзвонити. не спитати. як вона.?? не хотити побачити??Я тиждень назад 26,11 подала на розлучення. коли суд буде?? не знаете??7

Ваш рассказ -как сказка Вам повезло, вы одна на тысячу,у кого все сложилось второй раз. Ни хочу автора растраивать ,но сейчас очень много одиноких мам с детьми и одиноких женщин (молодых). К сожалению ,сейчас большинство мужчин ,крепкой семье -предпочитают ,свободу. Боулинг после работы,пиво с друзьями. Благодаря девицам легкого поведения,которых к сожалению сейчас пруд пруди ,в каждом клубе. Они не заморачиваются по поводу серьезных отношений . Автор вам желаю ,сделать правильный выбор,но никогда никому не позволяйте вытерать об себя ноги