Хочу в этот НГ своих отправить по подьезду колядовать, надеюсь все понимают что не с целью наживы, а для знакомства и ...воспоминаний для будущего... Я помню как с сестрой ходили по соседям колядовали, потом радовались конфетаи и долго воспоминали.... А вы, сами, ходили на колядки?
Mango_Apple• 29 декабря 2012
я ходила, своих не пущу. разве что к знакомым. никогда не знаешь, кто дверь откроет, столько придурков развелось.
LittleBlondy• 29 декабря 2012
А мы так ждали хоть соседских детей на Рождество! Жаль, но уже не ходят! А так хотелось настоящего праздничного настроения... Пустите деток к знакомым, и они и знакомые будут вспоминать с теплотой!
mironchikyu• 29 декабря 2012
Я везу своего ребенка к маме, т.к у нас частный дом, ходить негде, а она по подъезду ведет сынулю моего и племяху. Хорошо весь подъезд знакомые, хорошие отношения и сами соседи даже просят, чтобы приводили, особенно те, кто одинокие и колядовать, и щедровать, и засевать. Потом хвалят и радуются, что маленькие, каждый со своим стишком действительно несут радость и праздничное настроение. У меня мама всегда готовит денежку, кофеты, всегда ждет деток!!!!
pratavetra• 29 декабря 2012
Кілька років назад приїхала до подруги якраз на Різдво. Малій її тоді було десь 5 рочків. Вони недавно переїхали і нікого не знали в багатоповерховому будинку. Ну мала весь вечір просилась поколядувати. Ми з подругою нарядили її в костюм кішки, розфарбували носик, вусики, хвостик - така ляля ))
і пішли по квартирах. Ми дзвонили, а потім мала питала: ’Дозвольте заколядувати’.
Врешті решт - з половини 9-поверхового під’їзду нам відкрила тільки молода вагітна дівчина, призналась, що не чекала колядників, навіть цукерок не запаслась. Сунула дитині пару гривень, але дуже дякувала і видно, що приємно було.
А в одній кварирі якась баба відкрила двері, стоїть наша кішечка в рожевій шубці, кучері золоті, питає: ’Дозвольте заколядувати?’. А баба така: ’Не надо нам никаких колядок!’ і захлопнула двері перед дитиною.
Ми були просто в шоці.
Після цього кожного року вони на Різдво їдуть в село, там в костюмах та з піснями обходять і рідних, і знайомих і не знайомих.
І я зі своєю дитиною буду в село їздити, бо хочу щоб він узнав та полюбив українську народну традицію - Колядку. Яка в містах, не превеликий жаль, поступово відмирає.
і пішли по квартирах. Ми дзвонили, а потім мала питала: ’Дозвольте заколядувати’. Врешті решт - з половини 9-поверхового під’їзду нам відкрила тільки молода вагітна дівчина, призналась, що не чекала колядників, навіть цукерок не запаслась. Сунула дитині пару гривень, але дуже дякувала і видно, що приємно було.
А в одній кварирі якась баба відкрила двері, стоїть наша кішечка в рожевій шубці, кучері золоті, питає: ’Дозвольте заколядувати?’. А баба така: ’Не надо нам никаких колядок!’ і захлопнула двері перед дитиною.
Ми були просто в шоці.
Після цього кожного року вони на Різдво їдуть в село, там в костюмах та з піснями обходять і рідних, і знайомих і не знайомих.
І я зі своєю дитиною буду в село їздити, бо хочу щоб він узнав та полюбив українську народну традицію - Колядку. Яка в містах, не превеликий жаль, поступово відмирає.
Сама в детстве в селе у бабушки каждое Рождество колядовала,ходили гурьбой с братьями и сестрами,а потом вечером пересчитывали кто больше наколядовал-такой азарт был !!! и вместе поедали сладкое
и вспоминали забавные случаи..один раз мы проколядовали на веранде-нам специально свет зажгли,а потом в щелку приоткрытой двери дядька нам кукиш протянул и говорит:’Нате вам!’
мы до сих пор с него смеемся))
А в городе боюсь пускать своих детей,а вмесье с ними мне как-то не комильфо ходить..Поэтому у нас традиция,6-ого вечер с домашними,а 7-ого я готовлюсь,ко мне приходят все мои крестники,соотвественно с кумовьямии мы огромной дружной компанией друг у друга колядуем-и дарим денежку,подарки))))такая ляпота,дети себе своей компашкой заняты,мы со взрослыми за столом

и вспоминали забавные случаи..один раз мы проколядовали на веранде-нам специально свет зажгли,а потом в щелку приоткрытой двери дядька нам кукиш протянул и говорит:’Нате вам!’
мы до сих пор с него смеемся)) А в городе боюсь пускать своих детей,а вмесье с ними мне как-то не комильфо ходить..Поэтому у нас традиция,6-ого вечер с домашними,а 7-ого я готовлюсь,ко мне приходят все мои крестники,соотвественно с кумовьямии мы огромной дружной компанией друг у друга колядуем-и дарим денежку,подарки))))такая ляпота,дети себе своей компашкой заняты,мы со взрослыми за столом
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
вот с такой звездой потом у всех вот так 