Ну і як пояснити?

Дівчата, привіт всім. Порадьте, що правильно зробити в такій ситуації - і можливо я щось не правильно сприймаю і даремно себе накручую. Словом, зі сторони воно якось видніше.
В нас з чоловіком 2 діток. Ми живемо окремо в житлі яке купили собі самі, стараємось допомагати як моїм, так і його батькам. З його і з моїми батьками відносини хороші. Його мама взагалі мені дуже подобається - розумна зважена жінка. ( в мене ж характер вогонь - я можу себе контролювати і не показувати, але такої внутрішньої стриманості немає). З батьком чоловіка теж відносини ніби непогані. вони в разі чого завжди готові допомогти з дітьми, так само, як і мої батьки. але в тому немає необхідності. Іноді привезти на вихідні або разом заїхати в гості - це для мене норма, але не нав"язувати своїх дітей комусь.
В чоловіка є сестра. Вона в свої 30 років ніколи ніде не працювала. Має дитину 2 років. Загалом непогана але. З чоловіком дитини вони ніколи не жили разом - і взагалі він дуже безвідповідальний. Що вона що дитина йому не треба. До останнього часу вона жила за допомогу на дитину і допомогу батьків чоловіка ( продуктами, грошами і тд), перед тим на степендію і допомогу датьків, між освітою і народженням дитини - просто за гроші батьків. живе вона теж від них окремо. вони їй купили квартиру ще давніше.
в нас періодично з"являлись конфлікти з нею, бо тільки ми приїжджаєм в гості до їх батьків - обов"язково приїжджає вона - при чому за дитиною вона дивиться погано - зачасту в дитини 38,5-38 температура ( в мене таке враження, що він в неї постійно хворий). мені теж не охота, щоб мої діти вчились від нього поведінці дитини, за якою ніхто ніколи не дивився, да і не хочеться щоб він зайвий раз їх заражав. Вони в мене ще теж маленькі ( 4 і 1,5 роки). при чому на питання, чому вона приїжджає з завідома хворою дитиною - в нас стався конфлікт - вона доказувала, що він здоровий, і взагалі, що мене вбило ( мами чоловіка в кімнаті не було, був батько) - вона в нього попросила підтвердити, що він постійно дивиться за нашими дітьми, а її тут ні разу не ночував. в мене було пару разів, що я його там нянчила, бо свекруху непланово викликали на роботу (вона тоді ще не була на пенсії0- і не було на кого його лишить - і свекор підтвердив...мене це дуже образило.
але пройшов час, відносини більш менш налагодились - я попросила казати нам, коли є вона - ми тоді просто не будем приїжджати. а останнім часом стало ще цікавіше. мама знайшла їй роботу ( біля 2 місяців назад), при чому заплатила за те, щоб її взяли ну мінімум її 1,5 річну зарплату. сестрі про плату, за те, що її візьмуть, ясна річ ніхто про це не сказав. найсмішніше - що тепер малий постійно в свекрухи. мені її просто шкода, вона вже старша жінка і тд. і малого вони їй оформили в садок ( але він біля її дому) - а батьки чоловіка живуть 15 км звідти. останньою краплею стало те, що у нього крепко піднялась температура - і сестра знову привезла його до батьків, хоча в неї вихідні, і вона тільки день чи два як його в них забрала, перед тим жив там 2 тижні. а сама поїхала. з свахою говорити не хочу - мені її шкода, вона розуміє ситуацію, але переживає за свою дочку. а та чим далі тим більше починає користуватись ситуацією. не знаю що робити. здавалось би і не моя справа, але не дуже приємно, і я усвідомлюю, що батьки чоловіка не вічні. до його племінника я відношусь добре - хороший хлопчик, зараз як за ним сваха дивиться перестав бути диким, як раніше. але я розумію, що за пару років нам прийдеться доглядати не тільки за батьками чоловіка і за моїми, а і за дитиною його сестри... і якщо за першими двома я буду робити це з радістю, бо вони нас виростили, і дійсно ми їх любим, то малого я вроді і люблю, мені його шкода, але не хочу нести ще і за нього відповідальність. з чоловіком про це все говорила - він каже, пройде час, побачим. я так розумію він в разі чого вже змирився з цим фактом. в них в сім"ї так було заведено - що для неї все - а він - самостійний)
Вибачте, що стільки тексту. Дякую тим, хто прочитав до кінця.