Близнюкам Артему і Давиду Бойкам потрібна допомога! У хлопчиків ДЦП
Администрация сайта Kidstaff не собирает пожертвования на благотворительность и не несет ответственность за действия или бездействия автора объявления, родителей ребенка, волонтеров и любых других лиц, причастных к сбору пожертвований. Администрация сайта Kidstaff не проверяет подлинность предоставляемых документов, не контролирует приход и расход средств по сбору. Любые пожертвования совершаются посетителями сайта Kidstaff исключительно по своему собственному желанию, осознавая значение своих действий. Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям. на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога. У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає. Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки) Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків. У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово ’мама’ і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам. Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед. Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя. Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко. За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими. Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково. Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово ’мама’. Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими.
Пані Любо, так, цифри у рахунку вражають... Але будемо надіятись, що спільними зусиллями зможемо назбирати потрібну суму :) А на коли приблизно Ви плануєте проходити наступний курс?
Пані Любо, так, цифри у рахунку вражають... Але будемо надіятись, що спільними зусиллями зможемо назбирати потрібну суму :) А на коли приблизно Ви плануєте проходити наступний курс?
Я теж ввапжаю, що спільними зусиллями все можливо!
Привіт усім! Перепрошую, що пропала, але на те є причина. Я зараз працюю вдень і вночі. Вдень зі своїми хлопцями, а вночі саменька. Творю листівочки. Поки купують їх, то треба робити. Поки руки ще мої працюють )) Не завжди є охочі їх придбати і тоді я розкидаю в групах і прошу, щоб люди звернули увагу і може комусь захочеться купити і так допомогти. Я підняла ціну на листівки. Були 50 грн, а тепер продаю по 70 грн, бо топчуся на одному місці. Зробили листівки, продала, закупила матеріал для нових робіт, а відкладати немає що. Змушена була підняти ціну. Хоча і розумію, що менше будуть купувати, бо в першу чергу відгукуються самі д мами особливих дітей. Вони перші завжди купують. Але то важка праця з такими хлопцями як мої. Не знаю чи хто змін би. Я майже закрила борг в 20000 в клініці. Лишилось ще трохи. Мені геть легше дихати стає, бо я не можу рухатися далі. Який сенс збирати на новий курс лікування, якщо минулий ще не до кінця оплачений. Ще малесенький крок і все буде. На наступний курс лікування нам в червні. 27 червня має початися наше лікування. Не знаю... З кожним разом все важче і важче і я не молодію ))) Ну якось раніше я ще гасала (як молода)))) а зараз то відчуваю дуже втому. Спина болить дуже. От наче і ходячі діти, але надьоргаєшся так, що та спина не витримує. Підняти, підсадити, витягнути і постійно сіпаєшся, щоб не впали, бо з їхньою порушеною координацією, то дуже легко пошкодитися, а любе падіння нас відкидає назад. Наче вже і навчені падати, якщо можна так сказати, бо і падати треба вчити їх. Ми пройшли курс масажу. Трохи укріпили м’язи, бо просто сидіти і чекати наступного курсу лікування у нас не виходить. Ніякого результату не буде. Я спеціально не плачу і не пишу вам про загальний стан дітей. Не хочу того співчуття. Не хочу, щоб допомагали зібрати гроші шкодуючи мене і моїх дітей. Просто знайте, що іноді то на межі все. Важко так, що дихнути не можеш. Іноді я думаю, що вже так як мені, то нікому так не важко. Коли впали в один день двоє, коли кричать на усю хату, що серце розривається і вже потім не збирається до купи. Сама не знаю де беруться ті сили ))) Але вони в мене найкращі! Як не крути )) І здорові падають, і здорові верещать, і здоровим щось болить... От якщо у вас є бажання допомогти цим найкращим, то я з радістю і великою вдячністю прийму вашу допомогу, бо я сама не можу справитися. Якась немічна )) На червень місяць треба 74000 грн Це страшно великі гроші для усіх, а для мене-це космос. Але мені треба цей космос. Я не здамся без бою ))) Дякую усім, хто допомагає. Ця ваша допомога іноді як ковток свіжого повітря. Коли втрачаєш надію, і так все погано, а тут переказ на карточку для Артема і Давида. І розправляються ті плечі сутулі )) і здається, що все вийде і ми зможемо. Дякую вам усім за ту надію. Ви неймовірні люди, бо коли мене немає, то ви завжди тут.