В продолжение темы про бывшую жену..

Если бы мы с муже жили как соседи, не касалось бы, если бы в мою жизнь не лезли тоже. А так.. Да ситуации разные многих бросают с детьми на улице без денег и работы. Но есть и те немногие которых даже после развода оставляют с квартирой и деньгами. А из за тех несчастных, наверное у всех сложилось впечатление, что если бывшая значит жертва которая должна отомстить бывшему мужу и его избраннице за свои проблемы. Может и так...

Ой, я Вам співчуваю. Правильно в попередній темі хтось відповів, що це тип жінок такий. У мене взагалі ситуація сумна і смішна одночасно.
З чоловіком уже 8 років разом, є дитина дворічна, любов та злагода в сім’ї. АЛЕ! періодично нагадує про себе, так сказати, колишня. Ще років за 5 до знайомства зі мною, у чоловіка був з нею інтим кілька разів, потім він переїхав і стали спілкуватись як друзі. Вони вчились разом, при чому вона була одружена і вже мала дитину. Але чоловік її поїхав на заробітки, от вона і крутила хвостом. Мій повівся. Любові там не було, навіть не цілувались, лише секс. Вона у нього була перша жінка. З самаго початку вони домовились, що лише інтим. Так от тепер вона, знаючи що він одружений, періодично телефонує, пише, нагадує про колишнє, пропонує зустрічі. При чому мене взагалі ігнорить) Чоловік каже, що нема часу, або просто не відповідає, але послати її не може, бо не хоче образити. (Правду кажуть психологи, що перша жінка для мужчини, як мати.) А мені і шкоді її, і дратує періодично... Я не проти, щоб вона навіть була подругої сім’ї, але ж вона хоче лише мого чоловіка! Я не вважаю, що це нормально. До речі, вона теж ніде не працює, народила ще одні дитині і розвелася. Такий тип жінок...

Нда, веселе в вас життя
.

Ви молодець що так все сприймаєте. Терпіння вам.

В мене ситуація чимось на вашу схожа, але трішки навпаки.
До мене намагається( вже більше 10 років влаштовує емоційні качелі) повернутися мій колишній. Той самий, який колись, вирішив піти за ліченні дні до весілля, до моєї дружки (чесно, як же ж мені пощастило що тоді так трапилось, хоча саме тоді здавалося що кінець світу настав)
І йому байдуже що м неме сім´я є, дітки....

Ой, я Вам співчуваю. Правильно в попередній темі хтось відповів, що це тип жінок такий. У мене взагалі ситуація сумна і смішна одночасно.
З чоловіком уже 8 років разом, є дитина дворічна, любов та злагода в сім’ї. АЛЕ! періодично нагадує про себе, так сказати, колишня. Ще років за 5 до знайомства зі мною, у чоловіка був з нею інтим кілька разів, потім він переїхав і стали спілкуватись як друзі. Вони вчились разом, при чому вона була одружена і вже мала дитину. Але чоловік її поїхав на заробітки, от вона і крутила хвостом. Мій повівся. Любові там не було, навіть не цілувались, лише секс. Вона у нього була перша жінка. З самаго початку вони домовились, що лише інтим. Так от тепер вона, знаючи що він одружений, періодично телефонує, пише, нагадує про колишнє, пропонує зустрічі. При чому мене взагалі ігнорить) Чоловік каже, що нема часу, або просто не відповідає, але послати її не може, бо не хоче образити. (Правду кажуть психологи, що перша жінка для мужчини, як мати.) А мені і шкоді її, і дратує періодично... Я не проти, щоб вона навіть була подругої сім’ї, але ж вона хоче лише мого чоловіка! Я не вважаю, що це нормально. До речі, вона теж ніде не працює, народила ще одні дитині і розвелася. Такий тип жінок...

І як Ви реагуєте? Як реагує Ваш чоловік??? мене іноді бісить, що чоловік не може їй сказати так, щоб відстала. Він не бачить, що вона його домагається, каже, що я перебільшую, вона просто по дружбі. Ага, запрошує його ввечері в готель, де вона зупинилась, чисто по дружбі. Якби вона запросила нас вдвох, я б його самого відправила, не проблема. І їй не хочу ні писать, ні звонить, бо реально вона робить вигляд, що нас із дитиною не існує.

очень часто бывает живет семья много лет плечо к плечу еще с студенческих лет, тянут друг друга, переживают вместе разные жизненные ситуации, копят на машину, квартиру, дачу строят планы на 100 лет вперед, рожают детей....а потом бац и появляетесь вы такая вся из себя, хорошая незаезжинная бытом и проблемами и претендуете на все готовое. А у мужа как раз к этому возрасту кризис среднего возраста и ему вдруг захотелось чего-то новенького.....

Ой, я Вам співчуваю. Правильно в попередній темі хтось відповів, що це тип жінок такий. У мене взагалі ситуація сумна і смішна одночасно.
З чоловіком уже 8 років разом, є дитина дворічна, любов та злагода в сім’ї. АЛЕ! періодично нагадує про себе, так сказати, колишня. Ще років за 5 до знайомства зі мною, у чоловіка був з нею інтим кілька разів, потім він переїхав і стали спілкуватись як друзі. Вони вчились разом, при чому вона була одружена і вже мала дитину. Але чоловік її поїхав на заробітки, от вона і крутила хвостом. Мій повівся. Любові там не було, навіть не цілувались, лише секс. Вона у нього була перша жінка. З самаго початку вони домовились, що лише інтим. Так от тепер вона, знаючи що він одружений, періодично телефонує, пише, нагадує про колишнє, пропонує зустрічі. При чому мене взагалі ігнорить) Чоловік каже, що нема часу, або просто не відповідає, але послати її не може, бо не хоче образити. (Правду кажуть психологи, що перша жінка для мужчини, як мати.) А мені і шкоді її, і дратує періодично... Я не проти, щоб вона навіть була подругої сім’ї, але ж вона хоче лише мого чоловіка! Я не вважаю, що це нормально. До речі, вона теж ніде не працює, народила ще одні дитині і розвелася. Такий тип жінок...

я влезла в семью, но если бы первая его была нормальной - то давно могла выйти замуж.

Знаете, это не она такая сякая, а ваш муж как вы говоите ведется и не может ей отказать, если бы жестко объяснил, что все, не звони, так нет, крутит с ней уйти пуси

Мені здається що вона йому як жінка пофігу, от він і не реагує. Або шкода йому її.
Аби там щось було, ви б і не знали що вона до нього заграє. А так в ньго все на видноті. А може ще по типу і вам показати ’бач який я затребуваний’

А що до мене. Колись було ’боліло’ (бо колишній захотів ’вернуть все вспять’ місяців зо 5 після розставання і місяці через 3 як мало бути наше весілля) тоді було просто посилала.
Потім почала віджартовуватись. Далі ’познайомила’ його з чоловіком.
Вони прошки почубились, а ділі друзями стали.
Всілякі там рибалки, теніси пішли.
А зараз коли чоловіка немає, або на всіляких там святкуванніх(коли вип´є) починає свою пісню ’ ти єдина. Я ідіот. твої діти і моїми могли бути’.
Я тоді просто киваю і ніяк не реагую.
Аби він вже скоріше одружився чи своїх дітей завів, то може б попустило.
А ще колишня подружка(та що дружкою мала бути. Нам зараз обом добре за 30) почала ходити і вибаченні просити, та в подруги набиватися
Ну нафіга то зараз робити? По типу ’ я все осознала. Была тогда не права’. Кому воно зараз треба, стільки вже років минуло. Жили ж якось собі люди до того і воно їм не пекло, чого ж зараз згадали...