Для мене наприклад, назва вулиці - це найкраща "реклама" митця і привід ознайомитися з його творчістю. Якщо, звичайно, вулицю названо на честь якогось поета, письменника, режисера, актора, композитора.
Я принаймні, у вільний час цікавлюся цим. Гуглю, скачую. А у вас як?
Тільки попереджаю, ця тема не для публікації своїх адрес! :)
Я принаймні, у вільний час цікавлюся цим. Гуглю, скачую. А у вас як?
Тільки попереджаю, ця тема не для публікації своїх адрес! :)
5
0
Зважаючи на те, що у нас стала тенденція до змін назв вулиць, мене особисто це почало дратувати. Схиляюсь до думки, що краще запозичити досвід країн, де вулиці позначаються номером:) 5 авеню або 12 шосе.
Меня уже напрягает гуглить.
Я за то, чтобы улицы называли не именами деятелей, а потом переименовывали в зависимости от политобстановки. Вот назвали бы их все Виноградной, Абрикосовой и т.д. и не трогали больше.
Я за то, чтобы улицы называли не именами деятелей, а потом переименовывали в зависимости от политобстановки. Вот назвали бы их все Виноградной, Абрикосовой и т.д. и не трогали больше.
Вот так живешь всю жизнь в родном городе, а потом бац , на тролебусе надпись -ул. Олены Телигы, и ни за что не угадаешь куда он едет.
Хотя есть и очень удачные переименования или возврат старых исторических названий.
Хотя есть и очень удачные переименования или возврат старых исторических названий.
Ну все ж логічно. Олена Теліга- видатна українська поетеса. Мені, зокрема, вона запам´яталася віршами про кохання. Україномовними, звичайно.
ЛІТО
Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий віддатись поцілункам!
В день такий цілим надхненням жить!
П´яним сонцем тіло налилося,
Тане й гнеться в ньому, мов свіча,—
І тремтить схвильоване колосся,
Прихилившись до мого плеча.
В сотах мозку золотом прозорим
Мед думок розтоплених лежить,
А душа вклоняється просторам
І землі за світлу радість — жить!
І за те, що стільки уст палило
І тягло мене вогнем спокус,
І за те, що замінить не сила —
Ні на що — твоїх єдиних уст!
Вважається жертвою масових розстрілів у Бабиному Яру в 1942 році. Тож вулиця О.Теліги іде повз Бабин Яр на Сирці.
Достатньо погуглити, щоб запам´ятати.
Чому це гірше, ніж назва імені голови Президії Верховної Ради УРСР, як було до того - не знаю.
ЛІТО
Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий віддатись поцілункам!
В день такий цілим надхненням жить!
П´яним сонцем тіло налилося,
Тане й гнеться в ньому, мов свіча,—
І тремтить схвильоване колосся,
Прихилившись до мого плеча.
В сотах мозку золотом прозорим
Мед думок розтоплених лежить,
А душа вклоняється просторам
І землі за світлу радість — жить!
І за те, що стільки уст палило
І тягло мене вогнем спокус,
І за те, що замінить не сила —
Ні на що — твоїх єдиних уст!
Вважається жертвою масових розстрілів у Бабиному Яру в 1942 році. Тож вулиця О.Теліги іде повз Бабин Яр на Сирці.
Достатньо погуглити, щоб запам´ятати.
Чому це гірше, ніж назва імені голови Президії Верховної Ради УРСР, як було до того - не знаю.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу