Питання до дитячих психологів, допоможіть правильно зреагувати на ситуацію

Я не сплю від думок і переживань. Сьогодні в школі сталася неприємна ситуація. Моя донька- 8 років пішла на поводу у подруги однокласниці,яка вирішила прикольнутися над однокласнком витягнувши з його рюкзака кубик рубрика.. не знаю до чого така шутка, але не смішно вже нікому . Моя донька каже, що не хотіла йти з нею, а та потягла її за руку. Хлопчик замітив як ця дівчинка витягнула з його рюкзака іграшку і побігла до туалету,моя дочка так і стояла в шоці там на місці. Хлопчик пожалівся вчительці. Вчитель при всіх дітях влаштувала розборки, звичайно з криками, звинуваченнями у крадіжці..Дівчата стояли, та дівчинка що витягнула іграшку стояла і плакала а моя просто похнюпилася, вчителька каже: -’До Юлі вже дійшло як бачимо, а до тебе Катя ще ні??
На що дитина також почала плакати..
Дочка прийшла зі школи і до самого сну в нас була бесідах нею. Плакала і жалкувала, що послухала подругу. Через свою наївність вона завжди страждаю,в той час як зовсім і не винна.
Отже лежу і думаю як мені бути, йти до школи розбиратися з поведінкою вчителя, яка не розібравшись принизила мою дитину перед класом чи змиритися, що радянське виховання в нас в крові, і нічого вже не докажеш тій вчительці..
Крім того, саме в цей день у моєї доньки хтось витягнув з карману 20грн , якими вона мала оплатити обід.. Але про цей інцидент ніхто виховну роботу не проводив у класі ((