Воленс-неволенс• 08 июня 2018
Де взяти сил...
Одружена 5 років. Є дитина 1 рік. Чоловік відкрито вже говорить, що має дівчину. У нас є спільна квартира. Залишати нічого не хоче, лякає судами. А я ніби в страшному сні. Хочеться прокинутись... живе зі мною, бо не має куди іти. Відноситься погано. Я не маю сил...мені здається, що я просто не витримаю це і не виживу..
12
0
Выдержите ! Не по силам не бывает испытаний ,это вам так кажется. Не вы одна положили этот путь. И страшнее гораздо а жизни ситуации . Вам нужно не зависит от мужа. Но это все со времени, конечно.
Ваша квартира общая? Тоесть собственность 50/50? Если так, то шлите его нахер (ссори за френч). Оставайтесь с ребенком в квартире, а ОНО пусть валит к фее. И алименты не забывает платить вовремя
Співчуваю вам, не терпіть: суди - то не настільки важко, як те, що ви описуєте. А час все міняє, і буде як в тій приказці - якщо наречена пішла до іншого, то ще не відомо, кому пощастило.
Хай іде до своєї нової пасії жити, не жалійте того, хто не жаліє вас з дитиною.
Хай іде до своєї нової пасії жити, не жалійте того, хто не жаліє вас з дитиною.
Отпустите, мысленно. Я вас понимаю, как никто. Сама прошла через такое. Если будет уходить, то тоже отпускайте. Потом прибежит, мне стал после такого предательства не нужен. Но нам делить было нечего.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу