Помогите разобраться

Здравствуйте, долго не решалась написать, но все таки напишу. Вот моя история:
Дружу я по соседству с мужчиной, мне 32 ему 37 лет. У меня есть дочь от другого. Папаня наш приезжает раз в месяц , чтоб дочке денежку отдать ну и поразвлекаться со мной. Ну и получает то, зачем приезжает, чтоб не обиделся, а то денежку не будет давать.

Так вот, дружу я с ним уже 6 месяцев, хотя знаем 2,5 года. До етого привет и пока.
Вижу, что любит он меня, больше своей жизни. В самую трудную минуту, какая беда у меня была, он всегда мне поможет, всегда приходит на помощь. Почти каждый день ходим гулять: я со своей дочкой (2 года) и с ним. Дочь он воспринимает как свою: учит ее правильно спускаться с горки, убирать за собой игрушки, лазить на турниках (вылазит и слазит сама, он ее страхует) и т.д. Даже родной отец бы так не игрался как он. Я даже к дочке стала ревновать.
Одним словом, что не попрошу: все сделает.

Вот, что он мне писал на вайбер:


Привіт
Не можу більше тримати все це в собі: після свого розлучення я вбивав в собі будь які відчутті, які прив*язують до людини яку любиш. Одним словом: робив з себе егоїста, людині якій все одно, що буде з іншими аби собі було добре.
Це тривало до зустрічі з Тобою. Хоча з самого початку нічого в мені не змінювалося, розглядав це все як флірт, який рано чи пізно закінчиться. Я так думав до певного моменту. Все частіше мені хотілося тебе бачити, спілкуватися.
Потім зрозумів, що стаю від тебе залежним. З цим мені потрібно було щось робити і вирішив припинити спілкування.
Не все було так просто. Не зміг самостійно подавити в собі ці відчуття і вирішив зробити так, щоб ти від мене відвернулася.
Тут вже з тою посилкою так получилося, ще й під Новий рік. Ефект був вражаючий, для мене.
Добре запам*ятався момент, коли я з хрещеним йшов, а ти йшла з роботи і привіталися до нього, гарно підкреслила, що вітаєшся тільки з ним, а мене ігнориш.
Весь цей час я не жив, а мучився, в душі був якийсь камінь. Потім я знайшов той чек на посилку і так знайшов твій номер телефона, бо я його видалив. Передзвонив, ти підняла трубку, але я нічого не сказав, почув твій голос і мову відібрало. Потім написав тобі на вайбер і після цього знову почали спілкуватися. В цьому всьому тільки я був винний. До цих пір жалкую, що так зробив, втратив момент який би змінив усе

Багато ще хотів сказати, про відчуття не пишуть, а кажуть, але зустрітися ми так і не можемо. Кожна секунда чи хвилина з Тобою - день для мене пройшов не зря, так як сьогодні. З Тобою я зрозумів, як піклуватися, як дарувати радість, як жити не для себе. Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ.

И тут в пт попросила я его бренди колу и сигареты купить. Купил он мне и принес. С ним я не захотела пить так как папаня должен был приехать и денежку привезти. Он разозлился и очень сильно, но етого не показал.

Утром перезвонила, потриндели, спросила какая погода будет, и между етим ляпнула, что папаня моей дочки уламал меня и я ему дала. Впервые за все время нашей дружбы я услышала, что он со мной не может разговаривать так как ему кто то звонит.

Потом написал на вайбер

Привіт.

В мене до Тебе одне єдине прохання: недзвони до мене більше.

Я розумію, що дуже добре, з твоєї сторони, називати це дружбою, але я вже неможу робити те, що повинен робити чоловік, а не друг. Хай він приносить тобі воду, переживає за тебе, гладить одяг, приносить бренді колу, щоб ушататися і дати те по, що приходить, купляє молоко по першій вимозі і прогноз погоди на 10 днів по телефону повідомляє. Ось тепер Я з тобою дружу, а друг я фіговий

Прочиталала. У меня ШОК.