Детские_Будут?• 22 января 2021
День соборності України 22 січня
Сьогодні українці відзначають особливу дату – День Соборності, подія більш відома як Акт Злуки УНР та ЗУНР 1919 року.
Сама ідея соборності завжди була важливою для українців і бере свій початок від об´єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Впродовж багатьох сторіч її втілювали українські гетьмани та державні діячі XX ст. Саме територіальна єдність для боротьби за свої національні інтереси була вкрай важливою для українців, чи то вони жили в Перемишлі, чи у Таганрозі.
Кульмінацією національно-визвольних змагань українців стало саме 22 січня 1919 р. Практично з першого дня утворення Західноукраїнської Народної Республіки (13.11.1918) між урядами УНР та ЗУНР тривали перемовини про втілення ідеї соборності.
Вже З січня 1919 р. Українська Національна Рада одностайно прийняла ухвалу про об´єднання ЗУНР та УНР. В документі зазначалося: "Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення українського народу, проголошує торжественно з´єднання ЗУНР і УНР в одну одноцільну суверенну Народну Республіку".
Урочистий Акт злуки приурочили до першої річниці проголошення самостійності УНР.
Погожого морозного дня 22 січня 1919 р. Софійський майдан у Києві, що майорів національними прапорами й символами, заповнили десятки тисяч жителів столиці, численні гості та військо.
"Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка...".
Сама ідея соборності завжди була важливою для українців і бере свій початок від об´єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Впродовж багатьох сторіч її втілювали українські гетьмани та державні діячі XX ст. Саме територіальна єдність для боротьби за свої національні інтереси була вкрай важливою для українців, чи то вони жили в Перемишлі, чи у Таганрозі.
Кульмінацією національно-визвольних змагань українців стало саме 22 січня 1919 р. Практично з першого дня утворення Західноукраїнської Народної Республіки (13.11.1918) між урядами УНР та ЗУНР тривали перемовини про втілення ідеї соборності.
Вже З січня 1919 р. Українська Національна Рада одностайно прийняла ухвалу про об´єднання ЗУНР та УНР. В документі зазначалося: "Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення українського народу, проголошує торжественно з´єднання ЗУНР і УНР в одну одноцільну суверенну Народну Республіку".
Урочистий Акт злуки приурочили до першої річниці проголошення самостійності УНР.
Погожого морозного дня 22 січня 1919 р. Софійський майдан у Києві, що майорів національними прапорами й символами, заповнили десятки тисяч жителів столиці, численні гості та військо.
"Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка...".
12
0
Олекса Гірник - протест ціною життя.
43 роки тому політв’язень Олекса Гірник здійснив політичну акцію самоспалення біля могили Тараса Шевченка на Чернечій горі. «Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець».
Олекса Гірник — член Організації українських націоналістів, політв’язень радянських таборів. 20 січня 1978 тричі обійшов пам´ятник на могилі Т. Шевченка, розвіяв біля могили прощальну записку, де висловив протест проти колоніального статусу України в складі СРСР та русифікації; облив себе бензином, підпалив запальничкою і, палаючи, вдарив себе ножем у груди.
Його мертве тіло знайшли тільки вранці. Міліція почала збирати розкидані листівки, усього їх знайшли близько 970, декілька збереглися у місцевих жителів. Ця справа залишалася таємницею, але саме через працівників міліції про вчинок Гірника дізналися спочатку в Каневі, а потім і в інших містах України. У помешканні Гірників провели обшук. Дружині сказали, що чоловік загинув в автомобільній аварії. Спочатку родині не хотіли віддавати тіло Олекси, але пізніше дозволили поховати на батьківщині, заборонивши відкривати труну.
B галузевому архіві СБУ зберігся лист-повідомлення в Центральний Комітет КП України:
’Таємно. Ворожі проявлення. Черкаська область 21 січня 1978 р. близько 9 години ранку в м. Каневі на території Музею-заповіднику Т. Г. Шевченка в 15 метрах від оглядового майданчика місцевим мешканцем Мещеряковим Н. І., 1933 року народження, безпартійним, слюсарем комбінату комунальних підприємств міста, знайдено труп чоловіка з відкритою раною живота. Одяг на ньому згорів повністю.
Стрілки обпаленого наручного годинника показували 8 годин 28 хвилин. Поруч знаходилися: каністра з синтетичного матеріалу ємкістю 2,5 літри, пластмасовий балон ємкістю 1 літр
43 роки тому політв’язень Олекса Гірник здійснив політичну акцію самоспалення біля могили Тараса Шевченка на Чернечій горі. «Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець».
Олекса Гірник — член Організації українських націоналістів, політв’язень радянських таборів. 20 січня 1978 тричі обійшов пам´ятник на могилі Т. Шевченка, розвіяв біля могили прощальну записку, де висловив протест проти колоніального статусу України в складі СРСР та русифікації; облив себе бензином, підпалив запальничкою і, палаючи, вдарив себе ножем у груди.
Його мертве тіло знайшли тільки вранці. Міліція почала збирати розкидані листівки, усього їх знайшли близько 970, декілька збереглися у місцевих жителів. Ця справа залишалася таємницею, але саме через працівників міліції про вчинок Гірника дізналися спочатку в Каневі, а потім і в інших містах України. У помешканні Гірників провели обшук. Дружині сказали, що чоловік загинув в автомобільній аварії. Спочатку родині не хотіли віддавати тіло Олекси, але пізніше дозволили поховати на батьківщині, заборонивши відкривати труну.
B галузевому архіві СБУ зберігся лист-повідомлення в Центральний Комітет КП України:
’Таємно. Ворожі проявлення. Черкаська область 21 січня 1978 р. близько 9 години ранку в м. Каневі на території Музею-заповіднику Т. Г. Шевченка в 15 метрах від оглядового майданчика місцевим мешканцем Мещеряковим Н. І., 1933 року народження, безпартійним, слюсарем комбінату комунальних підприємств міста, знайдено труп чоловіка з відкритою раною живота. Одяг на ньому згорів повністю.
Стрілки обпаленого наручного годинника показували 8 годин 28 хвилин. Поруч знаходилися: каністра з синтетичного матеріалу ємкістю 2,5 літри, пластмасовий балон ємкістю 1 літр
Несчастный, одержимый духом бунтарства, человек, доведенный этим бесовским духом до демонстрационного самоубийства.
Борець за незалежність України від Москви.
Але Вам того не зрозуміти.
Е раби,і є вільні люди.
Він не хтів бути рабом.
І протестував ,як міг.
Але Вам того не зрозуміти.
Е раби,і є вільні люди.
Він не хтів бути рабом.
І протестував ,як міг.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу