Мамаша в бигудях• 10 марта 2021
Какая песня доводит вас до слез?
У меня это
Мария чайковская - я буду всегда с тобой; буду тонкой нитью.
Просто до слез. Первую бы взяла бы в качестве свадебной, как считаете, подойдет?
Мария чайковская - я буду всегда с тобой; буду тонкой нитью.
Просто до слез. Первую бы взяла бы в качестве свадебной, как считаете, подойдет?
показать весь текст
414
0
ДДТ, Осень...
Что такое осень, это небо, плачущее небо под ногами...
это песня моей первой любви... все были против нас, мы ее слушали и понимали что обречены...
Что такое осень, это небо, плачущее небо под ногами...
это песня моей первой любви... все были против нас, мы ее слушали и понимали что обречены...
Сорі, ця може не дуже сентиментальна, така трохи ритмічна, але одна з улюблених в Цісик, романтична)
Дівчата, якщо не важко, кидайте, будь ласка відео.
Я, до прикладу, багатьох пісень не знаю, або по назвах не кожну впізнаю.
Я, до прикладу, багатьох пісень не знаю, або по назвах не кожну впізнаю.
Я от многих песен слезу пустить могу легко.
В 15 году от первых аккордов ’здравствуй, мой город’ Ракицкой уже плакала, из магазинов приходилось выходить, если там по радио она была.
Один в каное ’Маленький хлопчик’, как раз тогда сына лечила, и услышала впервые
’Спи, моё солнышко’ Дубцовой, колыбельную, не могла петь сыну от переизбытка чувств
Короче, проще сказать, какая не доводит🙈
В 15 году от первых аккордов ’здравствуй, мой город’ Ракицкой уже плакала, из магазинов приходилось выходить, если там по радио она была.
Один в каное ’Маленький хлопчик’, как раз тогда сына лечила, и услышала впервые
’Спи, моё солнышко’ Дубцовой, колыбельную, не могла петь сыну от переизбытка чувств
Короче, проще сказать, какая не доводит🙈
Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.
- Куди ж це Ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.
- Куди ж Ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко... де сонце лягає спочити.
Пора мені, дітки... А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без Вас ми?... Та що ж ви намислили, мамо?
- А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,
Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу, -
Лише, матусю, навіки лишайтесь. Не йдіть!
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Махнула рукою - злетіли увись рушники.
— Лишайтесь щасливі... - і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.
- Куди ж це Ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.
- Куди ж Ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко... де сонце лягає спочити.
Пора мені, дітки... А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без Вас ми?... Та що ж ви намислили, мамо?
- А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,
Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу, -
Лише, матусю, навіки лишайтесь. Не йдіть!
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Махнула рукою - злетіли увись рушники.
— Лишайтесь щасливі... - і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.
’Скину, сину, ангел мій’ и песню из москва слезам не верит ’вы полагаете, все это будет носиться? я полагаю, что все это следует шить!’ прямо реву, наверное от ушедшей юности. О, и от оркестров, особенно если совсем рядом могу реветь как крокодил)))
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу